Єдиний державний реєстр судових рішень 1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2012 р. м. Івано-Франківськ Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі: головуючого Горблянського Я.Д., суддів Меленко О.Є., Мелінишин Г.П. секретаря Балагури М.О. з участю: апелянта ОСОБА_1 представників відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Рожнятівського територіально відокремленого безбалансового відділення №10008/0108 філії Івано-Франківського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа Управління Пенсійного фонду в Рожнятівському районі про переведення коштів - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - на рішення Рожнятівського районного суду від 27 січня 2012 року, - в с т а н о в и л а: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Рожнятівського ТВБВ АТ «Ощадбанк» про здійснення справедливої переіндексації реальної вартості його вкладу, переведення цих грошей з рахунку Рожнятівського ТВБВ АТ «Ощадбанк» на рахунок Пенсійного Фонду України в рахунок його заборгованості перед останнім. Рішенням Рожнятівського районного суду від 27.01.2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю. На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що дане рішення є незаконним, оскільки в ЗУ «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» передбачено, що компенсації підлягають також грошові заощадження громадян України, _______________ Справа № 2/0913/167/2012 Головуючий у 1 інстанції Бейко А.М. Провадження № 22-ц/0990/541/2012 Категорія 27 Суддя-доповідач - Горблянський Я.Д. поміщені в установи Ощадного баку України протягом 1992-1994 років і які знаходяться на рахунках цих установ не менше одного повного календарного року в період 1992-1995 років, до такого типу належить і грошове заощадження позивача, що підлягає компенсації. Також вказує, що рішення суду суперечить основоположним нормам Конституції України, так як ніхто не має права позбавити його володіти приватною власністю, яким є вклад в АТ «Ощадбанк». Тому просить скасувати рішення Рожнятівського районного суду від 27 січня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 виходив з того, що відповідно до ЗУ «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» держава несе зобовязання перед тими громадянами, які помістили свої грошові заощадження в Ощадбанек СРСР до 02.01.1992 року, позивач до цієї категорії громадян не відноситься, оскільки його вклад внесений на рахунок НОМЕР_1 в «Ощадбанк» СРСР 23.01.1992 року. З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів. Питання повернення знецінених грошових заощаджень громадян України регулюється Законом України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" від 21 листопада 1996 року, згідно з яким індексації у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1,05 гривні підлягають лише кошти громадян, що знаходились в установах Ощадбанку станом на 2 січня 1992 року. Що стосується вкладів, внесених в установи Ощадбанку після 02.01.1992 року, вони не індексуються у співвідношенні 1 крб. на 1,05 гривні і компенсація по них не нараховується. Водночас згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" компенсації підлягають грошові заощадження громадян, що надійшли протягом 1992 - 1994 років і знаходились на рахунках Ощадбанку не менше одного повного календарного року в період 1992 - 1995 років. Однак порядок, джерела та розмір компенсації цих вкладів і строки її виплати чинним законодавством не врегульовані. Також чинним законодавством не передбачено і переведення таких грошових вкладів з рахунку однієї державної установи в іншу, що просить зробити позивач, а тому відсутні правові підстави для прийняття рішення про здійснення такого перерахування. Колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обгрунтованості. Підстав для його скасування і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає. Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 слід стягнути недоплачений судовий збір, який апелянтом не в повній мірі оплачений при подачі апеляційної скарги. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів , - у х в а л и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Рожнятівського районного суду від 27 січня 2012 року залишити без зміни. Сягнути з ОСОБА_1 недоплачений за розгляд апеляційної скарги судовий збір в сумі 12 грн. 30 коп. на рахунок отримувача 31212206780002; отримувач Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківській області; код ЄДРПОУ отримувача 37952250; Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Івано - Франківській області; код банку отримувача (МФО) 836014; код класифікації доходів бюджету 22030001. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили. Судді: Я.Д. Горблянський О.Є. Меленко Г.П. Мелінишин
Судове рішення № 21751813, Апеляційний суд Івано-Франківської області було прийнято 06.03.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22ц/0990/541/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: