увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" липня 2008 р. Справа № 20/46
Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи
за позовом підприємця ОСОБА_1
до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства племінного птахівництва «Здолбунівське»
про стягнення в сумі 3 589 грн. 53 коп..
В засіданні приймали участь:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: не з'явився.
Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
ВСТАНОВИВ:
Підприємець ОСОБА_1 (надалі -Позивач) звернулася в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства племінного птахівництва «Здолбунівське»(надалі -Відповідач) на свою користь борг за отриманий Відповідачем товар в сумі 2 468 (дві тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 50 коп., 420 (чотириста двадцять) грн. 68 коп. пені, 72 (сімдесят дві) грн. 70 коп. річних та 627 (шістсот двадцять сім) грн. 65 коп. інфляційних.
Представник Позивача в судове засідання тричі не з'явився. У своїх клопотаннях (а.с. 25, 46, 55) Позивач, з підстав вказаних у заявах, просить суд провести розгляд справи без присутності представника Позивача. Суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Позивача за наявними у справі матеріалами.
Представник Відповідача в судове засідання тричі не з'явився. Відповідач відзиву на позов не подав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24, 35, 53). Враховуючи те, що Відповідачу надавалося достатньо часу для подачі своїх заперечень проти позову та те, що 21 липня 2008 року закінчується трьохмісячний строк розгляду справи (заступник голови господарського суду Рівненської області ухвалою від 24 червня 2008 року в справі № 20/46 [а.с. 49] продовжив розгляд справи на строк до 1[одного] місяця), господарський суд Рівненської області вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.
Оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. При цьому суд виходив з наступного.
Судом встановлено, що згідно видаткової накладної № ОтЛІ-100002 від 20 березня 2007 року (а.с. 57) Відповідач отримав від Позивача дефторований фосфат в кількості 1,0 тонн на суму 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.. Термін сплати зазначений у видатковій накладній: 23 березня 2007 року.
30 липня 2007 року Відповідач, сплативши Позивачу 3 094 (три тисячі дев'яносто чотири) 00 коп., оплатив Позивачу суму поставленого товару (доказ оплати на а.с. 17) по видатковій накладній № ОтЛІ-100002 від 20 березня 2007 року (а.с. 57) та здійснив передоплату на другу поставку в сумі 694 (шістсот дев'яносто чотири) грн. 00 коп..
Згідно видаткової накладної № ОтЛІ-100148 від 1 серпня 2007 року (а.с. 56) по довіреності серії НОМЕР_1від 10 серпня 2007 року (а.с. 15) Відповідач отримав від Позивача дефторований фосфат в кількості 1,15 тонн на суму 3 162 (три тисячі сто шістдесят дві) грн. 50 коп.. Термін сплати зазначений у видатковій накладній: 4 серпня 2007 року.
Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений дефторований фосфат з урахуванням здійсненої Відповідачем оплати (а.с. 17) складає 2 468 (дві тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 50 коп..
Позивач звертався до Відповідача з претензією № 051 від 29 січня 2008 року (а.с. 16; доказ направлення на а.с. 9-10; доказ отримання на а.с. 11), яка залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.
Доказів погашення боргу Відповідач суду не представив.
На основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 2 468 (дві тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 50 коп. заборгованості за поставлений дефторований фосфат ґрунтуються на Законі, та підлягають до задоволення.
Крім суми основного боргу, в позовній заяві Позивач (посилаючись у даній позовній заяві [а.с. 2-4] на частину 2 статті 202 та статтю 526 Цивільного кодексу України, частину 1 статті 181 та частину 6 статті 231 Господарського кодексу України, а також на статтю 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань») просить суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 68 коп..
При цьому Позивач вважає, що правовідносини, які існують між Позивачем та Відповідачем, в силу частини 2 статті 202 Цивільного кодексу України, слід розглядати як договір (правочин) не зважаючи на те, що Позивач та Відповідач не укладали письмового договору.
Господарський суд Рівненської області вважає такі висновки Позивача є надуманими та необґрунтованими зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.
Згідно частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України: правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Згідно частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України: правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недотриманням письмової форми, є нікчемним.
Виходячи зі змісту вищевказаних норм, нарахування пені (штрафних санкцій) за порушення зобов'язання (при забезпеченні виконання зобов'язання) можливе лише у разі наявності між сторонами письмового договору чи угоди (правочину) в якому обумовлено таке забезпечення виконання зобов'язання.
Враховуючи усе вищевказане та те, що сторони не укладали письмового договору (правочину), господарський суд відмовляє Позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача нарахованої пені в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 68 коп..
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку ціни позову (а.с. 20) Позивач нарахував Відповідачу три проценти річних за періоди з 20 березня 2007 року по 30 липня 2007 року та з 1 серпня 2008 року по 14 квітня 2008 року на загальну суму 72 (сімдесят дві) грн. 70 коп..
Проте суд не погоджується з нарахуванням річних за такі періоди.
Суд вважає, що при здійснені нарахування пені Позивач не врахував те, що: згідно видаткової накладної № ОтЛІ-100002 від 20 березня 2007 року (а.с. 57) термін сплати зазначений у ній визначений 23 березня 2007 року -відповідно Позивач мав право нараховувати річні починаючи з 24 березня 2007 року, а не з 20 березня 2007 року; 30 липня 2007 року Відповідач сплатив Позивачу суму заборгованості за першу поставку (а.с. 17) -відповідно у Відповідача перед Позивачем 30 липня 2007 року не було боргу перед Позивачем; згідно видаткової накладної № ОтЛІ-100148 від 1 серпня 2007 року (а.с. 56) термін сплати зазначений у ній визначений 4 серпня 2007 року -відповідно Позивач мав право нараховувати річні починаючи з 5 серпня 2007 року, а не з 1 серпня 2007 року.
Суд враховуючи дані недоліки перерахував суму річних.
Згідно здійсненого перерахунку сума трьох процентів річних за періоди з 24 березня 2007 року по 29 липня 2007 року та з 5 серпня 2008 року по 14 квітня 2008 року становить 70 (сімдесят) грн. 90 коп..
У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача трьох процентів річних від простроченої суми - в сумі 70 (сімдесят) грн. 90 коп..
Згідно розрахунку ціни позову (а.с. 20) Позивач нарахував Відповідачу інфляційні за періоди з 20 березня 2007 року по 30 липня 2007 року та з 1 серпня 2008 року по 14 квітня 2008 року на загальну суму 627 (шістсот двадцять сім) грн. 65 коп..
Проте суд не погоджується з нарахуванням інфляційних.
Суд вважає, що при здійснені нарахування пені Позивач не врахував те, що: згідно видаткової накладної № ОтЛІ-100002 від 20 березня 2007 року (а.с. 57) термін сплати зазначений у ній визначений 23 березня 2007 року -відповідно Позивач мав право нараховувати річні починаючи з 24 березня 2007 року, а не з 20 березня 2007 року; 30 липня 2007 року Відповідач сплатив Позивачу суму заборгованості за першу поставку (а.с. 17) -відповідно у Відповідача перед Позивачем 30 липня 2007 року не було боргу перед Позивачем; згідно видаткової накладної № ОтЛІ-100148 від 1 серпня 2007 року (а.с. 56) термін сплати зазначений у ній визначений 4 серпня 2007 року -відповідно Позивач мав право нараховувати річні починаючи з 5 серпня 2007 року, а не з 1 серпня 2007 року.
Крім того, господарський суд Рівненської області не погоджується з нарахуванням інфляційних у березні 2007 року, у липні 2007 року та у серпні 2007 року за весь місяць, оскільки в березні, липні та серпні 2007 року у Відповідача заборгованість існувала не на протязі усього місяця (заборгованість не була сталою).
Також, суд не бере до уваги посилання Позивача у розрахунку на те, що розрахунок здійснений по 14 квітня 2008 року, при досліджені даного розрахунку судом встановлено, що Позивач не розраховував у ньому індекс інфляції за квітень місяць 2008 року. За таких обставин, суд вважає, що Позивачем пред'явлено позов про стягнення інфляційних за період по березень місяць 2008 року включно.
У відповідності до абзацу 5 листа Верховного Суду України № 62-97р від 3 квітня 1997 року, для визначення індексу за любий період необхідно помісячні індекси, складаючі відповідний період перемножити між собою.
В даному випадку відповідним періодом є повні місяці в яких поспіль існувала стала сума заборгованості.
Згідно абзацу 8 листа Верховного Суду України № 62-97р від 3 квітня 1997 року, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, що складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожен внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються.
Суд враховуючи дані недоліки перерахував суму інфляційних.
Перерахунок, здійснений господарським судом Рівненської області наведений у наступній таблиці:
| Дата (оплати, початку нарахування або останнього дня розрахунку) | Поставлено товару на суму (грн.) | Документ що підтверджує поставку товару / примітки | Сплачено за товар в сумі (грн.) | Сума неоплаченого товару (грн.) | Індекс інфляції (%) | Інфляційні (грн.)
|
