Рішення № 2175076, 07.10.2008, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20, тел. 77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«07 »жовтня 2008 року Справа №17/182

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Україна",

02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової компанії "Злагода",

16721, Чернігівська область, Ічнянський район, с. Дорогінка, вул. Набережна, 4

Про стягнення 124534,11 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Пожидаєв І.В. –представник, довіреність №11/61 від 15.05.08р.

Від Відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Україна" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової компанії „Злагода” про стягнення 124534 грн. 11 коп., в тому числі 17929 грн. 63 коп. пені, 35092 грн. 50 коп. штрафу, 45639 грн. 06 коп. інфляційних та 25872 грн. 92 коп. - 15% річних.

В судовому засіданні представником Позивача надане уточнення позовних вимог, згідно якого, з врахуванням допущеної в сумі основного боргу помилки, а саме: має бути 203645,80 грн., а не 203745,80 грн., представник Позивача остаточно просить стягнути з Відповідача 124490 грн. 20 коп., в тому числі 17920 грн. 82 коп. пені, 35092 грн. 50 коп. штрафу, 45616 грн. 66 коп. інфляційних та 25860 грн. 22 коп. - 15% річних, тобто фактично зменшено суму боргу.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, і ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає зменшення Позивачем розміру позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав, явки представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання. був повідомлений належним чином (поштові повідомлення про вручення №998260, №1009864 свідчать про вручення ухвал 05.09.08р. та 19.09.08р. відповідно), про причини неявки в судове засідання 07.10.08р. суд не повідомлено.

Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

03.01.08р. господарським судом Чернігівської області було порушено провадження по справі №12/37 за позовом

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.02.2008р. по справі №12/37 було задоволено повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової компанії „Злагода” про стягнення заборгованості в розмірі 203745,80 грн.. Виконання даного рішення суду було відстрочено на 4 місяці.

Згідно даного рішення, судом встановлено наступне.

12.04.2007 року між сторонами було укладено договір поставки №Ук-10-0011 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору продавець (Позивач) взяв на себе зобов’язання передати у власність покупцеві (Відповідачу) у строк до 17.04.2007 року, а покупець прийняти і оплатити засоби захисту рослин (Цукрон) у кількості 150л на загальну суму 34761 грн.

Додатковою угодою від 16.04.2007 року до Договору поставки №Ук-10-0011 від 12.04.2007 року сторони домовилися доповнити договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин (Цукрон та Зеніт) у кількості 890л на суму 199189 грн., поставка –до 25.04.2007 року.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачеві засоби захисту рослин, згідно накладних №Ук-10-0018 від 24.04.2007 року на суму 199189 грн., №Ук-10-0010 від 18.04.2007 року на суму 34761 грн. Факт отримання товару підтверджується також довіреністю серії ЯНИ № 521649 від 18.04.07р.

Всього Позивачем було поставлено Відповідачу засоби захисту рослин на суму 233950 грн.

У відповідності до п. 2.1. Договору поставки №Ук-10-0011 від 12.04.2007 року покупець зобов’язаний був сплатити продавцю вартість товару не пізніше 13.04.2007 року –6952 грн., не пізніше 15.09.2007 року –27808,80 грн.

Згідно п.2.1. Додаткової угоди від 16.04.2007 року, покупець зобов’язаний був сплатити продавцю вартість товару не пізніше 25.04.2007 року –39837,80грн., не пізніше 15.09.2007 року –159351,20 грн.

Вищевказане підтверджується доданими до позову копіями договору, додаткової угоди, накладних та довіреності.

Відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оплати засобів захисту рослин виконав частково, сплативши 13.04.2007 року згідно платіжного доручення №237 суму 6952,20грн. та 20.07.2007 року згідно платіжного доручення №635 суму 23352 грн.

Таким чином основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлені засоби захисту рослин становила 203645 грн. 80 коп., яка і була стягнута вищевказаним рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.02.2008р. по справі №12/37.

Згідно ч.1 ст.216 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

“Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.”

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

“Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.”

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

“Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.”

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що Відповідачем зобов’язання щодо сплати за поставлений товар виконано несвоєчасно, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню, штраф, інфляційні та 15% річних.

Відповідно до п.5.2. Договору, у разі невиконання п.2.1. Договору, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Начислення пені здійснюються з дня прострочення, але продавець має застосовувати штрафну санкцію лише у випадку прострочення оплати покупцем понад 30 днів.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України:

«Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.»

Враховуючи, що сума основного боргу в розмірі 203645,80 грн. не була сплачена Відповідачем у термін, визначений умовами Договору, та, що п.5.2. Договору визначений розмір пені, проте не визначено період, за який вона має розраховуватися, Позивачем обґрунтовано нараховано Відповідачу за період з 16.09.07р. по 15.03.08р. (182 дні) 17920грн. 82 коп. пені.

Відповідно до п. 5.4. Договору у випадку прострочення виконання зобов’язань, передбачених п.2.1. даного Договору, більше ніж 30 днів, покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15 % від ціни Договору.

Таким чином, Позивач згідно п. 5.4. Договору обґрунтовано просить стягнути з Вілдповідача штраф у розмірі 35092 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п. 5.5. Договору сторони прийшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі п’ятнадцяти відсотків. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1. Договору, вважається, що продавцем пред’явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

Враховуючи вищевикладене, Позивач обґрунтовано просить стягнути інфляційні за період з 16.09.07р. по 16.06.08р. у розмірі 45616 грн. 66 коп. та 15% річних від простроченої суми за період з 16.09.07р. по 20.07.08р., що складає 25860 грн. 22 коп.

Остаточно Позивач просить стягнути з Відповідача 124490 грн. 20 коп., в тому числі 17920 грн. 82 коп. пені, 35092 грн. 50 коп. штрафу, 45616 грн. 66 коп. інфляційних та 25860 грн. 22 коп. - 15% річних.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів повної та своєчасної оплати товару по договору, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов про стягнення Відповідача 124490 грн. 20 коп., в тому числі 17920 грн. 82 коп. пені, 35092 грн. 50 коп. штрафу, 45616 грн. 66 коп. інфляційних та 25860 грн. 22 коп. - 15% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача суд доходить висновку, що, відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546-549, 599, 610, 612, 631 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової компанії "Злагода" (16721, Чернігівська область, Ічнянський район, с. Дорогінка, вул. Набережна, 4, код 32121018, р/р 26004300610021 у ВКАБ „Демарк” м. Ніжин) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Україна" (02160, м.Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код 33781079, р/р 260020275301 в ТОВ Севастопольська філія Банк „Фінанси та кредит”) 17920 грн. 82 коп. пені, 35092 грн. 50 коп. штрафу, 45616 грн. 66коп., 25860 грн. 22 коп. –15% річних, 1245 грн. 35 коп. на відшкодування державного мита та 118 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір

07.10.08