Рішення № 21746660, 27.02.2012, Василівський районний суд Запорізької області

802/507/2012 27.02.2012

Справа № 2/802/241/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 лютого 2012 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Пушкарьової С.П.

при секретарі Четвертак Л.М.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів різниці між фактичним розміром шкоди, заподіяної внаслідок ДТП і страховим відшкодуванням, суд,

В С Т А Н О В И В:

27.01.2012 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів різниці між фактичним розміром шкоди, заподіяної внаслідок ДТП і страховим відшкодуванням.

У позові вказано, що 19 грудня 2009 року громадянином України ОСОБА_2 скоєна дорожньо-транспортна пригода, в якій останній, керуючи автомобілем ЗАЗ 1102, д/н НОМЕР_3, при зміні напрямку руху виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_4, що належить ОСОБА_1 на праві власності, чим порушено пункт 10.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок скоєного відповідачем ДТП автомобіль Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_4, отримав численні механічні пошкодження, про що 19.12.2009 року складена довідка встановленої форми службовими особами УДАІ УМВС України в м. Запоріжжя. Постановою Василівського районного суду Запорізької області у справі № 3-112/2010 від 22.01.2010 року ОСОБА_2 визнано винним за статтею 124 КУпАП України. Дії відповідача кваліфіковано як порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна, позбавлено останнього права керувати транспортними засобами строком на один рік.

З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована на замовлення АТ СК «Юнівес»незалежним оцінювачем ФОП ОСОБА_3 здійснена оцінка розміру майнової шкоди, завданої власнику майна для подальшого розрахунку суми страхового відшкодування. Відповідно до звіту № 13/01/10 від 11.01.2010 ФОП ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_4, склала 40407,48 грн.

Розпорядженням № 238 від 25.03.2010 року ВАТ СК «Юнівес»визначено суму належного йому для виплати страхового відшкодування, що склала 24990,00 грн. На виконання вказаного розпорядження страховою компанією «Юнівес»платіжним дорученням № 646 від 25.03.2010 року перераховано ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 24990,00 грн.

10 лютого 2010 року ФОП ОСОБА_4 субєктом господарювання, що здійснює діяльність по ремонту та технічному обслуговуванню транспортних засобів, виписано рахунок № 14, в якому детально перераховані види відновлювальних робіт по ремонту автомобіля Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_4, а також перелік запчастин та деталей автомобіля, що підлягають заміні, із розрахунком вартості на кожну одиницю здійсненої роботи та замінюваних запчастин та деталей.

Відповідно до акту приймання виконаних робіт та рахунку сплачено суму 40689,00 грн. Фактично ця сума сплачених коштів документально підтверджує понесені ним витрати на ремонт та відновлення автомобіля Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_4.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, є джерелом підвищеної небезпеки. Частиною 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

За приписами частини 1 статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частина 16 статті 9 Закону України «Про страхування»визначає страхове відшкодування як страхову виплату, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснивши, що 19.12.2009 року факт заподіяння шкоди автомобілю Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_4, з боку ОСОБА_2, а також його вина у заподіянні шкоди внаслідок ДТП встановлені постановою Василівського районного суду Запорізької області від 22.01.2010 року, що набрала законної сили. Але в цій постанові не встановлено, що під час скоєння ОСОБА_2 ДТП він виконував трудові функції чи завдання замовника. До того ж, автомобіль ЗАЗ 1102, д/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_2 при вчиненні ДТП, належав йому на праві власності, його цивільна відповідальність застрахована АТ СК «Юнівес», будь-які подорожні та маршрутні листи на момент скоєння ДТП у ОСОБА_2 також були відсутні. У телефонній розмові з керівництвом ПП «Оазіс», де працював ОСОБА_2 на момент розгляду Василівським районним судом Запорізької області справи про адміністративне правопорушення, він зясував, що ОСОБА_2 почав перебувати у трудових відносинах з даним підприємством уже після скоєння ДТП. Таким чином, різниця між заподіяною ОСОБА_2 майновою шкодою (розміром грошових коштів, сплачених за ремонт та відновлення автомобіля Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_4) та виплаченим йому страховим відшкодуванням становить 15699,00 грн. Після визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні ДТП, розрахунку АТ СК «Юнівес»розміру заподіяної шкоди та страхового відшкодування він неодноразово в телефонному режимі пропонував ОСОБА_2 заплатити суму заборгованості в добровільному порядку. Майже протягом двох років ОСОБА_2 обіцяв сплатити грошові кошти, проте навіть частково не погасив існуючу заборгованість. Під час останньої їхньої телефонної розмови взагалі відповів, що він помилився номером. 28.11.2011 року ним було направлено ОСОБА_2 вимогу, якою просив у семиденний строк заплатити грошові кошти у розмірі 15699,00 грн як різницю між заподіяною ним шкодою та здійсненим йому страховим відшкодуванням. Втім, вказана вимога була проігнорована ОСОБА_2, а грошові кошти не сплачені. А також доповнив що, в звязку з тим, що відповідач не зявляється у судове засідання, він опублікував в газеті «Запорізька правда»від 18.02.2012 р. № 25 оголошення про виклик відповідача до суду. Тому, на підставі викладеного, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 15699,00 грн., судові витрати по справі в сумі 321,90 гривень, що складається із суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви та сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та у встановленому законом порядку, заперечень проти позову не надав.

Суд, згідно ст.ст. 76, 169, 224 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу та ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 19 грудня 2009 року громадянином України ОСОБА_2 скоєна дорожньо-транспортна пригода, в якій останній, керуючи автомобілем ЗАЗ 1102, д/н НОМЕР_3, при зміні напрямку руху виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_4, що належить ОСОБА_1 на праві власності, чим порушено пункт 10.1 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок скоєного відповідачем ДТП автомобіль Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_4, отримав численні механічні пошкодження, про що 19.12.2009 року складена довідка встановленої форми службовими особами УДАІ УМВС України в м. Запоріжжя.

Постановою Василівського районного суду Запорізької області у справі № 3-112/2010 від 22.01.2010 року ОСОБА_2 визнано винним за статтею 124 КУпАП України. Дії відповідача кваліфіковано як порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна, позбавлено останнього права керувати транспортними засобами строком на один рік.

10 лютого 2010 року ФОП ОСОБА_4 субєктом господарювання, що здійснює діяльність по ремонту та технічному обслуговуванню транспортних засобів, виписано рахунок № 14, в якому детально перераховані види відновлювальних робіт по ремонту автомобіля Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_4, а також перелік запчастин та деталей автомобіля, що підлягають заміні, із розрахунком вартості на кожну одиницю здійсненої роботи та замінюваних запчастин та деталей.

Відповідно до акту приймання виконаних робіт та рахунку сплачено суму 40689,00 грн. Фактично ця сума сплачених коштів документально підтверджує понесені ним витрати на ремонт та відновлення автомобіля Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_4.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, є джерелом підвищеної небезпеки. Частиною 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами частини 1 статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Факт заподіяння шкоди автомобілю Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_4, з боку ОСОБА_2, а також його вина у заподіянні шкоди внаслідок ДТП встановлені постановою Василівського районного суду Запорізької області від 22.01.2010 року, що набрала законної сили.

Автомобіль ЗАЗ 1102, д/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_2 при вчиненні ДТП, належав йому на праві власності, його цивільна відповідальність застрахована АТ СК «Юнівес», будь-які подорожні та маршрутні листи на момент скоєння ДТП у ОСОБА_2 також були відсутні. У телефонній розмові з керівництвом ПП «Оазіс», де працював ОСОБА_2 на момент розгляду Василівським районним судом Запорізької області справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зясував, що ОСОБА_2 почав перебувати у трудових відносинах з даним підприємством уже після скоєння ДТП. Таким чином, різниця між заподіяною ОСОБА_2 майновою шкодою (розміром грошових коштів, сплачених за ремонт та відновлення автомобіля Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_4) та виплаченим ОСОБА_1 страховим відшкодуванням становить 15699,00 грн. Вказана вимога, якою ОСОБА_1 просив у семиденний строк заплатити грошові кошти у розмірі 15699,00 грн. була проігнорована ОСОБА_2, а грошові кошти не сплачені.

Позивачем ОСОБА_1 заявлена і позовна вимога про стягнення з ОСОБА_2 на його користь витрат по справі за сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 107,30 грн. Однак, ухвалою суду від 30.01.2012 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, рухоме та не рухоме майно відповідача було відмовлено. Тому суд вбачає неможливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вказану суму витрат.

У відповідності із Законом України «Про судовий збір»від 08.07.2011 року, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 214,60 грн., які позивач сплатив при зверненні до суду, що підтверджується квитанцією про сплату.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 525, 610, ч. 1 ст. 612, ч.1,2 ст. 1187, 1194 ЦК України. ст.ст. 10, 60, 109, 118, 119, 213-215, 224 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів різниці між фактичним розміром шкоди, заподіяної внаслідок ДТП і страховим відшкодуванням задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (Банківські реквізити: р/р НОМЕР_5, у Філії ПАТ «ПУМБ»в м. Запоріжжя, МФО 313623, ЄДРПОУ банку: 20513546) суму боргу 15 699,00 гривень, витрати по сплаті судового збору в сумі 214,60 гривень, а всього 15 913 (пятнадцять тисяч девятсот тринадцять) гривень 60 копійок.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_2 суми сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 107,30 грн. - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати проголошення рішення. Особи які, брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.П. Пушкарьова