Постанова № 21745416, 27.02.2012, Київський районний суд м. Донецька

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/523/684/12

15 лютого 2012 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Гурідової Н.М.,

при секретарі Коломак Д.М.,

за участю прокурора Панченко С.Ю.,

представника митниці Іщенко О.А.,

за участю правопорушника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженець с. Сагуни, Підгорянського району, Воронезької області, працює механізатором на колгоспі «Маяк», що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, тимчасово мешкає: АДРЕСА_1,

про порушення митних правил, передбачене ст.336 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

30.12.2011 року о 12 годині 44 хвилині в зоні митного контролю м/п «Амвросіївка»Східної митниці, при проведенні митного контролю, громадянин України ОСОБА_2, який слідував на транспортному засобі ВАЗ 21083, 2001року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, р/н НОМЕР_1, зареєстрований в Російській Федерації, із України до Росії, предявив до митного контролю наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль марки ВАЗ 21083, р/н НОМЕР_1 на імя ОСОБА_3; довіреність від 18.11.2011 року № НОМЕР_3 на право управління та розпорядження транспортним засобом гр.. ОСОБА_2 видану нотаріусом Матвеево Курганского р-на, Ростовської обл. ОСОБА_4; паспорт на імя ОСОБА_2 та контрольний талон для проходження по «зеленому коридору». Проведеною перевіркою встановлено, що гр.. ОСОБА_2 не здійснював ввезення на митну територію України автомобіля ВАЗ 21083, 2001року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, р/н НОМЕР_1. Згідно пояснення гр.. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вищевказаний транспортний засіб ввезено на мирну територію України гр. РФ ОСОБА_3 27.12.2011 року через п/п «Успенка». Під час ввезення в зону митного контролю ВМО №2 м/п «Амвросіївка»Східної митниці транспортного засобу марки ВАЗ 21083, 2001року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, р/н НОМЕР_1 гр. РФ ОСОБА_3 в автомобілі був відсутній, проте зазначений автомобіль було вилучено під час митного контролю.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_2 провину в скоєні правопорушення визнав повністю, покаявся та надав пояснення аналогічні тим, що містяться в матеріалах справи.

Суд, заслухавши представника митниці, правопорушника, прокурора , який вважав необхідним накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу, дослідивши матеріали адміністративної справи: протокол про порушення митних правил (а.с.2-5), пояснення ОСОБА_2, згідно яких він пояснював, що цей автомобіль був ввезений 27.12.2011 року на територію України, в якості водія був ОСОБА_3, після переїзду п/п «Успенка»він передав ключі та керування ОСОБА_2 (а.с.9- 10 ), висновок авто товарознавчої експертизи № 40/27 від 01.02.2012 року (а.с.31-34), суд вважає доказаною вину ОСОБА_2 в здійсненні операцій з транспортним засобом, що знаходиться під митним контролем, а саме у користуванні ним без дозволу митного органу, і ці його дії правильно кваліфіковані за ст.336 МК України.

Та обставина, що не ОСОБА_2, а інша особа ввезла автомобіль на митну територію України й таким чином несла зобовязання про зворотне вивезення автомобіля, не звільняє ОСОБА_2 від відповідальності за порушення митних правил, оскільки ОСОБА_2 притягається до відповідальності не за ст.348 МК України за порушення зобовязання про зворотне вивезення автомобіля, а за використання автомобіля, що знаходиться під митним контролем, без дозволу митних органів.

Умисел ОСОБА_2 на вчинення зазначеного порушення безспірно підтверджується тим фактом, що сам ОСОБА_2 визнав , що він використовував даний автомобіль без дозволу митниці, завідомо знаючи, що цей автомобіль знаходиться під митним контролем, оскільки не оформлений для вільного використання (не розмитнений) у митних органах України.

При цьому будь-які можливі посилання на Закон України «Про внесення змін до деяких Законів України про фінансування дорожнього господарства»є безпідставними.

Дійсно відповідно до п.2 Розділу II «Прикінцеві положення»Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України про фінансування дорожнього господарства»починаючи з 1 січня 2000 року управління та експлуатація транспортних засобів, ввезених на митну територію України під зобов'язання щодо їх зворотного вивезення згідно з митним законодавством України, дозволяється виключно особам - нерезидентам, визначеним власниками таких транспортних засобів у момент перетину митного кордону України, або членам їх сімей (дружина, чоловік, діти, батьки). При цьому передача у володіння або користування таких транспортних засобів іншим особам не дозволяється.

Таким чином, зміст зазначеної норми Закону, який регулює правовідносини в галузі фінансування дорожнього господарства, а не митного оформлення товарів, вочевидь полягає у тому, що управління та експлуатація транспортних засобів, ввезених на митну територію України під зобов'язання щодо їх зворотного вивезення, взагалі не дозволяється будь-яким особам, окрім власників транспортних засобів та членів їх сімей. При цьому зазначений Закон не звільняє цих осіб від обовязків дотримання відповідного митного законодавства щодо вимог належного митного оформлення товарів і транспортних засобів, які перебувають під митним контролем.

А відповідно до ч.1 ст.254 МК України товари, що підлягають оподаткуванню, які тимчасово ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення, а також з метою транзиту, пропускаються на митну територію України за умови надання митному органу гарантій. Види гарантій, умови і порядок їх надання та повернення визначаються законом.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»від 13 вересня 2001 року, з наступними змінами та доповненнями, транспортні засоби за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльність, тимчасово ввезені під зобов'язання про зворотне вивезення, не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння або користування іншим особам. Такі транспортні засоби можуть бути оформлені для постійного користування після сплати відповідних податків та зборів, передбачених законодавством при ввезенні транспортних засобів для вільного використання.

Таким чином, діюче митне законодавство, тобто спеціальний закон, що регулює правовідносини в галузі митного оформлення транспортних засобів, забороняє передачу транспортних засобів, тимчасово ввезених під зобовязання зворотного вивезення, у володіння або користування іншим особам без належного митного оформлення, без будь-яких виключень.

За таких обставин є очевидним, що передання у користування іншій особі автомобіля, ввезеного на митну територію України під зобовязання зворотного вивезення, без дозволу митного органу, є засобом ухилення від митного контролю, зокрема ухилення від сплати встановлених законом митних платежів на користь Державного бюджету України.

А звільнення осіб, винних у вчиненні такого порушення митних правил, від відповідальності, встановленої ст.336 МК України, безумовно потягне за собою подальші грубі порушення цими особами митного законодавства та ухилення від належного оформлення товарів і транспортних засобів, ввезених на митну територію України.

З урахуванням всіх обставин справи, даних про особу ОСОБА_2, які виходячи з його віку, суспільного статусу та освіти безумовно дозволяли йому належним чином ознайомитися з правилами користування та розпорядження транспортним засобом, ввезеним в Україну під зобовязання зворотного вивезення, приймаючи до уваги вкрай розповсюджений характер саме цього правопорушення, суд вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_2 про його необізнаність у правилах користування та розпорядження автомобілем, що знаходиться під митним контролем.

Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, а також те, що дане адміністративне правопорушення вчинено ним вперше, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, те що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчиненню нових порушень, суд вважає необхідним застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави.

Відповідно до ч.1 ст. 385 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення стягнення, тому суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 витрати на зберігання вилучених товарів згідно із наданим Східною митницею розрахунком в сумі 5049 грн. 37 коп

На підставі викладеного, керуючись ст.336 МК України,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 визнати винним в порушенні митних правил, передбаченому ст.336 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот пятдесят ) гривень на розрахунковий рахунок № 31118106700006 в ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687001, код платежу 21081100, отримувач УДК в Київському районі м. Донецька.

Вилучений у справі автомобіль ВАЗ 21083, 2001 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, р/н НОМЕР_1, що зберігається у Східній митниці, повернути ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на зберігання вилучених товарів згідно із наданим Східною митницею розрахунком в сумі 5049 (пять тисяч сорок девять) гривень 37 коп.

Постанову може бути предявлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а вразі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Постанова може бути оскарженою до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Н.М.Гурідова