Рішення № 2174258, 02.10.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

02.10.08 Справа№ 11/199

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.

По справі:

За позовом: Приватного підприємства „Територія чистоти”, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Живе пиво”, с.м.т.Розділ

Про стягнення 3800,04грн.

У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: Мусійчук-предст.довіреність № 1/07 від 22.07.2008року

Від відповідача: не з’явився

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства „Територія чистоти” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Живе пиво” 3800,04грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 13.08.2008року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.10.2008року.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

21 квітня 2008року позивач здійснив поставку товару відповідачу, на суму 2989,44грн., що підтверджується видатковою накладною № 37. Отримання товарів підтверджується довіреністю № НБГ № 427524 від 23.04.08р.

Враховуючи те, що оплата за поставлений товар не була здійснена, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованої суми в розмірі 2989,44грн. На суму заборгованості позивачем нараховано 14,94грн. річних та 95,66грн. інфляційних відповідно ст. 625 ЦК України.

Таким чином, загальна сума складає 3100,04грн.

Крім цього, позивача просить суд стягнути із відповідача 700,00грн. вартості юридичних послуг.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволенню частково з огляду на наступне:

Позивачем поставлено товар відповідачу на підставі накладної № 37 від 21 квітня 2008року. Дані правовідносини за своєю суттю є разовим договором поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою –отримувач (покупець); Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб”єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Укладення разового договору поставки підтверджується видатковою накладною № 37 від 21.04.2008року. Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару вказана у видатковій накладній і становить 2989,44грн.

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких ПП „Територія чистоти” виконало постачання товару, а ТзОВ „Живе пиво” зобов’язалось провести оплату, при цьому строк оплати сторонами визначений не був.

Ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

07.07.2008року позивачем надіслано відповідачу претензію б/н, яка була залишена останнім без реагування та задоволення.

Відповідно ч.5 ст. 7 ГПК України підприємства та організації, що одержавши претензію, зобов’язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.

Крім суми основної заборгованості позивачем правомірно нараховано у відповідності до п.2 ст. 625 ЦК України 3% річних за користування чужими коштами, що складає 14,94грн., які сплачує боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення виконання зобов’язання та 95,66грн. інфляційних втрат понесених позивачем.

Також позивач просить суд стянути із рахунку боржника понесені ним витрати на послуги адвоката в сумі 700,00грн. (договір на правове обслуговування № 1/07 від 09 липня 2008року).

Ст. 49 ГПК України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу та ін. витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача та кваліфікуються як господарські витрати.

Відповідно до п.10 Роз”янення ВАСУ від 04.03.1998року № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Арбітражного процесуального кодексу України” із наступними змінами та доповненнями, витрати позивачів та відповідачів, пов’язані із оплатою ними послуг юридичних фірм, правових організацій, адвокатів з наданням останніми правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, відносяться до збитків сторін і відшкодовуються в загальному порядку.

Відповідач при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не заперечив, доказів сплати боргу не подав.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,

суд,- В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Живе пиво”, вул. Миру, 17, с.м.т.Розділ Миколаївського району Львівської області (код ЄДРПОУ 33086870) на користь Приватного підприємства „Територія чистоти”, пр.Червоної Калини, 125/80, м.Львів (код ЄДРПОУ 35145686) 2989,44грн. основного боргу, 14,94грн. річних, 95,66грн. інфляційних, 700,00грн. витрат на послуги адвоката, 102,00грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя