Постанова № 21742508, 01.03.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.02.2012 р. справа №3/192

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.

суддівБойченка К.І., Стойка О.В.

при секретарі Бліновій О.О.

від позивача:ОСОБА_1 за дов. б/н від 28.02.12 р.

від відповідача:ОСОБА_2 за дов. б/н від 01.12.11 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фартнео", м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від05.12.2011 року

у справі№ 3/192 (суддя Гассій О.В.)

за позовомПриватного підприємства "Дуард", м. Макіївка Донецької області

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Фартнео", м. Донецьк

простягнення заборгованості в сумі 41338 грн. 18 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Приватне підприємство "Дуард", м. Макіївка Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фартнео", м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 41338 грн. 18 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.12.11 р. позовні вимоги Приватного підприємства "Дуард", м. Макіївка Донецької області були задоволенні повністю.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фартнео", м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 05.12.11 р. скасувати.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги. Позивач надав усне клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, що не були предметом розгляду суду першої інстанції без відповідного клопотання в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України. Судова колегія розглянула усне клопотання та відмовила у його задоволенні, оскільки позивачем необґрунтовано неможливість подання таких доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, у зв»язку з чим листи позивача на адресу АТОТП Банк та відповідача направляються на адресу позивача разом з постановою.

В той же час сторонами не виконані належним чином вимоги суду апеляційної інстанції про надання обґрунтованих письмових пояснень з додатковими доказами по справі, зокрема, позивачем не надані пояснення щодо застосування ним норм ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України при обумовленні сторонами в договорі конкретного строку виконання відповідачем його грошового зобов»язання, розгорнутий акт звірки взаєморозрахунків, оформлений належним чином, скріплений печатками підприємств та підписаний першими керівниками підприємств, відображення наявності або відсутності в бухгалтерському та податковому обліку підприємств сум, передбачених умовами розділу 11 договору та Додатку № 3 (Графік платежів) тощо, оскільки саме позивач повинен довести належними засобами доказування свої позовні вимоги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для зясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 3/192 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.10 року між Приватним підприємством „Дуард”, м. Макіївка Донецької області (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фартнео”, м. Донецьк (Замовник) було укладено договір підряду № ДУ-175 з додатками до нього, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобовязання виконати роботи з монтажу систем вентиляції та кондиціювання у приміщенні будівлі, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вулиця Р.Люксембург, 12-А з метою переобладнання його під офісні приміщення Регіонального відділення АТ „ОТП Банк” у м. Донецьк, а „Замовник” зобовязується прийняти і оплатити належним чином виконані підрядником роботи на обєкті.

Згідно п. 2.3 договору, опис та вартість робіт, що виконуються „Підрядником” за даним договором викладені у додатках, які є невідємною частиною цього договору. Кошторис включає в себе всі необхідні роботи і матеріали для виконання робіт за даним договором у відповідності з вимогами проектної документації.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що загальна кошторисна ціна робіт, що проводяться „Підрядником” визначається додатками до цього договору з врахуванням положень п. 2.3. Договору.

Відповідно до п. 11.2 договору, графік платежів наведений у Додатку № 3 до цього договору, який є невідємною частиною. Сторони погоджуються з тим, що будь-які платежі за цим договором здійснюються згідно з вказаним графіком платежів, на підставі виставленого „Підрядником” рахунку, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання „Замовником” такого рахунку.

Графіком платежів (додаток № 3 до договору) сторони передбачили, що залишок від загальної вартості робіт, яка зазначена у Додатку № 2 до договору, відкоригована згідно акту виконаних робіт з урахуванням передплати, поворотних сум матеріалів “Замовника”, генпідрядних послуг та резерву платіж, здійснюваний після підписання акту виконаних робіт впродовж 15 банківських днів з дати отримання відповідного рахунку, виставленого „Підрядником” на оплату.

Згідно п. 14.1 договору, прийом-передача виконаних робіт оформлюється актом прийому передачі виконаних робіт.

При зверненні до суду позивач стверджував, що підтвердженням виконання ним робіт за договором підряду в повному обсязі є акт виконаних робіт на монтаж вентиляційних систем та кондиціювання в приміщеннях Регіонального відділення ОТП Банку у м. Донецьку за адресою: м. Донецьк, вулиця Р.Люксембург, 12-А (1353,20 м2), що підписано 24.09.10 р. представниками обох сторін та скріплено печатками, в якому відсутнє посилання на договір, що визначений позивачем в якості підстави позову.

Оскільки відповідач виконані за договором підряду роботи сплатив лише частково, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фартнео", м. Донецьк заборгованості у розмірі 41338 грн. 18 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 11.2 договору підряду № ДУ-175 від 07.04.10р. сторони узгодили, що графік платежів, наведений у Додатку № 3 до договору, є його невідємною частиною. Сторони погоджуються з тим, що будь-які платежі за цим договором здійснюються згідно з вказаним графіком платежів, на підставі виставленого „Підрядником” рахунку, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання „Замовником” такого рахунку. Графіком платежів (додаток № 3 до договору) сторони передбачили, що залишок від загальної вартості робіт, яка зазначена у Додатку № 2 до договору, відкоригована згідно акту виконаних робіт з урахуванням передплати, поворотних сум матеріалів “Замовника”, генпідрядних послуг та резерву платіж, здійснюваний після підписання акту виконаних робіт впродовж 15 банківських днів з дати отримання відповідного рахунку, виставленого „Підрядником” на оплату.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу рахунок-фактуру № 131 від 18.11.11 р. лише 21.11.11 р., тоді як звернувся із позовом до суду 18.10.11 р. (згідно поштового штемпелю на конверті), тобто позивач, в порушення умов п. 11.2 договору, звернувся до суду до моменту порушення відповідачем його права. Крім того, з рахунку-фактури вбачається, що позивач виставив відповідачу вимогу з оплати заборгованості за виконанні роботи за договором № ДУ-175 від 07.04.10 р., однак у відповідності до п. 11.2 договору та графіку платежів, у відповідача після спливу 15 банківських днів з дати отримання виникає його обов»язок виконати належним чином своє грошове договірне зобов»язання з оплати виконаних робіт.

З урахуванням умов договору, судова колегія дійшла висновку, що в даному випадку судом першої інстанції помилково застосовано в даному випадку приписи п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, оскільки сторони умовами договору встановили конкретний строк виконання відповідачем його договірного зобов»язання, а саме: «…будь-які платежі за цим договором здійснюються згідно з графіком платежів, на підставі виставленого „Підрядником” рахунку, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання „Замовником” такого рахунку». А остаточний розрахунок сторони здійснюють згідно умов графіку платежів, що є невід»ємною частиною договору, яким сторонами також обумовлений конкретний строк виконання відповідачем його договірного зобов»язання - платіж здійснюється після підписання акту виконаних робіт впродовж 15 банківських днів з дати отримання відповідного рахунку, виставленого „Підрядником” на оплату.

У відповідності до п. 10.1 договору, на виконані за цим договором роботи підрядник надає замовнику гарантію строком 2 роки з дня підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт чи дня фактичного зайняття замовником об»єкту.

Пунктом 11.3 договору сторони передбачили, що останній платіж у розмірі 29142 грн. від загальної вартості робіт за цим договором сплачується замовником після сплину гарантійного строку, визначеного в п. 10.1 договору.

При здійсненні розрахунків за фактично виконані роботи замовник утримує для формування Гарантійного фонду 29142 грн., вказаного в п. 11.3 (п. 11.4 договору).

Згідно п. 11.5 договору, при здійсненні розрахунків за фактично виконані роботи замовник утримує 3% від загальної вартості робіт за Генпідрядні послуги.

Позивачем не надані, на виконання вимог ст.ст. 33, 34, 36, 38 Господарського процесуального кодексу України, належні та допустимі докази наявності у відповідача боргу саме за договором, що визначений ним в якості підстави позову та саме у заявленому розмірі, враховуючи таке: в матеріалах справи відсутній підписаний акт виконаних робіт з посиланням на підставу його складення договір підряду № ДУ-175 від 07.04.10р.; відсутні докази часткової оплати відповідачем його боргу (платіжні доручення або витяги з банківського реєстру з визначенням підстави перерахування грошових коштів), а посилання позивача на наявний в матеріалах справи акті звірки за договором судовою колегією до уваги не прийняте, оскільки даний документ не оформлений належним чином (підписаний тільки бухгалтерами підприємств), в ньому зазначено тільки про наявність сальдо, тобто відображено рух грошових коштів в бухгалтерському обліку підприємств, тоді як доводи сторін повинні підтверджуватися первинними документами, до яких акт звірки сторін не відноситься; не надано доказів дотримання ним умов договору в частині обумовленого сторонами порядку виникнення у відповідача строку виконання ним його грошового зобов»язання перед позивачем (пред»явлення рахунку на оплату виконаних саме за договором робіт, а не на сплату боргу, що не передбачено нормами чинного законодавства України).

Таким чином, з огляду на умови пунктів 10.1 та 11.3 договору, судова колегія дійшла висновку, що, оскільки позивач не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції обґрунтованого розрахунку суми позову, зокрема, що у розмір суми, що є предметом позову 41338 грн. 18 коп. не увійшла сума у розмірі 29142 грн. 00 коп. (п. 11.3 договору), яка сплачується замовником лише після сплину дворічного гарантійного строку, не доведено належними засобами доказування момент виникнення у відповідача строку виконання його договірного грошового зобов»язання на момент звернення позивача до суду, тобто у позивача було відсутнє порушення або оспорювання відповідачем його прав на момент його звернення до суду за захистом згідно норм ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, то у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 41338 грн. 18 коп. є такими, що підлягають до задоволення і у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Дуард", м. Макіївка Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фартнео", м. Донецьк заборгованості у розмірі 41338 грн. 18 коп. слід відмовити через передчасне звернення позивача із позовом до суду, недоведеність його позовних вимог належними доказами по справі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та судом порушені і неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права України, тому рішення господарського суду Донецької області від 05.12.11 р. у справі № 3/192 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення по справі про відмову у задоволенні позовних вимог, а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фартнео", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2011 р. у справі № 3/192 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2011 р. у справі № 3/192 скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Дуард", м. Макіївка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фартнео", м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 41338 грн. 18 коп.

Стягнути з Приватного підприємства "Дуард", 86184, Донецька область, м. Макіївка, вул. Сєвєрна, 25, ЗКПО 33613688 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фартнео", 83084, м. Донецьк, вул. Бірюзова-41, кв. 16, ЗКПО 34534335 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 705 грн. 75 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 у справу;

2 позивачу;

3 відповідачу;

4 ДАГС;

5ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.