Постанова № 2174032, 07.10.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77 ПОСТАНОВА

Іменем України

"07" жовтня 2008 р. Справа № А9/466-08

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П.,

при секретарі Ілюк Н.В., розглянувши справу

за позовом Української міської ради Обухівського району Київської області, м. Українка,

доКомунального підприємства Київської обласної ради „Обухівське бюро технічної інвентаризації”, м. Обухів,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю „Українка”, м. Українка,

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників:

позивача:Яблонський В.С., довір. № 1975 від 18.09.2008р.,

відповідача:Остапенко О.Д. –директор,

третьої особи: не з’явились, На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено про час виготовлення постанови у повному обсязі на 10.10.2008р.

Обставини справи:

Українська міська рада (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради „Обухівське бюро технічної інвентаризації” (далі - відповідач) про скасування рішення реєстратора про відмову в реєстрації, видане відповідачем за №576 від 04.08.2008р. та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо реєстрації за територіальною громадою в особі Української міської ради будинку побуту, що знаходиться в м. Українка, вул. Юності, 6.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.12.2007р. виконавчим комітетом Української міської ради прийнято рішення №505 про оформлення права власності на будинок побуту за територіальною громадою в особі Української міської ради з огляду на рішення від 06.05.1992 року №183 виконкому Обухівської районної ради про розмежування майна комунальної власності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі. Під час підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, проведено попереднє судове засідання.

Ухвалою господарського суду від 25.09.2008р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Українка, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.10.2008р.

В судовому засіданні 07.10.2008р. представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позові.

Представник відповідача позов визнав.

Третя особа в судове засідання не з’явилась.

Дослідивши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Українська міська рада Обухівського району Київської області звернулась з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно –будівлю будинку побуту, розташовану по вул. Юності, 6 в м. Українка Обухівського району Київської області до відповідача –Комунального підприємства Київської обласної ради «Обухівське бюро технічної інвентаризації». В якості підстави для реєстрації права власності позивач надав відповідачу рішення виконавчого комітету Української міської ради №31 від 31.07.2008р. та №505 від 26.12.2007р.

04 серпня 2008 року відповідач прийняв рішення про відмову в реєстрації права власності відповідно до п.3.2,3.3,3.5 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445.

Предметом позову в даній справі є, зокрема, скасування рішення Обухівського МБТІ від 04.08.2008р. про відмову в реєстрації права власності та зобов'язання зареєструвати право власності.

Згідно з п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Наведене також зазначено в Тимчасовому положенні про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 02.02.2002р. №7/5 (в редакції від 28.01.2003р. N6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 28.01.2003р. N 66/7387).

Вказане свідчить, що БТІ на основі законодавства здійснює делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов’язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, БТІ в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень. Аналіз суб’єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, отже, відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України підлягає розгляду господарським судом за правилами КАС України.

Перевіряючи відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України чи прийняте оскаржуване позивачем рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення з огляду на таке:

Відповідно до рішення №183 від 06.05.1992 р. „Про розмежування майна комунальної власності” на виконання рішення облвиконкому від 27.01.1992року № 11 виконавчий комітет Обухівської районної ради народних депутатів вирішив розмежувати майно комунальної власності між власністю області в району, і прийняти в комунальну власність району та міських, селищної, сільської рад народних депутатів підприємства і організації згідно з додатком.

Згідно з п. 10 додатку до зазначеного рішення позивачу (в комунальну власність) передано Будинок побуту „Українка”.

Отже, відповідно до положень ст. 4, ст. 91 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на час передачі майна позивач набув прав власника на Будинок побуту „Українка”.

Виконавчим комітетом Української міської ради 26.12.2007р. за №505 із подальшими змінами від 31.07.2008р. №279 вирішено оформити за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради право власності на приміщення будинку побуту, що знаходиться за адресою: м. Українка, вул. Юності, 6.

Згідно із частиною четвертою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

У відповідності з статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»містить вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації права.

Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

З огляду на наведені положення законодавства, враховуючи рішення прийняті виконавчим комітетом обухівської районної ради та виконавчим комітетом позивача, у відповідача не було правових підстав для відмови у реєстрації права власності.

Рішення відповідача про відмову позивачу в реєстрації права власності на нерухоме майно від 04.08.2008 року в порушення вимог частини першої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»не містить обґрунтування підстав відмови в реєстрації прав власності.

Посилання на пункти 3.2,3.3,3.5 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445 не є обґрунтуванням такої відмови, оскільки ці пункти встановлюють лише порядок реєстрації та відмови реєстрації прав власності.

Таким чином, відповідач, прийнявши рішення про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно позивача, порушив вимоги статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Доводи третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог –товариства з обмеженою відповідальністю «Українка», про те, що рішення суду у даній справі може вплинути на їх права та обов’язки, суд не може взяти до уваги з таких причин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українка»в якості обґрунтування своїх прав та інтересів, які дають підстави для залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача в своєму клопотанні вказало на рішення третейського суду при громадський організації «Українське юридичне товариство»№1к/2 від 10.07.2008р.

Проте, рішення третейського суду не є правстановлюючим документом на Будинок побуту „Українка”. Крім того, рішення виконавчого комітету Української міської ради про оформлення права власності третьою особою не оспорювались. Спір між позивачем та третьою особою щодо права власності на будинок побуту відсутній.

Договір купівлі-продажу державного майна від 27.12.1994 року, укладений між фондом комунального майна Обухівського району Київської області та товариством покупців –членів трудового колективу МП «Українка»та акту приймання-передавання майна від 25 січня 1995 року не може бути доказом обґрунтування ТОВ «Українка» своїх прав та інтересів, які дають підстави вважати що права третьої особи будуть порушені оскільки ні в договорі купівлі-продажу, ні в акті приймання-передавання, майно не містить індивідуальних ознак, які б дозволяли встановити, яке саме майно було продане та передане МП «Українка».

Крім того, ТОВ «Українка»не надало суду докази того, що воно є правонаступником МП «Українка». В той же час, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.06.2008 року за №1792597 станом на 03.06.2008 року, наданого суду позивачем, в реєстрі відсутні відомості про ідентифікаційні коди, найменування та місцезнаходження юридичних осіб правонаступником яких є зареєстрована юридична особа (ТОВ «Українка»).

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, в тому числі, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі наведеного суд вважає позовні вимоги повністю доведеними матеріалами справи, відповідачем визнані, відповідно оскаржуване рішення - необґрунтованим, прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та таким що підлягає скасуванню, а порушене право – захисту.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 9, 17, 86, 158, 160, 161, 162, 163, ч.4 ст. 167 та п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради „Обухівське бюро технічної інвентаризації” про відмову в реєстрації, видане 04.08.2008р. за №576.

3. Зобов'язати Комунальне підприємство Київської обласної ради „Обухівське бюро технічної інвентаризації” оформити за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області право власності на будинок побуту, який знаходиться за адресою: м. Українка, вул. Юності, 6,

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Української міської ради Обухівського району Київської області (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, площа Шевченка, 1, код 35161509) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України –з дня складання в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя Є.П. Євграфова