Рішення № 2173897, 25.09.2008, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" вересня 2008 р.

Справа № 8/713

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат" (м.Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт" (м. Житомир)

про стягнення 26 773,29 грн.

Позивач - ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт" на свою користь 26773,29 грн. боргу, а саме: основна заборгованість 19200 грн., пеня 7573,29 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився на адресу суду надіслав клопотання від 23.09.2008 р. № 05-15юр-1904 про слухання справи у відсутності уповноваженого представника в зв'язку з тим, що він перебуває у відпустці. В судовому засіданні 20.08.09р. оглядались оригінали товарно-транспортної накладної від 14.02.2007 р. та довіреності від 14.02.2007 р.

Представник відповідача надіслав клопотання, відповідно до якого, просить суд в позові відмовити та слухати справу у відсутності представника.

Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки вони належним чином проінформовані про час та місце судового засідання.

У відповідності зі ст. 75 ГПК України спір вирішується за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.07р. між Відкритим акціонерним товариством "Одеський олійножировий комбінат" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Бакалія-Продукт" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №20 (а.с.10-12).

Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов'язувався на умовах договору передавати у власність покупця по його попереднім замовленням, а покупець зобов'язувався приймати і оплачувати олійножирову продукцію виробництва ВАТ "Одеський олійножировий комбінат". Повне найменування товару, кількість, асортимент, ціна, одиниця, вартість містяться в специфікаціях, які оформляються на кожну партію товару і є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.2.3 даного договору Покупець проводить оплату за товар на умовах визначених специфікацією. Оплата вартості отриманого товару проводиться покупцем в грошовій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця з відстрочкою платежу 10 календарних днів після поставки товару на склад покупця.

На виконання умов зазначеного договору, відповідно до довіреності серії ЯМФ №421178 від 14.02.07р. (а.с.14), відповідач по товарно-транспортній накладній №1/6136 від 14.02.07р. (а.с.13) отримав від позивача товар на загальну суму 68000грн.

Відповідач свого зобов'язання у встановлений строк у повному обсязі не виконав, здійснив оплату в період з 14.02.07р. по 15.01.08р. у розмірі 48800грн., що підтверджується реєстром платіжних документів (а.с.55-57). На день звернення з позовом до суду (22.07.08р.) сума залишку боргу становила 19200грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п.6.1 договору Покупець в випадку порушення строків оплати зобов'язується виплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми партії товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до статті 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач, за неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання нарахував на суму заборгованості пеню за період з 24.02.07р. по 15.01.08р., яка становить 7573грн.29коп.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено спеціальну позовну давність. Зокрема, частиною 1 цієї статті визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю; пункт 1) частини 2 виписаний, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, період нарахування пені, з врахуванням вимог статті 232 ГК України, повинен становити з 24.02.07р. по 28.08.07р.

Згідно п.3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи що відповідачем заява щодо застосування строків позовної давності не подавалась, а тому суд не застосовує строки позовної давності.

Судом встановлено, що позивачем невірно застосовано облікову ставку НБУ за розраховані періоди, а тому, з врахуванням суми погашення заборгованості та вимог ст.232 ГК України, судом проведено розрахунок суми пені за період 24.02.07р. по 28.08.07р., яка становить 3726грн.17коп. та підлягає до стягнення.

У зв'язку з цим в частині нарахованих позивачем 3847грн.12коп. пені суд відмовляє.

Ст. 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач позовні вимоги у відзиві (а.с.51) не визнає посилаючись на те, що не має прибуткової накладної від 14.02.07р. та відповідальна особа не підписувалась в даній накладній.

Суд враховує, що в довіреності серія ЯМФ №421178 від 14.02.07р. (а.с.14) виписаній на ім'я Дубчака В.І. зазначено товар: маргарин "Сонечко" в кількості 12тн та маргарин "Молочний" в кількості 8тн, що повністю відповідає товару в товарно-транспортній накладній №1/6136 від 14.02.07р. (а.с.13), оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, а також той факт, що відповідачем проводився розрахунок за відпущений товар (а.с.55-57).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат" обґрунтовані, підтверджуються належними доказами та підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт" 22926грн.17коп., а саме: 19200грн. основного боргу, 3726грн.17коп. пені.

Відмовити в частині стягнення 3847грн.12коп. пені.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 173, ч. 1 ст. 175 ГК України, ст. 525, 526, п.3 ст. 549 ,п.1 ст. 625 ЦК України, Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р. №543/96-ВР, керуючись ст.ст.33, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалія-Продукт" (10002, Житомир, 2-ий провулок Іподромний, 3-а; код ЄДРПОУ 33019762) на користь Відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат" (м.Одеса, вул.Середньофонтанська, 16; код ЄДРПОУ 00376509) 19200грн. основного боргу, 3726грн.17коп. пені, 229грн.49коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 101грн.04коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в частині стягнення 3847грн.12коп. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення "___"____"2008"

Суддя

Давидюк В.К.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 -3 - сторонам