Постанова № 21738042, 03.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2012 р.Справа № 2-а-3257/10/2170 Категорія: 8.2.6.Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів Зуєвої Л.Є., Єщенка О.В.

за участю секретаря Ведутенко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м. Херсоні та приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року за адміністративним позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування рішень про застосування штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та просив: скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні (надалі ДПІ) від 08.06.2010 року №0002332301; 0002322301/0; 0002342301 про застосування штрафних санкцій у сумі 1491331 грн. 71 коп. до приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена»(надалі Підприємства).

За результатами розгляду справи, 07 вересня 2010 року Херсонським окружним адміністративним судом ухвалено постанову про часткове задоволення позову Підприємства.

Судовим рішенням суду першої інстанції визнано частково протиправним рішення ДПІ від 08 червня 2010 року №0002332301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1139883 грн. 61 коп. Суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 08 червня 2010 року №0002322301/0 про визначення зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 58000 грн. 87 коп., у тому числі за основним платежем 38667 грн. 25 коп. та штрафними санкціями - 19333 грн. 62 коп. В задоволенні позовних вимог про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08 червня 2010 року №0002342301 у сумі 510 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, повністю відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

У поданій апеляційній скарзі Товариство, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, наявним в матеріалах справи доказам дано не правильну оцінку, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції заслухала суддю-доповідача, розглянула та обговорила доводи апеляційних скарг, перевірила матеріали справи та вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»від 23.09.1994 року передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Порушення резидентами строків, визначених наведеною вище нормою, тягне за собою, у відповідності з ст. 4 цього ж Закону, стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Разом з тим, строки зарахування валюти і сплата пені за їх порушення зупиняється з дати прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами.

Таким чином, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»передбачає єдину підставу для зупинення нарахування пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме подання до суду позову про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

У 2007-2008 роках позивачем було укладено з компанією MARINE LANES S.A. PANAMA»(надалі - Компанія) договори оренди суден «Волго-Дон 4»та «Марія». Товариством надано орендарю послуг на загальну суму 886900 доларів США. Компанія сплатила орендодавцю частину суми за договорами, а саме-650700 доларів США. Компанія заборгувала позивачу частину суми 244200 доларів США, з яких: за 2007 рік - 17600 доларів США та за 2008 рік 226600 доларів США.

Умовами договору управління судном № 02 від 01.01.2008 року «ШИПМЕН», укладеного між компанією MARINE LANES S.A. PANAMA»та приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Елена»та адендумом до нього, передбачено, що при виникненні спорів застосовується англійський закон і арбітраж у Лондоні, при цьому передбачалось призначення кожною стороною свого арбітра.

Як вбачається з акту від 26.05.2010 року № 2428/23-4/14124668 «Про результати планової виїзної перевірки приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року, приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Елена»не було надано підтвердження подання позовної заяви до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

В обґрунтування неправомірності таких висновків ДПІ у м. Херсоні позивач посилається на договір від 28.11.2008 року з компанією з обмеженою відповідальністю «Лоуренс Грехем»щодо надання юридичної допомоги у спорі з компанією ONT MARINE LANES S.A. PANAMA»та лист компанії з обмеженою відповідальністю «Лоуренс Грехем»від 05.02.2009 року, якій підтверджує звернення директора приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена» до юридичної фірми для представництва інтересів підприємства в суді. При цьому, посилаючись на Закон Великобританії «Про арбітраж», позивач зазначає, що провадження по справі починається не з моменту подання позовної заяви, а з моменту призначення арбітрів.

В ході розгляду справи судом першої інстанції приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Елена» було надано арбітражне рішення від 29.04.2010 року, яким вимоги позивача до компанії MARINE LANES S.A. PANAMA», зокрема про відшкодування недоотриманих орендних платежів, задоволенні у повному обсязі. Як вбачається з п.10 зазначеного рішення позовна заява разом із підтверджувальними документами була подана компанією «Лоуренс Грехем»10.06.2009 року.

Разом з тим, будь-яких письмових доказів звернення до арбітражного суду приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Елена»або уповноваженою ним компанією з обмеженою відповідальністю «Лоуренс Грехем», що було б підставою для зупинення нарахування пені відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», під час проведення перевірки надано не було.

Враховуючи зазначені обставини, колегія приходить до висновку про наявність порушення приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Елена»вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», а тому ДПІ у м. Херсоні своїм рішенням № 0002332301 від 08.06.2010 року правомірно застосувала до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1432820,84 грн.

Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента від 18 червня 1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»суб'єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

За перевірений період, тобто з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року у приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена»існувала дебіторська заборгованість по договорам оренди з компанією MARINE LANES S.A. PANAMA»у загальній сумі 244 200 грн., але, зазначені кошти на територію України у встановлені законодавством строки не надходили. Декларація про валютні цінності, доходи і майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, форма якої затверджена наказ Міністерства фінансів України від 25 грудня 1995 року № 207, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 1996 р. за № 18/1043, позивачем не надавалась.

Відповідальність за зазначене порушення встановлена ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яка передбачає накладення штрафних санкцій у розмірі 170 грн. за кожен випадок неподання декларації про наявність валютних цінностей за межами кордонів України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо обґрунтованості висновків суду про правомірність застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій у розмірі 510 грн.

Що стосується висновків суду першої інстанції про правомірність податкового повідомлення-рішення від 08.06.2010 року № 0002322301/0, яким позивачу за порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено податкове зобовязання у розмірі 58000,87 грн., у тому числі за основним платежем 38667,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями) 19333,62 грн., колегія суддів приходить до наступних висновків.

На підставі укладених у 2007-2008 роках договорів оренди позивачем було надано компанії MARINE LANES S.A. PANAMA»судна «Волго-Дон 4»та «Марія»із залишками паливо-мастильних матеріалів і води на борту суден. За укладеними договорами орендар був зобовязаний повернути судна в тому ж технічному стані, з тими ж запасами палива, мастил та води, що були на момент передачі суден в оренду. При повернені суден з оренди позивачем встановлено нестачу дизпалива та мастил на загальну суму 154669 грн.

На думку податкового органу, внаслідок не включення до складу валових доходів вартості паливно-мастильних матеріалів, безкоштовно переданих компанії MARINE LANES S.A. PANAMA», позивачем занижено податок на прибуток за 2008 рік.

Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі,

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 названого Закону валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Згідно з пунктом 1.23 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це:

товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Наведене означає, що законом чітко визначені підстави віднесення товарів до категорії безоплатно наданих і цей перелік є вичерпним.

Оскільки умовами договорів оренди суден «Волго-Дон 4»та «Марія»було передбачено обовязкове повернення паливно-мастильних матеріалів в тому ж обємі, що і на момент передачі суден в оренду, їх неповернення компанією MARINE LANES S.A. PANAMA» не може вважатися безоплатною передачею.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про заниження приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Елена»зобовязання з податку на прибуток за 2008 рік не відповідає дійсності, а тому податкове повідомлення-рішення від 08.06.2010 року № 0002322301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання у розмірі 58000,87 грн., у тому числі: за основним платежем 38667,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 19333,62 грн., є протиправним.

За таких підстав судова колегія вважає, що Херсонський окружний адміністративний суд дійшов до помилкового та такого, що не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права висновку щодо обґрунтованості позовних вимог приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена», в частині визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.06.2010 року № 0002332301, щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1139883,61 грн.

З огляду на викладене, постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 року згідно ст.198 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 08.06.2010 року № 0002322301/0. В іншій частині підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись: ст. ст.185, 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена»та Державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 року скасувати та постановити нову постанову суду.

Позовні вимоги приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена»задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 08.06.2010 року № 0002322301/0 скасувати.

У задоволенні решти позовних вимог приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена»- відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з часу його проголошення.

Cуддя-доповідач:

Судді: