Постанова № 21737151, 10.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 лютого 2012 року № 2а-11586/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Укренергозбут"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва, за участі прокуратури Шевченківського району м.Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0002002303 від 07.04.2011р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Закрите акціонерне товариство «Укренергозбут»- звернувся до суду з вимогами про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2011 №0002002303.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що висновки викладені в акті планової виїзної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.09.2010 від 21.03.2011 №601/23-03/30167642 (далі акт перевірки) не відповідають чинному законодавству, не мають належного обґрунтування, на підставі чого податкове повідомлення-рішення від 07.04.2011 №0002002303 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідач Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва - проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Представник Прокуратури Шевченківського району м. Києва проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник Прокуратури Шевченківського району міста Києва в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.

16.01.2012 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження, у звязку з неявкою в судове засідання представника прокуратури Шевченківського району м. Києва. Представники позивача та відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що представник прокуратури Шевченківського району м. Києва в судове засідання не прибув хоча й був належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Укренергозбут»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.09.2010, за результатами якої складено Акт від 21.03.2011 №601/23-03/30167642 (далі акт перевірки).

У вказаному Акті перевірки Відповідач, зокрема, дійшов висновків про порушення Позивачем п.п. 1.32, ст. 1, п.п. 5.1 п.п. 5.5.1, п. 5.5 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР, в результаті чого Позивачем занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 5159927,00 грн., а саме: за 2009 рік на суму 3379980,00 грн., та за 9 місяців 2010 року на суму 1779947,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Відповідачем 07.04.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №2002303, яким Позивачу збільшено грошове зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 6449909,00грн. (за основним платежем 5159927,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1289982,00 грн.).

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів Позивача та вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що між Позивачем та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»укладено договір про мультивалютну кредитну лінію від 12.08.2008 №1268м-08.

Також, між позивачем та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»укладено додаткові угоди по Договору про мультивалютну кредитну лінію від 12.08.2008 №1268м-08 від 23.02.2009, 19.03.2009, 26.06.2009, 27.07.2009, 31.07.2009, 11.08.2009, 04.09.2009, 30.10.2009, 02.06.2010, 30.07.2010, 10.08.2010.

Як вбачається з акту перевірки Позивачем за перевіряємий період включено до складу валових витрат відсотки по кредиту за загальну суму 67279648,00 грн.

В ході перевірки Відповідачем встановлено, що кредитні кошти використовувались на покупку векселів, здійснення передоплати іноземним постачальникам, надання фінансової допомоги.

Судом встановлено та не заперечується Позивачем, що між ЗАТ "Укренергозбут" та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір від 17.02.2009 № 386/У про надання поворотної фінансової допомоги. В ході перевірки Відповідачем встановлено, що за період з 01.04.2009 по 10.02.2010 Позивачем надано поворотну фінансову допомоги на суму 93150000,00грн.

Також, відповідачем встановлено та не заперечується Позивачем, що між ЗАТ "Укренергозбут" та INVERTEX LTD (Британські острови) укладено договір № 409 від 23.07.2009 (т. 1 а.с. 192-200). Згідно умов договору INVERTEX LTD повинні поставити, а ЗАТ "Укренергозбут" повинні отримати та оплатити залізорудні окатиші на загальну суму 328 430 954,48 грн. (40 758 660 дол. США).

Крім того, між ЗАТ "Укренергозбут" та FARMOUND EXPRESS LLP укладено договір №415 від 26.05.2010 (т. 1 а.с. 201-214). Згідно умов договору FARMOUND EXPRESS LLP повинні поставити, а ЗАТ "Укренергозбут" повинні отримати та оплатити металопродукцію на загальну суму 156 318 166,91 грн. (12 000 000 Євро).

В ході проведення перевірки Відповідачем встановлено, що за вищевказаними договорами ЗАТ "Укренергозбут" було перераховані передоплату, але поставки товару відсутні. Грошові кошти було повернуто ЗАТ "Укренергозбут".

Як вбачається з акту перевірки (т. 1 а.с. 11-45) на підставі викладеного Відповідач дійшов висновку, що ЗАТ «Укренергозбут»неправомірно в порушення п.1.32 ст.1, п.п.п5.1. п.5.5 ст.5, п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»віднесло на валові витрати відсотки за користування кредитами, отриманими за Договором про мультивалютну кредитну лінію №1262м-08 від 12 серпня 2008 року з лімітом максимальної заборгованості 225 млн. грн., які були витрачені: на надання кредитів фізичній особі на загальну суму 93 млн. грн.; на оплату контрактів з нерезидентами в сумі 40758660 доларів США; під час перевірки виявлено, що ЗАТ «Укренергозбут»з 01.04.2009 року по 30.09.2010 здійснювало операції купівлі-продажу векселів у ТОВ «Хімічні технології»; вибірковою перевіркою встановлено дисконт від продажу векселів та цінних паперів дорівнює 0,013%.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України №334/94 встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Також, п.п. 5.5.1 п. 5.5 Закону №334/94 встановлено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що підприємство при укладанні договору про надання поворотної фінансової допомоги фізичній особі завідомо не мало на меті отримання прибутку, суд дійшов висновку, що виплата грошових коштів не повязана з веденням господарської діяльності Підприємства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку Відповідача щодо порушення Позивачем вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями) №334/94-ВР від 28.12.1994 в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР, що призвело до завищення інших валових витрат у загальній сумі 67279648грн., а саме: за 2009 рік на суму 30797776грн та за 9 місяців 2010 року на загальну суму 36481872грн.

Під час розгляду даної адміністративної справи суду стало відомо, що Київським НДІ судових експертиз на підставі постанови від старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про призначення судово-економічної експертизи по кримінальній справі №80-0264 стосовно результатів перевірки ЗАТ «Укренергозбуд»в частині дотримання вимог податкового законодавства за 2009 та 2010 роки, проведено судово-економічну експертизу, за результатами якої складено Висновок від 22.11.2011 №8649/11-45.

У Висновку №8649/11-45 від 22.11.2011 (стор. 35 Висновку) судово-економічної експертизи у кримінальній справі №80-0264 вказано, що за перевіряємий період (з 01.04.2009 року по 30.09.2010) видача фінансової позики фізичній особі могла здійснюватись як виключно з обігових коштів підприємства, що надходила від контрагентів у якості погашення заборгованості по раніше укладеним договорам (у підприємства були у наявності власні кошти для виплати позики фізичній особі), так і за рахунок кредитних коштів.

Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням що ґрунтуються на їх безпосередньому всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Так, вказана судово-економічна експертиза призначена в рамках кримінальної справи, відповідно до питань поставлених слідчим в рамках кримінальної справи, а відтак при прийнятті рішення суд приймає висновок експерта до уваги та надає правовий висновок оскаржуваним повідомленням-рішенням виходячи з матеріалів адміністративної справи.

При цьому, суд звертає увагу, що висновком №8649/11-45 від 22.11.2011 не спростовано висновок Відповідача щодо порушення Позивачем вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями) №334/94-ВР від 28.12.1994.

Крім того, як вбачається з експертного висновку від 22.11.2011 №8649/11-45: зазначене в Акті перевірки твердження щодо порушення ЗАТ «Укренергозбут»п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.1 п.п. 5.5.1, п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого за період з 2 кварталу 2009 року по 3 квартал 2010 року занижено податок на прибуток на загальну суму 5159927грн, за умовами укладання зовнішньоекономічних контрактів завідома без мети придбання товарно-матеріальних цінностей, та за умови проведення завідома безтоварних операцій та за умови придбання векселів у завідома фіктивного підприємства ТОВ «Хімічні технології»або цінних паперів емітентом яких є завідома фіктивне підприємство ТОВ «Хімічні технології»за вказаний період часу, що в порушення п.п. 1.32, ст. 1, п.п. 5.1 п.п. 5.5.1, п. 5.5 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР, в результаті чого Позивачем занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 5159927,00 грн., а саме: за 2009 рік на суму 3379980,00 грн., та за 9 місяців 2010 року на суму 1779947,00 грн., документально підтверджується частково, а саме:

- Підприємством в порушення п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) завищено валові витрати за 9 місяців 2010 року на загальну суму 3455572грн документально та нормативно не підтверджується;

- Підприємством в порушення п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.1 п.п. 5.5.1, п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) , що призвело до завищення інших валових витрат у загальній сумі 67279648грн, а саме: за 2009 рік на суму 30797776грн, та за 9 місяців 2010 року на загальну суму 36481872грн, документально та нормативно підтверджується частково: завищення інших валових витрат в загальній сумі 53432961грн, а саме: за 2009 рік на суму 13495517грн. та за 9 місяців 2010 року на суму 39937444грн.

Як вбачається з експертного висновку: вказані порушення за умови укладання зовнішньоекономічних контрактів завідома без мети придбання товарно-матеріальних цінностей, за умови проведення завідома безтоварних операцій та за умови придбання векселів у завідома фіктивного підприємства ТОВ «Хімічні технології»або цінних паперів емітентом яких є завідома фіктивне підприємство ТОВ «Хімічні технології»за вказаний період часу призвели б до заниження податкових зобовязань ЗАТ «Укренергозбут»в загальній сумі 1779947грн, а саме: за 9 місяців 2010 року на суму 1779947грн.

Так, факт укладання спірних зовнішньоекономічних контрактів № 409 від 23.07.2009, №415 від 26.05.2010 та здіснення платежів на рахунки підприємств і зворотно, Позивачем не заперечується.

Також, як вбачається з матеріалів справи, підтверджується в ході проведення експертизи та не заперечується сторонами у справі, у Позивача відсутні будь-які документи, що підтверджують постачання товарів відповідно до вказаних контрактів.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), відповідно до якої до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, повязані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобовязаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у звязку з веденням господарської діяльності платника податку.

Оскільки вказані контракти є безтоварними, отже не використовувались у власній господарській діяльності Позивача, а відтак відсотки за користування кредитними коштами, які використовувались для сплати по контрактам не можуть бути віднесені до складу валових витрат.

Відповідно до ч. 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні судом їх переконливості.

Позивачем не надано жодних доказів на спростування висновків, що вказані зовнішньоекономічні контракти укладено завідома без мети придбання товарно-матеріальних цінностей та, що ТОВ «Хімічні технології»є завідомо фіктивним.

Позивачем надано суду копію нотаріально завірених пояснень фізичної особи ОСОБА_2, що він є одним з співзасновників ТОВ «Хімічні технології», яке не є фіктивним.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи, що стосуються діяльності ТОВ «Хімічні технології», відтак пояснення фізичної особи, що він є директором вказаного підприємства не є належним доказом того, що підприємство не є фіктивним.

Також, суд звертає увагу, що в матеріалах справи взагалі відсутні докази щодо уточнення Позивачем відємного значення обєкту оподаткування податку на прибуток підприємства за 2009 рік.

Враховуючи викладене суд вважає, що висновки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва викладені в акті перевірки від 21.03.2011 №601/23-03/30167642, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким Позивачу донараховано суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 644990900грн. (за основним платежем 5159927,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1289982,00грн.) є обгрунтованими та відповідають чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (т. 1 а.с. 9), Позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств та штрафні санкції штрафні санкцій нараховані згідно з п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та згідно з абзацом 1 п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобовязання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобовязання, неправомірності заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2011 №0002002303 не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 56.4 ст. 56 Податкового кодексу України обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином відповідач, як субєкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Укренегозбут»не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут».

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда