Постанова № 21736902, 25.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2012 року 11:17 № 2а-16693/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПредставництва "Бейкер і макензі-СІ АЙ ЕС, Лімітед"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача, ОСОБА_1, довіреність № б/н, від 13.12.10,

від позивача, ОСОБА_2, довіреність № б/н, від 13.12.10,

від відповідача, ОСОБА_3, довіреність № 2828/9/10-229, від 27.12.11

В С Т А Н О В И В:

Представництво “БЕЙКЕР І МАКЕНЗІ - СІ АЙ EC, ЛІМІТЕД”, (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, (далі - відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2011р. №0000554220.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем неправомірно не було застосовано норми п. 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України та необґрунтовано застосовано вимоги п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України при визначенні позивачу штрафних санкцій.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що відповідачем встановлено порушення позивачем строку сплати самостійно визначеного зобовязання з податку на прибуток та правомірно застосовано штрафні санкції, визначені п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, зазначив, що норми п. 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України застосовуються виключно за порушення вимог податкового законодавства при обчисленні податкових зобовязань, а не при порушенні строків сплати самостійно визначених зобовязань, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.

Представництво “БЕЙКЕР І МАКЕНЗІ - СІ АЙ EC, ЛІМІТЕД” було взято на облік платників податків в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва 26.10.2001 р., з 17.03.2011 р. перебуває на обліку платників податків у Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за І квартал 2011 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 06.07.2011р. №522/4220/26080054, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме, порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобовязання із податку на прибуток за І квартал 2011р. в сумі 209501,88 грн. із строком затримки у 19 днів.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2011р. №0000554220 про сплату штрафної санкції у розмірі 10% від суми боргу в сумі 20 950,19 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення було залишене без змін.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що позивачем 05.05.2011 р. подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 р., у якій самостійно визначено зобовязання з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 р. у сумі 2722087 грн.

Позивачем станом на 20.05.2011 р. сплачено податок на прибуток підприємства в сумі 2446816 грн., що не заперечувалось представниками сторін.

Як вбачається з пояснень представника позивача та підтверджується даними рядка 16 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 р., позивачем вказано суму надміру сплаченого податку (переплату) минулих періодів 275271 грн., в силу чого, позивач добросовісно вважав, що зобовязання з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 р. ним сплачено в повному обсязі.

За результатами перевірки встановлено, що сума переплати станом на 20.05.2011 р. складала 65789,12 грн., в силу чого, недоїмка з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 р. станом на 20.05.2011 р. склала 209501,88 грн.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що позивачем сплачено вказану недоїмку з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 р. 08.06.2011 р., тобто із затримкою сплати у 19 днів, чим порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобовязання із податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України.

Відповідно до вимог п. 57.1. ст. 57 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п. 126.1. ст. 126 Податкового Кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до положень пункту 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженнями представників позивача про те, що згідно положень вищезазначеного пункту 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, до платників податків може застосовуватись штрафна санкція у розмірі 1 грн., якщо: такому платнику податків нараховані штрафні санкції; якщо платник податків порушив податкове законодавство та, якщо порушення податкового законодавства вчинене за період з 01 січня по 30 червня 2011 року.

Суд не погоджується із висновками представника відповідача, що пункт 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України застосовується лише за порушення вимог податкового законодавства при обчисленні податкових зобовязань, а не при порушенні строків сплати самостійно визначених зобовязань, оскільки пункт 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України чи інші норми Податкового кодексу України не визначають жодних застережень щодо його застосування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно не застосовано вимоги пункту 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України при визначенні штрафних санкцій за порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині визначення позивачу розміру штрафних санкцій.

Позивачем надано достатні та належні докази в обгрунтування позовних вимог.

На розподілі судових витрат позивач не наполягав, про що подав письмову заяву від 25.01.2012 р.

Враховуючи викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Представництва "Бейкер і Макензі-СІ АЙ ЕС, Лімітед" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000554220 від 22.07.2011 р.1

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч. 3 ст.160 КАС України, в судовому засіданні 25.01.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 31.01.2012 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко