Постанова № 21736813, 31.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2012 року <Час проголошення >№ 2а-19107/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СД Маркет - 2»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення,

За участю представників:

позивача : Халупко М.Ю., представника,

відповідача : Костюшко Ю.Б., представника.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СД Маркет - 2»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2011р. №0001972302/27803.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту.

При цьому, позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також, позивач стверджує про те, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 26 грудня 2011 року у позивача було витребувано, зокрема, документи, на підставі яких позивачем було використано в господарській діяльності отримане від контрагентів (зберігання, продаж, використання); письмові пояснення керівника та відповідальних осіб щодо особи, які представляли контрагентів позивача при укладенні угоди та виконання робіт (передачі товарів); докази фактичного виконання робіт (передачу товару).

В судових засіданнях 23 та 31 січня 2012 року було встановлено, що позивачем зазначених вимог суду виконано не було. Оскільки строк розгляду справи, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України закінчився, справа слухається за наявними матеріалами.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період листопад, грудень 2009р. та січень - грудень 2010р. на загальну суму 55822,15 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СД Маркет - 2»(код ЄДРПОУ 34575167) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Фінансово промислова група «Сквош»(код ЄДРПОУ 36685184) за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено Акт №3561/2302/34575167 від 22.06.2011р. (далі акт перевірки).

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі міста Києва (далі відповідач) було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001972302/27803 від 13.07.2011р., яким за порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4,. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент правовідносин, визначено суму податкового зобов'язання ТОВ «СД Маркет - 2»за платежем податок на додану вартість на 69777,69 грн.

Прийняття зазначеного рішення мотивовано наступним.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «СД Маркет 2»(Замовник) в особі директора Бобровнікова В.В.та ТОВ»ФПГ «Сквош»(Виконавець) в особі директора Шлапацького С.О. було укладено договір від 15.09.2009р б/н, за умовами якого Виконавець зобовязувався за завданням Замовника надати послуги, а саме: юридичні послуги; курєрські послуги; експедиторські послуг; технічне обслуговування на ремонт офісної техніки, консультації з питань інформатизації підприємства; прибирання внутрішніх приміщень магазину; налаштування програмного забезпечення; підбір та забезпечення персоналом; консультації з питань бухгалтерського обліку; надання методичних рекомендацій з питань контролю та управління; консультування з питань комерційної діяльності; дослідження конюнктури ринку у галузі оптової та роздрібної торгівлі.

Вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги.

Замовник зобовязаний розрахуватися за послуги зазначені в акті виконаних робіт, наданих послуг протягом 30 (тридцяти) днів з моменту підписання такого акту.

Оплата за виконання робіт Замовником здійснювалась за готівковий розрахунок на суму 154652,42 грн. в т.ч. ПДВ 25314,34 грн., що підтверджено Звітами про використання коштів наданих на відрядження або під звіт та квитанціями до прибуткового касового ордера. Згідно бухгалтерського рахунку № з 7 «Розрахунки з різними дебіторами»значиться кредиторська заборгованість на суму 180280,5 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що за результатами співставлення сум податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «СД Маркет 2»та ТОВ «ФПГ «Сквош»встановлено розбіжність за листопад 2009 року у сумі 5583,33 грн., грудень 2009 року у сумі 975,0 грн., січень 2010 року у сумі 7020,4 грн., лютий 2010 року у сумі 2600,83 грн., березень 2010 року у сумі 709,17 грн., квітень 2010 року 3 269,42 грн., травень 2010 року у сумі 6162,0 грн., червень 2010 року у сумі 4957,0 грн., липень 2010 року у сумі 2640,0 грн., серпень 2010 року у сумі 7950,0 грн., вересень 2010 року у сумі 2500,0 грн., жовтень 2010 року у сумі 2554,0 грн., листопад 2010 року у сумі 5175,0 грн., грудень 2010 року у суму 2726,0 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у випадку, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Закон України «Про податок на додану вартість»не містить визначення терміну «господарська діяльність», однак, згідно з пунктом 1.15 статті 1 даного Закону, інші терміни, які використовуються в цьому Законі, використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд доходить висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Також суд вважає, що пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено такі критерії господарської діяльності направлення діяльності на отримання доходу та постійна (регулярна) участь особи в цій діяльності.

Натомість, зазначеною правовою нормою не встановлено вимог щодо отримання доходу від кожної конкретної господарської операції, такі вимоги встановлено відносно сукупності операцій господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було укладено договір від 15.09.2009р б/н, за умовами якого позивачу мали бути надані послуги а саме: юридичні послуги; курєрські послуги; експедиторські послуги; технічне обслуговування на ремонт офісної техніки, консультації з питань інформатизації підприємства; прибирання внутрішніх приміщень магазину; налаштування програмного забезпечення; підбір та забезпечення персоналом; консультації з питань бухгалтерського обліку; надання методичних рекомендацій з питань контролю та управління; консультування з питань комерційної діяльності; дослідження конюнктури ринку у галузі оптової та роздрібної торгівлі.

На підставі зазначеного договору позивачем було перераховано контрагенту кошти.

Платником податку в даному випадку виступає юридична особа - позивач. Отже, послуги мали надаватися саме юридичній особі у звязку зі здійсненням нею господарської діяльності. Звязок з господарською діяльністю позивача має бути або прямим (отримання вигоди від конкретної операції), або опосередкованим, тобто теоретично припустимим. Судом вбачається, що надання послуг юридичній особі передбачає вчинення конкретних дій на користь такої юридичної особи. Вчинення зазначених дій має бути повязано з господарською діяльністю саме юридичної особи.

Натомість матеріали справи не містять жодних доказів фактичного надання позивачу будь яких з перелічених послуг та їх можливого використання у господарській діяльності позивача.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат, з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Судом під час розгляду справи неодноразово витребовувалися від позивача документи на підтвердження використання послуг в господарській діяльності, отриманих від контрагента, з метою дослідження обставини дотримання позивачем вимог підпункту 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивачем зазначених вимог виконано не було.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян