Постанова № 21736679, 19.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2012 року 13:43 № 2а-18944/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в м.Алушта Автономної Республіки Крим

до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"

простягнення заборгованості у розмірі 49 413,96грн. На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим (далі по тексту позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 49413, 96 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2011 року передано справу № 2а-14713/11/0170 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим до Відкритого акціонерного товариства “Дочірній Банк Сбербанку Росії” про стягнення заборгованості у розмірі 49413, 96 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2011 року прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19 січня 2012 року.

У судовому засіданні 19 січня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування позоних вимог зазначив, що Відкрите акціонерне товариство “Дочірній банк Сбербанку Росії” має заборгованість у розмірі 49413,96 грн., що підтверджується рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим № 587 від 06 листопада 2008 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій.

Представник відповідача у судовому засіданні 19 січня 2012 року позовні вимоги не визнав, мотивуючи заперечення зазначив, що в даному випадку відсутній спір, оскільки рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим № 587 від 06 листопада 2008 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій є чинним на даний час, а отже підстави заявляти про наявність спору між АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» та ПФУ відсутні.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алушта зареєстроване Комунальне підприємство “Благоустрій міста, яке структурним підрозділом Відкритого акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” (ідентифікаційний код 25929785) є платником страхових внесків відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV) та пункту 2.1.1 статті 2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі по тексту Інструкція № 21-1), відноситься до платників страхових внесків до солідарної системи.

Відповідно до копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 306138 Відкрите акціонерне товариство “Дочірній банк Сбербанку Росії” (ідентифікаційний код 25929785) перетворене на Публічне акціонерне товариство “Дочірній банк Сбербанку Росії” (ідентифікаційний код 25929785) 05 серпня 2009 року, що знаходиться за адресою: 01034, місто Київ, вул. Володимирська, буд. 46.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2010 року у справі № 2а-2090/10/2670 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” до правління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної республіки Крим про скасування рішення № 587 від 06.11.2008 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Автономній республіці Крим; № 8960/06-12 від 03.12.2008 р. про результати розгляду скарги, а також рішення Пенсійного фонду України; № 2457/09-10 від 12.02.2009 року про результати розгляду скарги, яка набрала законної сили, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вищезазначеною постановою встановлено, що за результатами проведеної Управлінням Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахунку страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду за період з 01 вересня 2005 року по 31 грудня 2006 року складено акт № 64 від 31 липня 2007 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

У висновку акту зазначено про виявлені порушення страхувальником вимог частини 6 статті 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, які полягають в тому, що при здійсненні впродовж звітного періоду виплат доходу КП “Благоустрій міста” проводило ці виплати без одночасного перерахування відповідних авансових платежів у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на вказані виплати.

У звязку з виявленим порушенням страхувальником вимог частини 6 статті 20 Закону № 1058, було встановлено порушення з боку філії Банку вимог частини 12 статті 20 цього Закону, у звязку з чим до позивача рішенням № 587 від 06 листопада 2008 року були застосовані фінансові санкції, згідно з пунктом 2 частини 10 статті 106 Закону № 1058 в розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником - 49 413,96 грн.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що плата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду. При цьому, зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є - календарний місяць.

Відповідно до пункту 12 статті 20 Закону № 1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частини 1,2 статті 106 Закону № 1058-ІV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

При цьому, пунктом 2 частини 10 статті 106 Закону № 1058 встановлено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до банків такі фінансові санкції за порушення вимог, передбачених частиною дванадцятою статті 20 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.

Суд звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2010 року у справі № 2а-2090/10/2670 встановлено правомірність та обґрунтованість рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим № 587 від 06 листопада 2008 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, на підставі якого заявлено вимогу про стягнення в даному провадженні.

Крім цього, у судовому засіданні 19 січня 2012 року представник відповідача не спростував твердження позивача про наявність заборгованості у відповідача у розмірі 49413, 96 грн., лише зазначив, що не має підстав заявляти такий позов, оскільки рішення № 587 від 06 листопада 2008 року є чинним та є виконавчим документом.

З приводу такого посилання представника відповідача, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 04 липня 2011 року у справі № 21-160а11 за позовом кооперативного підприємства "Володимирецький комбінат громадського харчування" до управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання протиправними дій, визнання недійсними рішень, колегія суддів Верховного Суду України зазначила, що рішення органу Пенсійного фонду України не є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, а тому суд не бере до уваги таки доводи відповідача.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оцінивши докази, які є у справі, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позивачем доведено протиправність рішення, на підставі якого заявлено вимогу про стягнення та обґрунтованість суми заборгованості, а тому з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» (ідентифікаційний код 25959784, місцезнаходження юридичної особи: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим (98500, м. Алушта, вул. Володимира Хромих, 12, р/р 25600010044401 у КРУ ОАО «Державний ощадний банк України», МФО 324805, код ЗКПО 22275393) заборгованість у розмірі 49413, 96 грн. (сорок девять тисяч чотириста тринадцять гривень девяносто шість копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шарпакова В.В.