Постанова № 21736608, 12.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 січня 2012 року 10:31 № 2а-15865/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В. при секретарі Сервачинській І.М., за участю представників сторін:

від позивача: Костюшко Ю.Б.,

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

простягнення заборгованості у розмірі 6109,33 гривень,- В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва (далі позивач, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач, ФОП ОСОБА_2) про стягнення заборгованості у розмірі 6109,33 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана заборгованість виникла у звязку з несплатою відповідачем штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення заборгованості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справі від 03 листопада 2011 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Вказана ухвала направлялась відповідачу за вказаною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою.

Ухвалою від 06 грудня 2011 року, у звязку з ненаданням позивачем достатніх доказів для розгляду справи в скороченому провадженні, суд перейшов до розгляджу справи в порядку загального провадження та призначив справу до розгляду.

У судове засідання 12 січня 2012 року зявився уповноважений представник позивача.

Відповідач, будучі належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у судове засідання не зявився.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності відповідача на основі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією 14.01.2008 року (ідентифікаційний код НОМЕР_1), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 11381024 від 13.10.2011 року, та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 17.01.2008 року № 75.

Станом на день розгляду справи у відповідача, згідно довідки про заборгованість обліковується заборгованість у розмірі 6109,33 грн., яка виникла на підставі:

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005172304 від 23.11.2010 року;

- рішення про застосування штрафних санкцій № 0006872304 від 31.12.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2010 року ДПА у Житомирській області було проведено перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці відповідача кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого в АДРЕСА_2. За результатами проведеної перевірки було складено Акт № 0658/26/51/23/2516217506 від 26.10.2010 року.

Вказаним Актом було встановлено порушення відповідачем вимог ст. 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 № 481/95-ВР, яке полягало у необладнанні спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації: у місцях де куріння заборонено - графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!"; у місцях спеціально відведених де куріння - графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

23 листопада 2010 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, на підставі зазначеного Акту перевірки, було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 0005172304, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 3400,00 грн. за порушення ст. 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Вказане рішення було отримане відповідачем особисто, про що свідчить підпис на рішенні про застосування фінансових санкцій № 0005172304 від 23 листопада 2010 року ОСОБА_2 в графі «Рішення про застосування фінансових санкцій мною одержане».

Крім того, у період з 23 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва проведено перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці відповідача магазину, розташованого в м. Києві по вул. Кошиця, 10/12. За результатами перевірки складено Акт № 0872/26/51/23/2516217506 від 31.12.2010 року.

Вказаним Актом було встановлено, зокрема, порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 № 498/96-ВР, яке полягало у здійсненні торгівельної діяльності у період з 01.07.2010 року по 07.11.2010 року за відсутності торгового патенту на право роздрібної торгівлі.

31 грудня 2010 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, на підставі зазначеного Акту перевірки, було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 0006872304, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 2709,33 грн. за порушення ч.1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Вказане рішення було надіслано на адресу відповідача поштою за його податковою адресою, однак поштове відправлення було повернуто поштовим відділенням у звязку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового конверта.

Доказів оскарження вказаних вище рішень в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19 грудня 1995 року N 481/95-BP (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Як вбачається з матеріалів справи, Актом № 0658/26/51/23/2516217506 від 26.10.2010 року було встановлено порушення відповідачем вищезазначених вимог Закону щодо необладнання спеціально відведених для куріння місць та розміщення наочної інформації вказаного вище змісту.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»до субєктів господарювання застосовується фінансові санкції у вигляді штрафів у разі не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст. 15-2 цього Закону, - 3400,00 грн.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», штрафні санкції підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

02 червня 2003 року постановою Кабінету Міністрів України № 790 затверджений Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Пунктами 10-12 зазначеного Порядку передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Суми фінансових санкцій, стягнені відповідно до цього Порядку, зараховуються до державного бюджету.

Рішення вважається виконаним і знімається з контролю після одержання відповідної інформації про зарахування суми штрафу до бюджету.

Судом встановлено, що штрафні санкції за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»не були сплачені відповідачем у встановленні законодавством строки, таким чином сума штрафу у розмірі 3400,00 грн. обліковується як заборгованість перед бюджетом та підлягає стягненню в судовому порядку.

Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»визначається порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів, при цьому під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів. Без придбання торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності або їх структурні (відокремлені) підрозділи здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених з добавками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; домашня птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджоло інвентар і засоби захисту бджіл.

Відповідно до ст. 7 вказаного Закону підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів.

Пунктом 1 статті 8 Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Позивачем 31 грудня 2010 року за порушення вищевказаних вимог законодавства було прийнято рішення про застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій № 0006872304 у розмірі 2709,33 грн.

Згідно ч.3 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем в адміністративному порядку не оскаржувалось, відомості про визнання його недійсним в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до довідки про заборгованість, відповідачем самостійно не сплачена заборгованість.

Таким чином, рішення податкового органу № 0006872304 від 31.12.2010р. та № 0005172304 від 23.11.2010 р. є чинними та підлягають виконанню.

Оскільки відповідачем у встановлений законом строк штрафні (фінансові) санкцій сплачені не були, суд з урахуванням приведених норм діючого законодавства приходить до висновку про необхідність стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суми санкцій у загальному розмірі 6109,33 грн. (2907,33 грн. + 3400,00 грн.).

Положеннями підпункту 20.1.8. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 93.5. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення заборгованості, яка станом на момент розгляду справи становить 6109,33 грн.; вжиті позивачем заходи щодо стягнення заборгованості не призвели до позитивного результату, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса: 02068, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 6109,33 гривень (шість тисяч сто девять грн. 33 коп.), з яких:

- 2709,33 гривень підлягають перерахуванню на рахунок № 31116104700003, УДК у Дарницькому районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077885, банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, кодова строка 21080900;

- 3400,00 гривень підлягаю перерахуванню на рахунок № 31114106700003, УДК у Дарницькому районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077885, банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, кодова строка 21081100.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст складено та підписано: 16 січня 2012 року.