Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Харків
31 січня 2012 р. № 2-а- 14745/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Старосєльцевої О.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.
представника позивача Солдатової Я.А.,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, 7825 грн. 07 коп. - вартість матеріального забезпечення на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості.
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
31 січня 2008 року ОСОБА_2 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Комінтернівського районного центру зайнятості, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки. Згідно поданої заяви відповідача, йому надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю. Під час реєстрації у Харківському міського центру зайнятості ОСОБА_2 приховав відомості, які вплинули на надання йому статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, а саме факт того, що він відноситься до категорії зайнятого населення. Так, у березні 2011 року на підставі інформації отриманої від Державного реєстратора встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець з 07.03.2000р. Таким чином, виплачені відповідачу кошти у розмірі 7825 грн. 07 коп., підлягають поверненню. Відповідач у добровільному порядку вказані збитки державній службі зайнятості в особі Харківської міського центру зайнятості не повернув, тому просив суд стягнути їх у судовому порядку.
В судове засідання представник позивача прибула, позов підтримала повністю, просила його задовольнити.
Відповідач у судове засідання прибув, проти позову заперечував, зазначив, що дійсно був зареєстрований як фізична особа-підприємець, ще у 2000 році. Під час звернення за сприянням у працевлаштуванні до Комінтернівського районного центру зайнятості він не працював, жодних відомостей від позивача не приховував, дійсно вважав, що державна реєстрація фізичної особи-підприємця припинена, надав свідоцтво про припинення державної реєстрації фізичної особи-підприємця від 20.10.2008р., тому у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 31 січня 2008 року ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Комінтернівського районного центру зайнятості, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки № 200300508013100001, з відміткою про пошук роботи відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14.02.2007 р. № 219.
07 лютого 2008 року ОСОБА_2 подана заява, в якій зазначалося, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та не займається іншими видами діяльності, не отримує доходів. Наказом № НТ080207 від 07.02.2008 року йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу від 2 до 6 років з 07.02.2008 р. по 31.01.2009 р. відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22 та п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності".
Відповідно до п. 6.2 Порядку, допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.
У пункті 6.14. зазначеного порядку якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити підходящої роботи.
Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»в Україні до зайнятого населення належать:
б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою самостійно, включаючи підприємців.
Таким чином, підприємець не може бути зареєстрований як безробітний, оскільки віднесений законодавством до категорії зайнятого населення.
Частиною 2,3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття»передбачено, що застраховані особи зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та наданні соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Під час реєстрації у Харківському міського центру зайнятості ОСОБА_2 не повідомив відомості, які вплинули на надання йому статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, а саме факт того, що він відноситься до категорії зайнятого населення.
В результаті цих неправомірних дій та відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14.02.2007 р. № 219, була відкрита реєстраційна картка, не як особи, якій надаються консультаційні послуги, а як безробітної особи, якій здійснюється підбір підходящої роботи, про що зроблено відповідну відмітку в реєстраційній карточці, та призначено допомогу по безробіттю.
Із матеріалів справи вбачається, що у березні 2011 року на підставі інформації отриманої від Державного реєстратора встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець з 07.03.2000 року, що підтверджується актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 62 від 29.03.2011 року.
Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. №60/62, Постанови правління Пенсійного Фонду України 13.02.2009 р. №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 р. за № 232/16248 позивачем 29.03.2011 р. виданий наказ «Про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття»№ 287 та направлений за місцем реєстрації відповідача лист - претензія за №4985 від 31.03.2011 року.
За період з 07.02.2008 р. по 22.09.2008 р. безробітному ОСОБА_2 виплачені кошти в сумі 8886,58 грн.
01.10.2008 року ОСОБА_2 знято з обліку з 22.09.2008 року, відповідно до п.20 Порядку, у зв'язку з невідвідуванням центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування. 20.10.2008 року на підставі п.п. 6.8, 6.9, 6.10 Порядку поновлено статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю з 16.08.2008 року, тобто в період коли особа відносилась до категорії зайнятого населення ( з дати першої реєстрації з 07.02.2008 року по 22.09.2008 року та поновлення на обліку з 16.08.2008).
В період з 16.08.2008 року по 31.01.2009 року ОСОБА_2 було виплачені кошти в сумі 6115 грн. 08 коп.
01.11.2010 року ОСОБА_2 втретє звернувся до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, статус безробітного надано згідно з наказом №НТ101108 від 08.11.2010 року, допомога по безробіттю призначена з 29.03.2011 року.
Оскільки, позивач має заборгованість перед відповідачем при попередній постановці на облік в центрі зайнятості, ОСОБА_2 повинен бути знятий з обліку та повернути кошти виплачені як допомога по безробіттю при повторній реєстрації в центрі зайнятості.
Відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14.02.2007 р. № 219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку:
1) з дня: абзац 2 - працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення цивільно-правового договору; абзац 14 - виявлення факту надання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної; абзац 15 - громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.
Відповідно до чинного законодавства при виявленні факту подання недостовірна даних громадяни можуть бути зареєстровані в центрі зайнятості після закінчення шести місяців за умови повернення коштів. У зв"язку з чим, 27 липня 2011 року ОСОБА_2 був знятий з обліку на підставі абзацу 14 пп.1 п.20, «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14.02.2007 р. № 219»в якому зазначено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, і безробітні знімаються з обліку з дня, виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної.
Кошти виплачені як допомога по безробіттю в період з 29.03.2011 року по 06.07.2011 року в сумі 1709 грн. 99 коп. підлягають поверненню.
Із матеріалів справи вбачається, що 11.08.2011 року Харківським окружним адміністративним судом винесено постанову про стягнення з ОСОБА_2 на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття в період з 07.02.2008 р. по 22.09.2008 р. в сумі 8886, 58 грн.
17.08.2011 року ОСОБА_2 направлено копію витягу з наказів про прийняті рішення та лист - претензію за №12084 щодо необхідності повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 1709 грн. 99 коп.
23.09.2011 року за №13654 ОСОБА_2 направлено лист - претензію про необхідність повернення 6115,08 грн. за період з 16.08.2008 року по 31.01.2009 року, який відповідачем отриманий.
Судом встановлено, що накази про повернення коштів на суми 1709,99 грн. та 6115,08 грн. відповідачем не оскаржені та є діючими. На момент розгляду справи в суді відповідачем в добровільному порядку вказана заборгованість не сплачена.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 07.03.2000 року до 20.10.2008 року. Тобто, в період з дати першої реєстрації 07.02.2008 року по 22.09.2008 року та поновлення на обліку з 16.08.2008р. ОСОБА_2 відносилась до категорії зайнятого населення, про що позивачу не повідомив.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу лише в березні 2011 року на підставі інформації отриманої від Державного реєстратора стало відомо, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець з 07.03.2000 року. Докази повідомлення позивача та надання йому копії свідоцтва про припинення державної реєстрації ОСОБА_2 до березня 2011 року в матеріалах особової справи відсутні, суду під час розгляду справи не надані.
Твердження ОСОБА_2 про те, що йому було не відомо про стан припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця судом відхиляються, так як відповідач знав, що зареєстрований як фізична особа- підприємець і не маючи жодних визначених законом доказів втрат цього статусу, звертаючись до органів державної служби зайнятості, надав недостовірну інформацію з цього питання.
Що стосується посилання відповідача на довідку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.07.2008 р., то суд зазначає, що в цій довідці зазначено, що станом на 23.07.2008 року інформація щодо вчинення реєстраційних дій відносно ОСОБА_2 відсутня, оскільки інформація про фізичних осіб-підприємців зареєстрованих до 01.07.2004 (ОСОБА_2 був зареєстрований 07.03.2000р. виконкомом Харківської міської ради) не міститься та отримується в органі, в якому проводилася державна реєстрація.
На наданий відповідачем акт про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 10.09.2008, як на доказ відсутності отримання доходу та здійснення підприємницької діяльності, суд зазначає наступне. Відповідно до вимог Закону України «Про зайнятість населення»зайнятість, як правило приносить доход, проте і не виключає протилежного. Неотримання доходів від зайняття підприємницькою діяльність не змінює статусу особи, яка зареєстрована підприємець. Тому, навіть у випадку відповідного документального підтвердження неотримання доходу, така особа не може бути визнана безробітною.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідачем належних та допустимих доказів в розумінні ст. 70 КАС України на спростування доводів позивача не надано.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З наявних у справі доказів судом не встановлено порушення з боку відповідача у спірних правовідносинах вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відтак сума матеріального забезпечення у розмірі 7825 грн. 07 коп. підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості.
Відповідно із вимогами ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) вартість матеріального забезпечення у розмірі 7825 грн. 07 коп. (сім тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень 07 коп.) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137-А, р/р 37177300802007 в ГУ ДКУ у Харківській області, МФО 851011, ОКПО 36224721).
3. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
4. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 06.02.2012 року.
Суддя Старосєльцева О.В.
Судове рішення № 21736082, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 31.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14745/11/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: