Постанова № 21735781, 02.02.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/5447/2011

02 лютого 2012 року 17год. 51хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Колбун Н.П.

відповідача: представник Столярець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізацій-ного господарства "Рівнеоблводоканал" (далі РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі ДПІ у м.Рівне) про скасування податкового повідомлення-рішення №0004092342 від 30.11.2011 року.

Позовні вимоги в повній мірі підтримані представником позивача в судовому засіданні та обґрунтовані нормами пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, що діяв на час існування відповідних правовідносин. За наслідками податкової перевірки відповідач зробив висновки, які призвели до зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за рахунок переконання у тому, що господарські операції позивача з таким контрагентом, як ТОВ "Авіста Сервіс", є безтоварними. Такі переконання, в свою чергу, лягли в основу висновків про те, що вартість отриманого від цього контрагента свинцю не може бути віднесена до валових витрат позивача. При цьому, вказала, що відповідач жодних доказів такої безтоварності на момент перевірки у своєму розпорядженні не мав. Зазначила, що ТОВ "Авіста Сервіс" на час господарської операції являлося зареєстрованою юридичною особою, відомості про яку внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та зареєстрованим платником податку на додану вартість. Також зазначила, що відповідачем безпідставно заперечується факт отримання позивачем товару від вказаного контрагента, позаяк такий товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку. Ствердила, що висновки відповідача, покладені в основу зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за спірним податковим повідомленням-рішенням є безпідставними та неаргументованими, позаяк ґрунтуються не на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, а виключно на інформації про те, що триває досудове слідство в кримінальній справі, порушеній по факту фіктивного підприємництва даного підприємства. В той же час, в такій кримінальній справі відсутній обвинувальний вирок, що позбавляє доказової сили висновків про фіктивність усіх операцій ТОВ "Авіста Сервіс". На таких підставах, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти поз овузаперечила, покликаючись на відсутність з боку податкового органу порушень норм матеріального і процесуального законодавства під час проведення перевірки позивача та винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Вказала на те, що підставою для зменшення позивачу відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток стали висновки про безтоварність господарських операцій, здійснених позивачем у перевіряємому періоді з ТОВ "Авіста Сервіс", які, в свою чергу, ґрунтуються і на обставинах існування порушеної кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва, і на обставинах наявності ознак фіктивності операції. Ствердила, що операції з вказаним контрагентом є безтоварними, тобто такими, що відбувалися лише на папері, позаяк у ТОВ "Авіста Сервіс" відсутні необхідні для здійснення господарських операцій основні засоби та трудові ресурси, а у позивача відсутні докази транспортування товару. За таких підстав ствердила, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні. Відтак, просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини.

З 15 по 18 листопада 2011 року ДПІ у м.Рівне проведено документальну виїзну позапланову перевірку РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" з питань нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з ТОВ "Авіста Сервіс" за період з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року. Її результати оформлені актом №1350/23-100/03361678 від 18.11.2011 року (а.с.18-21).На підставі акту перевірки та з урахуванням того, що позивачем у I кварталі 2011 року задекларовано відємне значення обєкта оподаткування, відповідачем 30.11.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0004092342, згідно якого РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за I квартал 2011 року на 3730,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн. (а.с.17).

В основу вказаного податкового повідомлення-рішення покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог пп.20.1.8 п.20.1 ст.20, пп139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Вказані висновки зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Авіста Сервіс".

Фактично, перевіркою виявлено наявність однієї господарської операції позивача з ТОВ "Авіста Сервіс", за результатами якої позивачем віднесено до складу валових витрат I кварталу 2011 року видатки в розмірі 3730,00 грн.

ПДВ по даній операції до складу податкового кредиту не відносилось.

Суть господарської операції: поставка ТОВ "Авіста Сервіс" для РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" свинцю в кількості 150 кг. загальною вартістю 4476,50 грн. з ПДВ.

Операція оформлена видатковою накладною №8 від 26.01.2011 року на суму 4476,50 грн. з ПДВ., 3730,42 грн. без ПДВ (а.с.22), податковою накладною №8 від 26.01.2011 року (а.с.22 на звороті). Розрахунки за товар проведені в повному обсязі, заборгованість відсутня (а.с.27-28). На підтвердження факту бухгалтерського обліку операції позивачем надано журнал-ордер і відомість по рахунку 6311 та прибуткову накладну №ВД-000129 від 26.01.2011 року (а.с.23-24). На підтвердження складського обліку надано картку складського обліку (а.с.26) та журнал-ордер і відомість по рахунку 201 (а.с.25).

На підтвердження факту використання придбаного у ТОВ "Авіста Сервіс" свинцю у власній господарській діяльності позивачем надано накладну на внутрішнє переміщення №ВД-000167 від 31.01.2011 року, за якою свинець передано матеріально-відповідальній особі ОСОБА_4 (а.с.29) та акти на списання матеріалів за лютий-квітень 2011 року по матеріально-відповідальній особі ОСОБА_4, за якими свинець використано при ліквідації пошкоджень на водних мережах міста (а.с.30-32), що належним чином відображено і в бухгалтерському обліку (а.с.33-34).

ДПІ у м.Рівне в акті перевірки констатувала, що в документообігу РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" відсутні товарно-транспортні накладні, а відтак, зробила висновки, що свинець не перевозився і позивачу не поставлявся.

Також в акті перевірки констатовано, що в провадженні СВ ПМ ДПА в Рівненській області знаходиться кримінальна справа №51/391-08 відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, порушена 20.06.2011 року по факту фіктивного підприємництва створення і придбання субєктів господарської діяльності, в тому числі і ТОВ "Авіста Сервіс", з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України і в ході досудового слідства встановлено, що ТОВ "Авіста Сервіс" господарської діяльності не здійснювало, а здійснювало супроводження грошових потоків з ймовірним товаром, що не придбавався і не вироблявся, тобто займалось фіктивним підприємництвом.

На підтвердження вказаного до матеріалів справи долучено копію постанови про порушення кримінальної справи (а.с.61-62), копію протоколу явки з повинною від 01.08.2011 року ОСОБА_5 (а.с.57-60) та копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_6 (а.с.63-68). Вказана документація заявлена відповідачем як така, що складає всі матеріали та документи, використані в ході перевірки, результати якої оскаржуються, отримані не від позивача, а з інших джерел.

В акті перевірки також зазначено, що під час проведення позапланової невиїзної податкової перевірки ТОВ "Авіста Сервіс" 21.09.2011 року встановлено неможливість реального здійснення вказаним товариством фінансово-господарських операцій та ведення законної господарської діяльності, відсутність обєктів оподаткування, а також визнано такими, що мають ознаки нікчемності всі правочини за його участю. Разом з тим на підтвердження таких висновків відповідачем до матеріалів справи не долучено жодних доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми законодавства, що діяло на час існування відповідних правовідносин.

В основу спірного податкового повідомлення-рішення покладено висновки про встановлення перевіркою порушень з боку позивача під час обліку ним валових витрат у I кварталі 2011 року вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України.

Разом з тим, в силу вимог п.1 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, розділ III застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, тобто з II кварталу 2011 року.

Відповідно до цього, позивач апріорі не міг у I кварталі 2011 року порушити вимоги пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу III Податкового кодексу України.

Формування платником податків валових доходів та валових витрат та, відповідно, визначення обєкт оподаткування за підсумками I кварталу 2011 року регулювалося нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного до 01.04.2011 року.

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 вказаного Закону, валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. А відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. цієї статті, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Позивачем, факт використання придбаних у ТОВ "Авіста Сервіс" товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності підтверджено первинною документацією. Підтверджено також і господарський сенс такої операції.

В силу вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону, не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В свою чергу, стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (Правила ведення податкового обліку) не встановлювала вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягали і підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пред'явлені позивачем та досліджені судом документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року. Та обставина, що видаткова накладна не містить посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені ТОВ "Авіста Сервіс", не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, оскільки підпис такої особи завірено печаткою ТОВ "Авіста Сервіс", а з інших даних вбачається, що фактичний рух активів та зміни у власному капіталі платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Нормою пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в тому разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Це поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків валових витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту для визначення обєкта оподаткування з податку на додану вартість, і за її змістом, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно. Однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господар-ської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

В ході податкової перевірки, результати якої оскаржуються, ДПІ в м.Рівне не зібрано, а в ході судового розгляду - не надано, жодного доказу на підтвердження факту нереальності вчинення господарської операції, відображеної в податковому обліку позивача.

Що стосується висновків відповідача про непідтвердження факту придбання РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" свинцю у ТОВ "Авіста Сервіс" через ненадання до перевірки документів, що підтверджують транспортування товару, а саме товарно-транспортних накладних, то слід зазначити, що згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ТОВ "Авіста Сервіс" передавало призначений для РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" товар будь-якій транспортній організації для перевезення і, відповідно, являлося вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних, при наявності інших документів, якими підтверджено факт приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару.

Не приймаються судом доводи відповідача про неспроможність ТОВ "Авіста Сервіс" здійснити господарські операції з поставки, з огляду на відсутність обліковуваних основних засобів та відсутністю необхідної кількості штатних найманих працівників. Поміж того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання господарських операцій купівлі-продажу, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних і оборотних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не підтверджені жодним належним і допустимим доказом по справі.

Основним видом діяльності ТОВ "Авіста Сервіс" є оптова торгівля будівельними матеріалами, а також оптова торгівля залізними виробами, водопровідним устаткуванням, а тому явних ознак імітації купівлі товару в такої особи не відмічається. Доказів того, що вказана операція не відображена у даних податкового обліку ТОВ "Авіста Сервіс" податковим органом не надано.

Згідно з п.1 ст.18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч.2 вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі лише у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

ТОВ "Авіста Сервіс" набуло прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, і відомості щодо нього внесені до Єдиного державного реєстру (а.с.49-50). Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою. Чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обовязку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості. До того ж, ні установчі, ні статутні документи контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає.

На момент видачі позивачу податкової накладної ТОВ "Авіста Сервіс" являлося зареєстрованим платником податку на додану вартість і за даними офіційного веб-сайту ДПС України свідоцтво платника ПДВ анульовано лише 02.06.2011 року (а.с.51).

Суд критично оцінює висновки акту перевірки, щодо того, що угода, укладена між РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" та ТОВ "Авіста Сервіс" спрямована на отримання податкової вигоди, позаяк докази того, що результати операції, відображеної в податковому обліку позивача не відображені у даних податкового обліку іншого учасника такої господарської операції відсутні.

Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання субєктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, є кримінально карним діянням, відповідальність за яке передбачена ст.205 КК України. Таким чином, факт фіктивного підприємництва повинен встановлюватися в порядку кримінального судочинства. Згідно статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Крім того, згідно ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Таким чином, доказом наявності ознак фіктивності ТОВ "Авіста Сервіс" може бути тільки вирок суду в кримінальній справі. Інформація про те, що в провадженні СВ ПМ ДПА в Рівненській області знаходиться кримінальна справа №51/391-08 по обвинуваченню ряду осіб, в тому числі і керівника ТОВ "Авіста Сервіс" ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, не може розглядатися як належний і допустимий доказ. Тому суд вважає, що відповідач безпідставно та без усяких на те документів посилається на наявність ознак фіктивності у діяльності ТОВ "Авіста Сервіс".

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про фіктивність правочинів РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" з ТОВ "Авіста Сервіс" є надуманим та передчасним.

Окремо слід зауважити, що перевірка позивача проводилась на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, про що прямо зазначено у вступній частині акту №1350/23-100/03361678 від 18.11.2011 року. За правилами вказаної норми документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні. Відтак, перевірка позивача призначена саме в рамках розслідування кримінальної справи.

В силу прямої норми п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, податковий орган за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду не повинен приймати податкові повідомлення-рішення, а повинен лише розрахувати грошове зобов'язання і направити матеріали перевірки разом з висновками відповідному правоохоронному органу, оскільки статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Разом з тим, ДПІ у м.Рівне, в обхід вказаної норми, тобто передчасно, до вирішення судом кримінальної справи, винесла на підставі акту перевірки №1350/23-100/03361678 від 18.11.2011 року спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється прийняте відповідачем, субєктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вказаним критеріям правомірності.

Враховуючи сукупність наведених обставин наряду із правовою специфікою податкових повідомлень-рішень, як актів органів державної податкової служби України, яка полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні, а мотиви його винесення, тобто обставини, яким керувався субєкт владних повноважень, у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0004092342 від 30.11.2011 року є протиправним.

Вирішуючи питання щодо способу задоволення позовних вимог, суд зазначає, що враховуючи вимоги п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення, та норми матеріального права, що визначають порядок набрання та втрати чинності лише стосовно нормативно-правових актів, що кореспондується з нормою ч.11 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачем фактично оскаржується правовий акт індивідуальної дії, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в спосіб визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 28,23 грн. згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0004092342 від 30.11.2011 року, зідно з яким Рівненському обласному виробничому комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводо-канал" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за I квартал 2011 року на 3730,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.,- визнати протиправним та скасувати.

Присудити на користь позивача Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28,23 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.