Постанова № 21735574, 16.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/4073/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколенка Ф.Ф.,

при секретарі Яремин Н.І.,

за участю:

прокурора - Харенка В.М.,

представника позивача - Михайлової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Карлівського району в інтересах держави в особі Карлівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2про стягнення грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2011 року Прокурор Карлівського району в інтересах держави в особі Карлівського районного центру зайнятостізвернувся до ОСОБА_2про стягнення незаконно отриманої грошової допомоги по безробіттю в сумі 15649,82 грн.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, зазначив, що при отриманні виплат у період перебування на обліку у Карлівському районному центрі зайнятості громадянин ОСОБА_2 приховав факт реєстрації його як фізичної особи-підприємця, чим порушив вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в Карлівському районному центрі зайнятості відповідач незаконно отримав матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 15649,82 грн. Кошти у добровільному порядку не повернуті.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень не надав.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки та наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючих висновків.

Судом встановлено, що 22.12.2008 громадянин ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Карлівського районного центру зайнятості, де і був зареєстрован як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки НОМЕР_2

29.12.2008 ОСОБА_2 подав заяву з проханням до вирішенні питання про його працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття", в якій також зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладав договір цивільно-правового характеру, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та пенсію за вислугу років.

29.12.2008 наказом Карлівського районного центру зайнятості № НТ081229 гр. ОСОБА_2 надано статус безробітного і цим же наказом призначено допомогу по безробіттю.(а.с.7)

24.12.2009 наказом Карлівського районного центру зайнятості № НТ091224 було припинено виплату позивачу допомоги по безробіттю у зв'язку із закінченням строку виплати відповідно до пп. 12 п. 1 ст. 31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, а 25.11.2010 позивача було знято з обліку у звязку з працевлаштуванням. (а.с.7)

Виплата допомоги тривала у період з 29.12.2008 по 23.12.2009.

З матеріалів справи вбачається, що Карлівським районним центром зайнятості відповідачу виплачено матеріальну допомогу по безробіттю на загальну суму 15649,82 грн (а.с. 8).

31.03.2011 Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 358 було встановлено, що за даними державного реєстратора ОСОБА_2 під час перебування на обліку в Карлівському РЦЗ з 29.12.2008 року по 25.11.2010 року був одночасно зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. У відповідності до пп. б п. 3 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення” в акті зроблено висновок, що останній вважався зайнятою особою і не мав права на отримання допомоги по безробіттю.(а.с.12)

На підставі акту розслідування, а також частини 3 статті 36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та на підставі пункту 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 60/62 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248 Гадяцьким районним центром зайнятості видано наказ від 31.03.2011 за № 29 про повернення гр. ОСОБА_2 грошових коштів, одержаних як допомога по безробіттю. (а.с. 13) Даний наказ отримано відповідачем 07.04.2011 (а.с.14)

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд виходить із наступного.

Непогодившись із діями Карлівського районного центру зайнятості ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про зобов'язання працівників Карлівського районного центру зайнятості утриматися від вчинення дій щодо стягнення з нього допомоги по безробіттю в сумі 15 649,82 грн.

25.07.2011 постановою Полтавського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Карлівського районного центру зайнятості про зобовязання відповідача в особі працівників Карлівського районного центру зайнятості утриматися від вчинення дій щодо стягнення з нього допомоги по безробіттю в сумі 15649 грн. 82 коп відмовлено.

При цьому вищевказаним судовим рішенням встановлено, що з 31.01.2001 ОСОБА_2 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності розпорядженням голови Карлівської районної державної адміністрації № 53. 05.04.2011 підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 була припинена. Тобто у період з 31.01.2001 по 05.04.2011 відповідач належав до категорії зайнятого населення, тому не мав права на визнання його безробітним та отримання допомоги по безробіттю. Під час реєстрації в службі зайнятості не повідомив про зазначені обставини, і, відповідно, отримав матеріальне забезпечення безпідставно та незаконно. Гадяцьким районним центром зайнятості правомірно видано наказ № 29 від 31.03.2011 про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_2 в розмірі 15649,82 грн.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 3 статті 254 зазначеного Кодексу у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

В силу наведених норм процесуального закону обставини, встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року в адміністративній справі № 2а-1670/4913/11, яка набрала законної сили 22 листопада 2011 року відповідно, має преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки ухвалюючи таку постанову, суд встановив дійсність порушення ОСОБА_2 вимог Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Отже, у відповідача наявний обовязок по поверненню коштів незаконно отриманих в якості матеріальної допомоги по безробіттю в розмірі 15649,82 грн Гадяцькому районному центру зайнятості.

Відповідно до пункту 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 60/62 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248,рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Згідно з пунктом 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд погоджується з тим, що наведені прокурором у позові мотиви та докази є достатніми і підтверджують обов'язок відповідача повернути кошти Фонду як незаконно отримані.

Відповідач заперечень проти позову, а також доказів в спростування вищевикладеного чи сплати боргу суду не надав.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Карлівського району в інтересах держави в особі Карлівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення грошової допомоги- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на корись Карлівського районного центру зайнятості на р/р № 37178160703202 одержувач Карлівський РЦЗ, Код ЗКПО 22529155 в ГУДК в Полтавській області, МФО 831019 незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 15649 (п'ятнадцять тисяч шістсот сорок дев'ять) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 лютого 2012 року.

СуддяФ.Ф. Соколенко