Постанова № 21735323, 09.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2012 р. м. Львів№ 2а-14514/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представників позивача Рончевич Н.В., Лотоцького Г.М., представника відповідача Томашівського О.Г, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Стелс-сервіс»до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Стелс-сервіс»звернулося до суду з позовними вимогами до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова. Позивач просить суд визнати протиправним податкове повідомлення - рішення № 0010201510/27217 від 23.11.2011 року, на підставі якого йому збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток на 19493 грн. Позивач наполягає, що відповідно до вимог пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі ПК України) правомірно сформував витрати другого календарного кварталу 2011 року з врахуванням відємного значення попередніх періодів, в тому числі і відємного значення обєкта оподаткування 2010 року. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити.

Відповідач в запереченні на позовну заяву вказує, що у звязку із набранням 01 квітня 2011 року чинності Розділом ІІІ ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, який виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, відємне значення обєкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу відємного значення другого кварталу 2011 року не включається. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просить в його задоволенні відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Приватне підприємство «Стелс-сервіс»зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 22339414) виконавчим комітетом Львівської міської ради 06.02.1997 року, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є платником податків і зборів, в тому числі податку на прибуток підприємств.

07 листопада 2011 року державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова провела камеральну перевірку податкової звітності ПП «Стелс-сервіс»з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складений акт № 57/666/15-1/22339414.

Згідно з висновками акта перевіркою встановлено завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 84751 грн. шляхом включення до валових витрат звітного періоду відємного значення обєкта оподаткування, сформованого за наслідками 2010 року, чим порушено пункт 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України. З огляду на це податковий орган встановив заниження податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 19493 грн.

Вказані висновки акта мотивовано тим, що у податковій декларації на прибуток підприємства за І квартал 2011 року у рядку 08 «обєкт оподаткування»зазначене відємне значення - 84751 грн. Такий показник визначено шляхом віднімання від скоригованого валового доходу (рядок 03) в сумі 151992 грн. скоригованих валових витрат (рядок 06) в сумі 230138 грн. На формування показника скоригованих валових витрат (рядок 06) в розмірі 230138 грн. вплинуло включення до рядка 04.9 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року»суми 104857 грн. (збитки за наслідками 2010 року).

На думку ревізора, позивач не мав права під час формування показників податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до рядка 06.6 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» суму 84751 грн., оскільки така сформована за рахунок відємного значення обєкта оподаткування за наслідками 2010 року.

На підставі акта перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесене податкове повідомлення-рішення №0010201510/27217 від 23.11.2011 року, згідно якого збільшено суму грошового зобовязання ПП «Стелс-Сервіс»за платежем податок на прибуток на 19493 грн.

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»ПК України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств»починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 № 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, обєкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: 1) суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; 2) суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума відємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та відємне значення обєкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має відємне значення обєкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Судом встановлено, що розрахований ПП «Стелс-Сервіс»за правилами статті 3 згаданого Закону обєкт оподаткування за наслідками діяльності у 2010 році мав відємне значення та становив 104857 грн. (рядок 08 декларації за 2010 рік, а.с. 10).

У рядку 08 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року (а.с. 11) позивачем задеклароване відємне значення обєкту оподаткування у сумі 84751 грн.; у рядку 04.9 зазначене відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 104857 грн.

Порядок урахування відємного значення обєкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01 квітня 2011 року встановлений статтею 150 ПК України, де зазначено, якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного відємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»Розділу XX «Перехідні положення»ПК України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: - якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Судом встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року (а.с. 12-13) у складі витрат рядок 04 (сума 279999 грн.) позивачем включено відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) (рядок 06.6) у сумі 84751 грн.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкта оподаткування, отримане субєктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування відємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Таке тлумачення норм Податкового кодексу є хибним.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX «Прикінцеві положення»ПК України Розділ III «Податок на прибуток»набрав чинності з 01 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ, норми якого регулюють питання щодо формування відємного значення ІІ кварталу 2011 року. Якщо приймати до уваги позицію податкового органу, то включати до декларації ІІ кварталу 2011 року будь-які показники відємного значення І кварталу 2011 року було б неможливим. Проте ПК України не містить таких положень.

Суд також не бере до уваги посилання щодо того, що при розрахунку обєкта оподаткування за другий квартал 2011 року до складу витрат включається відємне значення обєкта оподаткування, отримане субєктом господарювання за наслідками першого кварталу 2011 року. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що за наявності відємного значення обєкту оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого відємного значення в повному обсязі підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року. Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Застереження вказаної норми слід розуміти наступним чином: розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», який з 01 квітня 2011 року втрачав чинність. Отже, негативні наслідки для платника податків настають за умови, що у І кварталі 2011 року він не задекларує повну суму відємного значення обєкта оподаткування - в подальшому (у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі) такий платник податку позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації за І квартал та, відповідно, не перенесені до декларації ІІ кварталу 2011 року.

При прийнятті рішення суд враховує, що підпункт 4.1.4 статті ПК України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку - в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Відповідно до норми пункту 56.21 статті 56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність в діях позивача порушень норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України та, відповідно, відсутність факту завищення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у другому кварталі 2011 року у розмірі 84751 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від № 0010201510/27217 від 23.11.2011 року є протиправним, а позовні вимоги позивача про його скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до норми статті 94 КАС України документально підтверджені судові витрати у формі судового збору присуджуються позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0010201510/27217 від 23.11.2011 року.

Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства «Стелс-сервіс» судовий збір в сумі 28 (двадцять вісім) гривень 23 копійки.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 14 лютого 2012 року.

Суддя Москаль Р.М.

З оригіналом згідно

Суддя Москаль Р.М.