Постанова № 21735120, 20.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/1423/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Саксаганського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю "Мономах і К" про стягнення недоїмки у сумі 1289,40 грн., - ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов прокурора Саксаганського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «Мономах і К» про стягнення недоїмки у розмірі 1289,40 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001р. за № 2240-III відповідач має прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1289,40 гривень. В добровільному порядку суму боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Прокурор в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується розпискою від 20.01.2012 року.

Позивач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується розпискою від 20.01.2012 року. Позивач надав до суду 09.02.2012р. клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув повторно, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України шляхом направлення судової повістки на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ, однак, на адресу суду 03.02.2012р. повернувся конверт з приміткою поштового відділення про причини невручення адресату «організація не розшукана». До суду від відповідача заяв, клопотань, заперечень проти позову не надходило.

За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності прокурора та сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідач зареєстрований рішенням Виконавчого комітету Саксаганської районної ради народних депутатів від 14.02.1995 року, що підтверджується матеріалами справи, та зареєстроване як страхувальник у Криворізькій районній виконавчій дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням регулюються положеннями Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. за № 2240-III (далі Закон України за № 2240-III).

Згідно з п. 2 ч. 2. ст. 27 Закону України за № 2240-III страхувальник зобовязаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України за № 2240-III страхові внески - кошти відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до ст. 21 Закону України за № 2240-III розмір страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках: для роботодавців до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; для найманих працівників до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб; для застрахованих осіб, зазначених у частинах другій і третій статті 6 цього Закону до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Страхові внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.

В порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України за № 2240-III відповідач не перерахував до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності нараховані ним страхові внески за 9 місяців 2002 року у сумі 1289,40 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України за № 2240-III страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Однак, сума заборгованості по страхових внесках в розмірі 1289,40 грн. відповідачем не погашена.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. за № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовоідносин) (далі Закон України за № 2464-VI) недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України за № 2240-III не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідно до ст. 7 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України за № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем добровільно не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.4 ст. 94 КАС України в справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Саксаганського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «Мономах і К» про стягнення недоїмки у розмірі 1289,40 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мономах і К» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 25602007551003 в ПАТ «КБ НАДРА», МФО 306016, одержувач Криворізька міжрайонна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, код ЄДРПОУ 35397172) суму недоїмки по сплаті страхових внесків у розмірі 1289 (одна тисяча двісті вісімдесят девять) грн. 40 копійок.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя

В.В Ільков