Постанова № 21735084, 17.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/17860/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ількова В.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 811,11 грн. , –

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 811,11 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 67 Конституції України, Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. за №2181-III (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон України №2181-III), ПК України не було сплачено у встановлені законом строки суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 22.12.2012р., яка міститься в матеріалах справи.

Судом було направлено відповідачу копію ухвали про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом на адресу, зазначену в ЄДР, однак, 24.01.2012р. на адресу суду повернувся конверт з приміткою поштового відділення про причини невручення адресату – «за даною адресою відсутня така організація». Заперечень проти позову до суду від відповідача не надійшло.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан» (код ЄДРПОУ 21856739) зареєстрований як юридична особа рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.08.1995р., що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ. Відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська, як платник окремих видів податків.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. за № 509-XII (далі – Закон України № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

09.12.2009р. уповноваженою особою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та інших нормативно правових актів була проведена невиїзна документальна перевірка податкової звітності по ПДВ за період з жовтня 2008р. по вересень 2009 року по товариству з обмеженою відповідальністю «Тітан». За результатами перевірки складено акт №4180/152/21856739.

Перевіркою податкового органу було виявлено порушення відповідачем:

-          п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III (був чинний на момент вчинення правопорушення), а саме – несвоєчасне подання декларації по податку на додану вартість у граничні строки, встановлені законодавством за березень 2009 року (граничний строк подання – 20.04.2009р., фактично подано – 23.04.2009р.);

-          абз. «г» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР (був чинний на момент вчинення правопорушення).

Відповідно до абз. «а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп.17.1.1 п. 17.1 ст.17 Закону України № 2181-III за неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством, платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР (був чинний на момент вчинення правопорушення) платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Відповідачем подавалась податкова звітність з податку на додану вартість за період з жовтня 2008р. по вересень 2009 року з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних ставок, а також за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 гривень.

На підставі абз. «г» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР (був чинний на момент вчинення правопорушення) відповідачу було припинено реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідно до додатка К1/1 до податкової декларації по податку на прибуток за 9 місяців 2009 року підприємство має залишки на складах, балансова вартість яких станом на 01.10.2009р. складає 2326,00 грн. (в т.ч. можливий ПДВ 20% - 465,20 грн.), що зафіксовано в акті за №4180/152/21856739.

На підставі ст. 17 Закону України № 2181-III позивачем щодо відповідача були винесені податкові повідомлення-рішення за № 0037171502/0 від 18.12.2009р. про застосування штрафних санкцій у сумі 170,00 грн. та за № 0037101502/0 від 18.12.2009р. про застосування штрафних санкцій у сумі 23,26 грн. та нараховано за основним платежем 465,20 грн. (вручені відповідачу відповідно до відмітки у повідомленнях про вручення поштового відправлення 19.12.2009 року).

Проте, у встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов’язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

03.09.2010р. уповноваженою особою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та інших нормативно правових актів була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності повернення товариством з обмеженою відповідальністю «Тітан» свідоцтва платника податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт №3007/152/21856739.

Перевіркою податкового органу було виявлено порушення відповідачем абз. «г» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР (був чинний на момент вчинення правопорушення), а саме: свідоцтво платника ПДВ не повернено до податкового органу відповідачем.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР (був чинний на момент вчинення правопорушення) платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України №2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

-          при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-          при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-          при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

На підставі ст. 17 Закону України № 2181-III позивачем щодо відповідача було винесене податкове повідомлення-рішення за № 0016831502/0 від 03.09.2010р. про застосування штрафних санкцій у сумі 170,00 грн. (через неможливість вручення відповідачу 03.09.2010 року розміщено на дошці оголошень податкового органу, про що складено відповідний акт).

Проте, у встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов’язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

Сума податку на додану вартість, є узгодженою і набула статусу податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту «а» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 закону України № 2181-III перша податкова вимога надсилається платнику податків контролюючим органом не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Друга податкова вимога, у відповідності до пункту «б» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III направляється платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III було відправлено відповідачу поштою першу податкову вимогу № 1/168 від 15.02.2010р. (через неможливість вручення відповідачу розміщено на дошці оголошень податкового органу 03.03.2010р., про що складено відповідний акт) та другу податкову вимогу №2/410 від 06.04.2010р. (через неможливість вручення відповідачу розміщено на дошці оголошень податкового органу 31.05.2010р., про що складено відповідний акт).

Проте, податковий борг відповідачем сплачений не був. Про наявність податкового боргу свідчить довідка про стан розрахунків з бюджетом від 17.06.2011 року.

Відповідно до п.п.15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.п. 15.2.1. п. 15.2 ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ у разі коли податкове зобов’язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Крім того, тотожна норма міститься і у положеннях Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755-VI (позивач звернувся з цим позовом до суду 31.10.2011р.), а саме – п.102.1. контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пункту 11 ст. 10 Закону № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до юрисдикції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.

Керуючись ст.ст. 94, 162,183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 811,11 грн. - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан» (код ЄДРПОУ 21856739) на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 811 (вісімсот одинадцять) грн. 11 копійок.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя

В.В Ільков