Постанова № 21734973, 13.01.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5618/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі ДПІ у м. Вінниці) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна корпорація "Регвін-Інвест" (далі ТОВ «Торговельна корпорація «Регвін-Інвест») про стягнення податкового боргу

в с т а н о в и в :

В грудні 2011 року ДПІ у м. Вінниці звернулась з позовом до ТОВ «Торговельна корпорація «Регвін-Інвест»»про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у звязку з неповною сплатою податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 18451,00 грн.

Посилаючись на те, що відповідач вчасно не сплачує визначену суму податкового боргу, за ним рахується заборгованість, позивач змушений звернутись до суду про стягнення даної заборгованості в судовому порядку.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.

Ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 20 грудня 2011 року судом направлялась ТОВ «Торговельна корпорація «Регвін-Інвест»за адресою реєстрації відповідача, що вказана в позовній заяві та у витягу з ЄДРПОУ, проте конверт повернувся з відміткою поштового відділення: “за зазначеною адресою не проживає” (а.с.23,24).

Частиною третьою статті 35 КАС України передбачено, що повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Відповідно до частини 8 статті 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної особи. Оскільки повістки направлені відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в довідці Єдиного державного реєстру підприємств організацій України, судом вжито всі передбачені КАС України заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю або участю повноважного представника для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі не вручення повістки адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Проте, заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, не надходили.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача виникла на підставі рішення голови ДПА у Вінницькій області № 145 від 11.01.2011 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0000322330 від 24.03.2009 року (а.с.14).

Так, з матеріалів справи вбачається, що податковим ревізором-інспектором ДПІ у м. Вінниці 19.03.2009 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговельна корпорація «Регвін-Інвест»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за грудень 2008 року. За результатами перевірки та за наслідками акту перевірки № 756/2330/31041597 від 19.03.2009 року, ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «В2»№ 0000322330 від 24.03.2009 року, яким збільшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 19806,00 грн.

11.01.2011 року рішенням ДПА у Вінницькій області скасовано вище зазначене податкове повідомлення-рішення, в зв'язку із тим, що матеріалами перевірки не доведено факт заниження платником бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

У звязку з цим, за відповідачем станом на час заявлення позовних вимог рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в розмірі 18451,00 грн.

Крім того, сума заборгованості підтверджується зворотнім боком облікової картки платника ТОВ «Торговельна корпорація «Регвін-Інвест», згідно якої станом на 06.12.2011 року заборгованість відповідача по податку на додану вартість становить 18451,00 грн. (а.с.11).

З метою погашення боргу, на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми Ю № 232 від 03.02.2011 року (а.с.13).

Також, 25.02.2011 року державними податковими ревізорами-інспекторами складений акт тематичної перевірки щодо знаходження СПД за юридичної (фактичною) адресою, яким встановлено, що ТОВ «Торговельна корпорація «Регвін-Інвест»за адресою: м. Вінниця, вул.. Некрасова, 25 не знаходиться, фактичне місцезнаходження не відоме (а.с.12).

На час подання адміністративного позову кошти на погашення податкового боргу відповідачем не сплачені, скасування податкового обовязку по його сплаті у передбачений законодавством спосіб не відбулось.

Визначаючись щодо заявлених вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 54.5 статті 54 Податкового Кодексу України передбачено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3 зазначеної статті Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 цього ж Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобовязані сплачувати податки і збори в строки та в розмірах встановлених цим кодексом.

Пунктом 36.5 статті 36 цього ж Кодексу передбачено податковий обовязок, а саме відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обовязку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 Податкового Кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності і стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

При цьому, відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до пункту 3 статті 50 Бюджетного кодексу України, органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню в загальній сумі 18451,00 грн.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна корпорація "Регвін-Інвест" (вул. Некрасова, 25, м. Вінниця, р/р 2600113819 ВОД АТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 302247, код ЄДРПОУ 31041597) в дохід бюджету, заборгованість зі сплати податку на додану вартість в сумі 18451 (вісімнадцять тисяч чотириста пятдесят одна) гривні.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя /підпис/ Дончик Віталій Володимирович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: