ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03.10.2008 Справа № 16/139
за позовом відділу Державної служби охорони при УМВС України в Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатполіметали”, с. Мужієво, Берегівський район
про стягнення заборгованості у сумі 55225,26 грн.
Суддя О.В. Васьковський
Представники:
від позивача – Юрик Б.І. – юрисконсульт групи правого забезпечення (дов. від 14.01.08 №11/4-1-33)
від відповідача – не з’явився (у судовому засіданні 25.09.08 – Василинець В.М. – директор)
СУТЬ СПОРУ: відділ Державної служби охорони при УМВС України в Закарпатській області, м. Ужгород (далі – позивач) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатполіметали”, с. Мужієво, Берегівський район (далі – відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 55225,26 грн. за надані послуги охорони згідно договору №72-187/103/Шв на охорону складів вибухових матеріалів від 19.10.04.
Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором по оплаті за надані йому послуги по охороні майна, внаслідок чого в нього виникла та рахується прострочена заборгованість.
Відповідач письмові пояснення по суті заявлених вимог не подав, проте у судовому засіданні представник відповідача повідомив, що проти позову заперечує.
У судовому засіданні 25.09.08 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) оголошувалася перерва.
Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 ГПК України. Повний текст рішення оформлено у відповідності до ст. 84 ГПК України та підписано 13.10.08.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між позивачем (охорона по договору) та відповідачем (замовник по договору) 19.10.04 договір №72-187/103/Шв на охорону складів вибухових матеріалів (далі –договір), згідно умов якого відповідач передав, а позивач прийняв під охорону об’єкт, згідно дислокації (п. 1 договору). Згідно п. 3 охорона об’єкта здійснюється у дні і години, вказані у дислокації. Система охорони об’єкта та розташування постів визначається охороною і узгоджується з замовником.
Пунктом 2 ч. 2 договору визначено, що оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони здійснюється щомісячно платіжними дорученнями замовника, що здаються в установу банку не пізніше 10 днів до початку наступного місяця.
Між сторонами 15.06.06 складено протокол узгодження договірної ціни на здійснення заходів фізичної охорони, у якому зафіксована договірна ціна погоджена сторонами, а саме 13,00 грн. за одну годину охорони працівником міліції охорони та 09,00 грн. за одну годину охорони працівником цивільної охорони.
Згідно п. 10 договору відповідач взяв на себе обов’язок своєчасно вносити плату за послуги охорони.
У зв’язку з несплатою відповідачем вартості послуг охорони у встановлені строки, позивач направ відповідачу лист від 07.03.08 за №11/1-2-245 з вимогою протягом 10 днів погасити заборгованість, яка станом на 07.03.08 становить 124296,00 грн., з них 61248,00 грн. згідно рішення господарського суду Закарпатської області від 26.06.07. Також, у вказаному листі позивачем зроблено попередження, що у разі непогашення заборгованості в зазначений термін, надання послуг по охороні складів вибухових матеріалів буде припинено, а договір розірвано в односторонньому порядку.
Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією від 26.03.08 за №98-юр з вимогою, зокрема, погасити заборгованість у сумі 55656,00 грн. протягом трьох банківських днів.
Лист та претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Позивач вказав, що керуючись п. п. 2, 3 розділу V „Права сторін” договору, припинив надання послуг по охороні складів вибухових матеріалів, а договір розірвано в односторонньому порядку.
Отже, встановлено, що відповідач свої зобов’язання щодо розрахунку за надані послуги охорони належним чином не виконав. Заборгованість відповідача становить 55656,00 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 55225,26 грн., підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вказана сума заборгованості доведена позивачем відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 552,25 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
позов задоволити повністю
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатполіметали” (Берегівський район, с. Мужієво, вул. Чіпі, 2, код 30350742) на користь відділу Державної служби охорони при УМВС України в Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці, 13А, код 08596883):
- суму 55225,26 грн. заборгованості;
- суму 552,25 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та суму 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Васьковський
Судове рішення № 2173445, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 03.10.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 16/139. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: