Постанова № 2173190, 16.09.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2008 № 27/342

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кондес Л.О.

суддів: Куровського С.В.

Михальської Ю.Б.

при секретарі: Дорошенко К.М.

За участю представників:

позивача:не зявився;

відповідача-1:Лесько Н.О. довіреність №ЦХП-18/93 від 14.01.2008 р.

відповідача-2:Дряхлов Є.О. довіреність №24 від 25.04.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта"

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.10.2007

у справі № 27/342 (Дідиченко М.А.)

за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця"

до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта"

простягнення 1918,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.10.2007 р. у справі №27/342 в задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Одеська залізниця” (далі ДП “Одеська залізниця”, позивач) до Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” (далі ДП “Укрзалізничпостач”, відповідач 1) було відмовлено повністю; стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Укртатнафта” (далі ТД “Укртатнафта”, відповідач 2) на користь ДП “Одеська залізниця” заборгованість у сумі 1918 грн. 00 коп. державне мито в сумі 102 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічнє забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Не погодившись із рішенням, ТД “Укртатнафта” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати. В апеляційній скарзі, позивач зазначає, що вважає рішення прийнятим з порушення норм матеріального та процесуального права при неповному зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також невідповідності висновків суду, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Позивач не надав суду відзив на апеляційну скаргу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що не погоджується з апеляційною скаргою, вважає, її необґрунтованою і такою, що задоволенню не підлягає, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою від 16.09.2008 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 16.09.2008 р.

В судове засідання зявились представники відповідачів. Представник позивача в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, в звязку з чим колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.

30.12.2005 року між Державним підприємством матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” (надалі постачальник) та Державним підприємством “Одеська залізниця” (надалі - покупець) було укладено Договір №ЦХП-50206 (надалі Договір 1), відповідно до якого постачальник зобовязався поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (надалі товар), найменування, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невідємними частинами цього договору.

Сторони узгодили, що постачальник здійснює поставку товару залізничним або автотранспортом за вантажними реквізитами покупця на умовах та в терміни, які вказані в Специфікаціях до даного Договору, які надаються додатково та є невідємними його частинами (п. 3.1 Договору 1).

Умови розрахунку визначені сторонами у розділі 6 Договору, яким передбачено, що для проведення розрахунків постачальник надає покупцю рахунок фактуру, податкову накладну та сповіщення “авізо” на товар, який було поставлено покупцю, а покупець протягом 2 днів з дати отримання зазначених вище документів, здійснює розрахунки за поставлений постачальником товар шляхом акцепту сповіщення при умові фактичного отримання товару, що відповідає Специфікації.

Відповідно до Специфікації №9 до Договору №ЦХП-50206 від 30.12.2005 року, постачальник зобовязаний був поставити у період з 01.09.2006 року по 30.09.2006 року покупцю дизельне паливо марки Л-0, 20 62, ДСТУ 3868-99 у кількості 7 589. 642 т.

На виконання умов Договору №10017 від 01.01.2004 року, укладеного між ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” та ТОВ “Новойл” (надалі - замовник), предметом якого є надання послуг по оформленню, прийманню та відвантаженню вантажів по договорам замовника з третіми особами по території України, відповідач 2 уклав з позивачем від свого імені Договір перевезення дизельного пального у вагоно цистерні №74927708.

Факт укладання зазначеного Договору перевезення підтверджується залізничною накладною №43899113 від 04.09.2006 року, квитанцією в прийманні вантажу до перевезення №438991 13 від 04.09.2006 року та відомістю номерів ЗПП від 04.09.2006 року, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

06.09.2006року відповідно до залізничної накладної №43899113 вантажовідправником ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” на станцію призначення Знамянка Одеської залізниці зі станції Кагарлицька Південної залізниці було відвантажено продукцію дизельне паливо марки Л-0,2о-62 масою 62.4 т. у цистерні №74927708.

Факт відповідності маси дизельного палива зазначеної в перевізних документах масі фактично завантаженій ТОВ “Новойл” в цистерну №74927708 підтверджується квитанцією зважування №3654 від 04.09.2006 року та отгрузочною відомістю від 04.09.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями відповідача 2 визначення маси вантажу дизельного палива у розмірі 62,4 т. при завантаженні вагоноцистерни №74927708 здійснювалося на автоматичних електронних вагонних вагах “Scalex 2000”.

При прийманні дизельного палива, яке надійшло на станцію Знамянка Одеської залізниці відповідно до залізничної накладної №43899113 було виявлено недопоставку дизельного палива у розмірі 1,771т.

За наявності розбіжностей у кількості маси дизельного палива на станції відвантаження та маси палива визначеного на станції призначення було складено Комерційний акт №БК 044353/881 від 06.09.2006 року та Акт приймання нафтопродуктів за кількістю №69 від 06.09.2006 року.

Так, судом встановлено, що при контрольному замірі виявилося, що висота наливу складає 255,0. удільна вага 0835, при температурі + 23 С вага складає 60629 кг, що є різницею ваги на 1771 кг. Відповідно до комерційного Акту №БК 044353/881 від 06.09.2006 року при визначенні маси дизельного палива у цистерні №74927708 комісією з приймання нафтопродуктів використовувався вимірювальний прилад метршток МША А036, який пройшов перевірку 28.10.2005 року.

Відносини з перевозки нафти та нафтопродуктів регулюються Інструкцією “Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України”, затвердженою Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України. Державного комітету статистики України від 02.04.1998 року №81/38/101/235/122 (надалі Інструкція), п. 4.1.3.15 якого передбачено, що маса нафтопродукту, визначена обємно масовим методом у залізничних цистернах, після зливу повинна бути звірена з масою у резервуарі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем маса дизельного палива визначена обємно масовим методом з використанням вимірювальних приладів метрштоку, проте документів які б підтвердили виконання зазначеного пункту Інструкції Південною залізницею не надано. Окрім того, в Акті приймання нафтопродуктів від 06.09.2006 року №69 відсутня будь яка інформація стосовного того, чи був повірений вимірювальний прилад, який застосовувався комісією з приймання нафтопродуктів у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4.1.3.21 Інструкції передбачено, що у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно повідомляє керівника підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити зберігання одержаної продукції, а також вжити заходів, що унеможливлюють погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання, одержувач зобовязаний викликати представника виготовлювача (відправника) для участі у прийманні продукції і складанні двостороннього акту.

П. 4.3 Договору 1 сторони узгодили, що у випадку, коли виявлено нестачу товару, яка перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювань, покупець надає постачальнику претензію до якої повинні додаватись документи, зазначені в Інструкціях згідно п. 4.2 та направляє телеграму вантажовідправнику з викликом для комісійного приймання товару.

Окрім того, як вбачається з Акту приймання нафтопродуктів за кількістю №69 від 06.09.2006 року, початком приймання продукції визначено 11 год. 00 хв., а закінченням приймання продукції 11 год. 45 хв.

Як вбачається з пояснень представника позивача, при виявлені нестачі дизельного палива у цистерні №74927708, ним 06.09.2006 року було направлено відповідні телеграми на адреси відповідачів.

Враховуючи те, що позивачем не надано суду розрахункового документу, який би підтверджував направлення позивачем на адреси відповідачів зазначених телеграм з відповідними претензіями, суд дійшов висновку, що на адресу відповідача 1 необхідні документи було направлено о 13 год. 41 хв., а на адресу відповідача 2 о 16 год. 50 хв., про що свідчать відмітки на зазначених телеграмах та по суті не спростовується та не заперечується відповідачами.

Оформлення перевізних документів здійснюється згідно із Правилами оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 (надалі Правила), які регламентують порядок заповнення комплекту перевізних документів вантажовідправником, станцією відправлення під час перевезення, на станції призначення із вказівкою того, хто саме й які графи документів зобовязаний заповнювати.

Так, п. 1.2 Правил передбачено, що накладна є основним перевізним документом, який супроводжує вантаж під час перевезення до станції призначення і видається разом із вантажем одержувачу; обовязковою двострунною письмовою формою договору на перевезення вантажу, який складається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача; договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення провізної плати та інших платежів за перевезення; розрахунковим документом, оскільки в ній відображаються рахунки з залізницею, а також правовстановлюючим документом, оскільки її надання необхідне при проявленні к залізниці претензії.

Проаналізувавши вимоги, які ставляться при складанні та заповненні перевізних документів, суд дійшов висновку, що графа 5 накладної №43899113 на цистерну №74927708 не містить всіх відомостей, обовязковість яких передбачена п.п.п.п. 4.2, 4.3, 4.5., 5.3 зазначених вище Правил.

Посилання відповідача 1 на відсутність “Календарного штемпеля” у залізничні накладній є помилковим, оскільки необхідність заповнення графи “Вивантаження залізницею або подача під вивантаження засобами одержувача” виникає з моменту коли вивантаження здійснюється засобами залізниці на місцях загального користування, що передбачено п. 5.1 Правил, у звязку з чим штемпель проставлявся тільки у графі “Оформлення видачі вантажу” з датою розкредитування одержувачем перевізних документів, зважаючи на те, що приймання вантажу здійснювалося безпосередньо одержувачем на ТНТС Знамянка.

Враховуючи виявлену нестачу дизельного пального, за поставку якого відповідачем 1 було отримано оплату від позивача на підставі виставленого рахунку від 04.09.2006 року №ТОП06-908. яким ДП Одеській залізниці було предявлено до оплати поставку нафтопродуктів на загальну суму 1310534.21 грн., до якої було включено вартість поставленого дизельного палива, яке прибуло у цистерні №74927708 відповідно до залізничній накладній №43899113 у кількості 62.4т.. позивач звернувся до відповідача 1 з претензією, відповідно до якої просив Державне підприємство матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» відшкодувати Одеській залізниці матеріальну шкоду у розмірі 1918 грн. 10 коп.

У відповідь на зазначену претензію, відповідач 1 зазначив, що претензійні вимоги вважає недоведеними та відхилив їх. зокрема, посилаючись на п. 4.1.2.1. Інструкції, відповідно до якої при визначенні маси нафтопродуктів обємно статистичним методом вимірювань потрібно враховувати наступні границі відносної похибки:

і/- 0,5% - під час вимірювань маси нетто нафти, нафтопродуктів до 100 тонн і більше, а також маси бітумів;

і /- 0,8% - під час вимірювань маси нетто нафтопродуктів до 100 тонн.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України та ч. 2 ст. 306 ГК України субєктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Як встановлено ч. З ст. 909 ЦК України, укладання договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів регламентуються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. №457.

Відповідно до ст. 6 Статуту, обовязковою двохсторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача, та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення є накладна.

Умови FCA правил ІНКОТЕРМС 2000 та п. 3.3. Договору 1 передбачають, що датою поставки продукції вважається передача товару у розпорядження перевізника, тобто дата відправлення цього товару.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 «Порядку розрахунків за поставлені товарно - матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач» і залізницями та обліку ведення претензійно - позовної роботи», затвердженому Наказом Укрзалізниці від 30.04.2004 року №329-УЗ, на відповідача 1 покладені функції централізованого забезпечення підприємств залізничного транспорту товарно матеріальними цінностями, які відповідно до укладених договорів, відвантажуються замовникам підприємством, що входять до сфери управління Укрзалізниці.

Отже, виходячи з наведеного вище, суд встановив, що відповідач 1 може бути лише посередником між виробником продукції та кінцевим вантажоодержувачем, яким є позивач.

Статтею ПО Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу під час його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п. а ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, зокрема, у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника.

На виконання умов договору №10017 від 01.01.2004 року (надалі Договір), укладеного між ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” та ТОВ “Новойл”, предметом якого є надання послуг по оформленню, прийманню та відвантаженню вантажів по договорам замовника (ТОВ “Новойл”) з третіми особами по території України (додається) ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” 04.09.2006 року уклало від свого імені з Південною залізницею договір перевезення дизельного пального у вагоно-цистерні №74927708.

Факт укладення договору перевезення підтверджується залізничною накладною №43899113 від 04.09.2006 року та квитанцією про приймання вантажу до перевезення №43899113 від 04.09.2006 року, що знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. З.5. Договору ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” вважається таким, що належним чином виконало свої обовязки в частині надання послуг по оформленню і відвантаженню нафтопродуктів з моменту приймання вантажу до перевезення перевізником, тобто в даному випадку - Південною залізницею. Момент приймання вантажу до перевезення визначається календарним штемпелем станції відправлення в перевізних документах.

Факт належного виконання ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” своїх обовязків по Договору підтверджується квитанцією про приймання вантажу до перевезення №43899113 від 04.09.2006 року.

Відповідність маси дизельного пального, зазначеної у перевізних документах, масі фактично завантаженій ТОВ “Новойл” у вагоно-цистерну №74927708 підтверджується квитанцією зважування №3654 від 04.09.2006 року (додається) та відвантажувальною відомістю від 04.09.2006 року (додається).

Претензій з приводу неналежного виконання своїх зобовязань по Договору від ТОВ “Новойл” на адресу ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” не надходило.

Наведені факти свідчать про належне виконання зобовязань з надання послуг по оформленню, прийманню, відвантаженню вантажів залізничним транспортом Відповідачем - 2, а також про наступне:

1.ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” відвантажило та передало перевізнику нафтопродукт в тій кількості яка вказана в перевізному документі;

2.ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” передало перевізнику вагоно-цистерну, а перевізник прийняв вантаж до перевезення з належним чином накладеними ЗПП;

3.Перевізник - Південна залізниця прийняла вантаж до перевезення без жодних зауважень щодо маси вантажу.

Крім того Позивачем були порушені вимоги єдиного порядку приймання нафтопродуктів за кількістю, що надійшли залізницею встановленого пунктами 4.1.3.19, 4.1.3.21 «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, обліку і відпуску нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України» №81/38/101/235/122 від 02.04.1998 року (надалі-Інструкція) відповідно до яких на всі нафтопродукти, які надійшли залізницею повинен складатися “Акт приймання нафтопродуктів за кількістю” за формою №5-НП (Додаток 5 Інструкції). Зазначений акт складається в день надходження нафтопродуктів та затверджується керівництвом вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання. У випадку виявлення недостачі нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно сповіщає керівника підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити схоронність отриманої продукції, а також вжити заходів, які унеможливлюють погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання одержувач повинен викликати представника виробника (відправника) для участі в прийманні продукції та складання двостороннього акта.

Керівник підприємства повинен призначити комісію з осіб, громадських представників, затверджених наказом по підприємству та рішенням профкому, для виконання робіт з приймання нафтопродуктів.

Акт приймання нафтопродуктів за кількістю № 69 від 06.09.2006 року, наданий позивачем, складений з порушенням вимог Інструкції: невірно заповнений п. 2 Акту, не заповнений п.п. 6, 10, Акту, а саме не зазначені вимірювальні прилади та дати їх перевірок.

Відповідно до абзацу 13 Листа Вищого Арбітражного суду України №01-8/1530 від 24.12.1992 року вирішуючи спори, повязані з недостачами необхідно розмежовувати такі поняття, як відсутність вини Відповідача та недоведеність факту недостачі. Для правильного визначення причини з якої відповідач звільняється від відповідальності за недостачу, необхідно мати на увазі наступне: за наявності в приймальних документах вад, через які ці документи позбавлені доказової сили, слід вважати недоведеним факт недостачі, а не вину вантажовідправника.

Враховуючи викладені висновки, судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом при винесені рішення були порушені норми матеріального та права, неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, недоведено обставини справи, які були визнані встановленими.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1)неправильне зясування обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4)порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

В звязку з викладеним, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, з відмовою в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Укртатнафта” на рішення Господарського суду м. Києва від 29.10.2007 р. в справі №27/342 задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 29.10.2007 р. в справі №27/342 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Одеської залізниці (65012. м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код СДРПОУ 01071315) на користь Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Укртатнафта” (39609, м.Кременчук, проїзд Галузевий, 4, код СДРПОУ 30244522) 51 (пятдесят одну)грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Справу № 27/342 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого Господарського Суду України.

Головуючий суддяКондес Л.О.

СуддіКуровський С.В

Михальська Ю.Б.

06.10.08 (відправлено)