Рішення № 21731490, 21.12.2011, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№1806/2-41/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2011 року Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Кондратенко М.В., при секретарі Безкровній К.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування спричиненої матеріальної і моральної шкоди , про зобов»язання вчинити дії по звільненню земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 свої вимоги , які в ході розгляду справи змінював, обґрунтовує тим, що Ковпаківським районним судом м. Суми 15.05.2008 р. прийнято рішення про усунення перешкод у користуванні земельною ділянко по АДРЕСА_1 та її поділ. Рішенням встановлена обставина фактичного безпідставного користування співвласником будинку ОСОБА_2 не належною йому частиною земельної ділянки у розмірі 53 /100 частини, тоді як його частка повинна становити 29/100 частин. Таким чином ОСОБА_2 протягом періоду 2006-2008 р. користувався земельною ділянкою площею на 211 м.кв. більше, чим повинно бути згідно його частки. Зазначена частина ділянки у розмірі 211 м.кв. за судовим рішенням виділена у його, позивача, користування.

Відповідач не виконує судове рішення- самовільно захопив належну йому, позивачу , земельну ділянку площею 70 м.кв. і на якій розмістив сарай, будматеріали, сміттєву яму, побутове майно, чим порушуються його права землекористувача.

Займається городництвом вирощує пізню капусту. А тому не міг використовувати належну йому зараз земельну ділянку у розмірі 211 м.кв. під городину і протягом 2006-2008 р. не доотримав врожаю овочів, що становить, за його підрахунками та з урахуванням середніх ринкових цін на сільськогосподарську продукцію, загальну суму доходу у розмірі 36960 грн.

Крім того, недоотримані суми доходу за продаж овочів міг помістити на депозитні рахунки у банківську установу під 30 % річних , що за період 2006-2008 р. дало б можливість отримати додатково кошти на загальну суму 22176 грн. як упущеної вигоди.

Неправомірні дії відповідача щодо користування на протязі довгого часу більшою земельною ділянкою, чим останній має право по закону, спричинило йому моральну шкоду, яку оцінює у сумі 16000 грн. та яку обґрунтовує перенесеними переживаннями у зв»язку з порушенням своїх прав землекористувача, що потягло погіршенням стану здоров»я , придбанням ліків та медикаментів.

Враховуючи зазначене, просить ухвалити рішення, яким :

1. Стягнути з ОСОБА_2 на свою користь : 36960 грн. як суму коштів за недоотриманий врожай овочів ; 22176 грн. як суму упущеної вигоди ; на відшкодування моральної шкоди 16000 грн. ;

2. Відшкодувати понесені судові витрати : 700 грн. за проведення технічної експертизи ; витрати за розмежування земельних ділянок і встановлення межових знаків 200 грн.; за отримання статистичної інформації щодо урожайності і цін на овочеві культури 16, 56 грн. та 41, 40 грн.

3. Зобов»язати ОСОБА_2 звільнити самочинно зайняту ним земельну ділянку площею 70 м. кв. , прибравши з неї сарай, будматеріали, різне сміття, побутове майно, очистити і засипати сміттєву яму /а.с.3-6 , 108-112 /.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав з зазначених вище підстав і пояснив, що придбавши в 2006 р. у власність частину будинку по АДРЕСА_1 не був згоден з порядком користування земельною ділянкою та який склався раніше між колишнім співвласником - продавцем і ОСОБА_2 , який користувався фактично частиною земельної ділянки та яка була більшою на 211 м. кв. , чим йому належало за Державним актом про право власності на землю, що було встановлено висновком експертизи. Тому і звернувся до суду по захисту своїх прав землекористувача. Змінив ціну позову в частині суми утраченої вигоди від не отриманих коштів з процентів депозиту і просить стягнути її у загальному розмірі 18218 грн. згідно поданого письмового клопотання від 14.12.2011 р.

Щодо спірної земельної ділянки у розмірі 70 м. кв. та на якій знаходиться сарай відповідача, то ця земельна ділянка за судовим рішенням 2008 р. перейшла у його користування. На даний час сміттєва яма засипана і спору в цій частині вимог не має. Також згоден прибрати металеву сітку для переносу сараю, що перебуває у користуванні ОСОБА_2 і знаходиться на виділеній йому, позивачу , земельній ділянці.

Відповідач ОСОБА_2, його представник - ОСОБА_3 заявлені вимоги ОСОБА_1 не визнали і у задоволенні яких просять відмовити з тих підстав, що до ухвалення судового рішення від 15.05.2008 р. про реальний розподіл земельної ділянки , визначення її меж і на якій розташоване домоволодіння по АДРЕСА_1, співвласники нерухомого майна користувались земельною ділянкою відповідно до порядку, який між ними склався роками, не враховуючи їх ідеальні частки на праві власності. Тому не можна стверджувати, що 211 кв. м. земельної ділянки знаходились у користуванні відповідача не на законних підставах.

Що стосується усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у розмірі 70 м.кв. та на якій знаходиться сарай, належний відповідачу , і який / сарай / ОСОБА_1 просить знести, то ця земельна ділянка раніше перебувала у користуванні ОСОБА_2 і при розподілі, відповідно до висновку судової експертизи , перейшла у користування позивача. А тому на даний час вирішується питання встановлення сервітуту на користування відповідачем даною належною йому господарською будовою і про що заявлений позов, який знаходиться у провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми. На зазначеній земельній ділянці будівельний матеріал, різний хмиз, побутове майно , які просить прибрати позивач- відсутні.

Зазначають, що позивачем не надано ніяких доказів щодо підстав стягнення сум недоотриманого врожаю овочів, упущеної вигоди як не отриманих сум відсотків з депозитних вкладів.

Суд, вислухавши доводи сторін , вивчивши та оцінивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини.

1. Встановлено, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.05.2008 р. / цивільна справа № 2-242/08 / проведений реальний розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_1 , з виділенням співвласникам нерухомості : ОСОБА_1 як власнику 71/100 частини земельної ділянки - 822 м.кв., а ОСОБА_2 як власнику 29/100 частини земельної ділянки - 336 м.кв. Зобов»язано ОСОБА_2 користуватись земельною ділянкою відповідно до його частки, визначену Державним актом на право власності на землю / а.с. 7, 8 , 56/.

Позивач вважає, що ОСОБА_2 до реального розподілу земельної ділянки користувався нею на 211 м.кв. більше, чим останньому належало, виходячи з розрахунку і зазначеного у висновку судової експертизи за № 555/07 від 09.02.2008 р. та який суд взяв за основу при ухваленні рішення від 15.05.2008 року, а також виходячи з розрахунку експертизи за № 314/08 р. від 07.07.2008 р. та проведеної за ініціативою самого ОСОБА_1 для визначення меж фактичного користування земельною ділянкою, що становить зазначену різницю / фактичне користування відповідачем складало 547 м. кв., виділено за судовим рішенням 336 м. кв.; 547 337 = 211, а.с. 42-47, 73-81 /.

Однак суд не може погодитись з думкою позивача про протиправне користування ОСОБА_2 більшою часткою земельної ділянки у розмірі 211 м.кв. , чим йому належала, враховуючи ту обставину, що до ухвалення судового рішення сторони як землекористувачі користувались земельною ділянкою у відповідності до порядку, який раніше склався і ця обставина сторонами не оспорювалась.

Також суд не може погодитись з думкою позивача про протиправне розміщення на його земельній ділянці сараю, який належить відповідачу ОСОБА_2 Сторони у судовому засіданні не заперечували, що при розподілі земельної ділянки її частина, на якій розташована спірна господарча будова, перейшла у користування позивачу ОСОБА_1 А тому на даний час вирішується цивільний позов за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення сервітуту користування цим сараєм , що підтверджується копією ухвали судді Ковпаківського районного суду м. Суми Катріч О.М. від 09.09.2011 року про відкриття провадження по справі / залучена до матеріалів справи/. Зазначена обставина відповідачем не оспорювалась, яким у відповідності до вимог ст.60 ЦПК України не надано доказів що спірний сарай є самочинним будівництвом і підлягає зносу чи переносу.

Також позивачем не надано суду ніяких безсумнівних доказів, що на земельній ділянці розміром 70 м.кв. крім спірного сараю, знаходяться також побутове майно , будівельні матеріали, різне сміття , яке останній просить зобов»язати відповідача прибрати. Доводи ОСОБА_2 про те, що він прибрав сміття і будматеріали , інше майно у судовому засіданні ніяким чином не спростовані.

Тому зазначені вище вимоги задоволені бути не можуть.

2. Щодо вимог про стягнення коштів у вигляді не отриманого врожаю овочевих культур, упущеної вигоди як коштів у вигляді процентів і які можна було б отримати у випадку поміщення грошей за продаж не отриманого врожаю до банківської установи у вигляді грошових депозитів, то позивачем ОСОБА_1 не надано суду безсумнівних доказів щодо реального спричинення йому таких матеріальних збитків. А його доводи ґрунтуються на припущеннях можливого отримання врожаю і виручених коштів за продаж сільськогосподарської продукції у зазначених ним у позові сумах. Це ж стосується і можливих не отриманих коштів у вигляді відсотків по депозитним вкладам.

3. Так як суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про відшкодування спричиненої майнової шкоди, не підлягає задоволенню вимога про відшкодування спричиненої йому моральної шкоди у заявленій сумі 16000 грн., бо суд не вбачає порушення майнових прав останнього та які потребують судового захисту.

4. По вимозі позивача про відшкодування понесених по справі судових витрат 700 грн. за проведення експертизи для визначення фактичних меж землекористування співвласниками будинку по АДРЕСА_1, а також 200 грн. за розмежування земельної ділянки і встановлення межових знаків, витрат за отримання статінформації щодо цін і урожайності на овочеві культури , суд зазначає, що вони не можуть бути задоволені , враховуючи наступне:

- Так як суд не вважає, що відповідач ОСОБА_2 самовільно, незаконно користувався земельною ділянкою у розмірі 211 м. кв. і що розташована по АДРЕСА_2 , не має підстав з нього стягувати витрати за експертне дослідження щодо визначення порядку реального користування співвласниками зазначеною земельною ділянкою.

Так як не має підстав для задоволення вимоги про стягнення коштів за можливий не отриманий врожай овочів, не можуть бути стягнуті на користь позивача понесені ним витрати за отримання інформації щодо урожайності і цін на сільгосппродукцію.

- Суд вважає, що витрати у сумі 200 грн. за розмежування земельної ділянки та встановлення межових знаків не стосуються спору по даній справі , а понесені ОСОБА_1 у зв»язку з виконанням судового рішення від 15.05.2008 р. про реальний виділ належної йому земельної ділянки і повинні бути віднесені на останнього.

Керуючись ст. ст. 386, 391,1167, 1168 ЦК України, 10,11,60, 208, 213-215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 про : стягнення з ОСОБА_2 36960 грн. шкоди за недоотриманий урожай , 18218 грн. упущеної вигоди від не отриманих коштів як процентів з депозитних вкладів , 16000 на відшкодування спричиненої моральної шкоди, 700 грн. на відшкодування витрат за проведення експертизи, 200 грн. за розмежування земельної ділянки і встановлення межових знаків, 16,56 грн. і 41,40 грн. витрат за отримання статистичної інформації ; зобов»язання ОСОБА_2 звільнити самочинно зайняту земельну ділянку розміром 70 м.кв. по АДРЕСА_1 шляхом знесення сараю, прибрати будматеріали і сміття разом з побутовим майном - відмовити за безпідставністю і недоведеністю заявлених вимог.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня його проголошення. Так як вступна і резолютивна частини рішення проголошувались без участі сторін, які приймали участь у справі, вони мають право на оскарження протягом 10 днів з дня отримання на руки копію його повного вмотивованого тексту.

СуддяМ.В. Кондратенко