Рішення № 21731023, 23.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" лютого 2012 р.Справа № 30-19/17-3270-2011 За позовом: Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області;

Концерн «Військторгсервіс»

До відповідача: Приватне підприємство «Берег»

Про стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від прокуратури: ОСОБА_2 - довіреність №6 від 03.01.2012р.

Від позивача: Міністерство оборони України - ОСОБА_1. довіреність № 220/770/д від 01.12.2011 р.

Від позивача: РВФДМУ по Одеській області - ОСОБА_3.- довіреність № 5 від 03.01.2012р.

Від третьої особи: Казначейство - не зявився.

Від третьої особи: Концерн „Військторгсервіс” ОСОБА_1.- довіреність № 90 від 23.12.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_4. - довіреність від 23.01.2012р.

Суть спору: Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі - РВФДМУ по Одеській області), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державного казначейства України в Одеській області та Концерну «Військторгсервіс», звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства (далі ПП) „Берег” про стягнення неустойки у розмірі 410521 грн. 68 коп.

Представник позивача Міністерства оборони України позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Представник позивача РВФДМУ по Одеській області позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Концерн „Військторгсервіс” повністю підтримує позов Військового прокурора Одеського гарнізону.

В ході розгляду справи, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2011р. № 651 «Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби», 23.12.2011р. було створено управління Державної казначейської служби у м. Одесі Одеської області, яке є правонаступником прав та обовязків територіального органу Державного казначейства. Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області про місце та дату розгляду справи було повідомлене належним чином, але представник третьої особи в судові засідання не зявлявся, про поважність причин незявлення суд не повідомив. Міркувань щодо позову від третьої особи до суду не надходило. За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

14 лютого 2012р. відповідач надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом України заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. по справі № 35/17-1458-2011 за позовом військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України , в особі РВФДМУ по Одеській області до ПП „Берег” про стягнення 1710507 грн., та по справі № 11/195-09-5670-32\105 за позовом ПП „Берег” до Міністерства оборони України, РВФДМУ по Одеській області та Концерну „Військторгсервіс” про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, а також за зустрічним позовом Концерну „Військторгсервіс” про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.

Зазначене клопотання судом залишено без задоволення, виходячи з того, що відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. ПП „Берег” до заяви про зупинення не надано доказів того, що на даний час Верховним Судом України прийнято до розгляду заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. по справі № 35/17-1458-2011 та постанови Вищого господарського суду України по справі № 11/195-09-5670-32\105.

Крім того, на думку суду, відповідачем не обґрунтовано, у звязку з чим справу № 30-19/17-3270-2011 неможливо розглядати до розгляду зазначених вище справ.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд встановив:

28 серпня 2006 р. між РВФДМУ по Одеській області (Орендодавець) та ПП „Берег” (Орендар) був укладений Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення адміністративної окремо розташованої 2-поверхової будівлі (532,6 кв.м) з гаражом (72,1 кв.м) на території в/м №118 ДП МОУ „ОУНР” , загальною площею 604,7 кв.м, що перебуває на балансі ДП МОУ „Одеське управління начальника робіт”, та які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4а, з метою розміщення офісу (532,6 кв.м ) та гаража (72,1 кв.м). Строк дії Договору до 20.08.2007р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін , який був передбачений цим Договором за умови погодження Державного підприємства Міністерства оборони України.

28 серпня 2006р. був складений Акт приймання-передачі обєкта оренди Орендарю.

28 лютого 2007р. між сторонами був підписаний Договір про внесення змін до договору оренди від 28.08.2006р. нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого сторони внесли зміни в п. 1.3., та виклали його в наступній редакції:” 1.3. Мета використання обєкту оренди: для розміщення офісу (532,6кв.м) та гаража (72,1кв.м)”, а також виклали п. 3.1. та 3.2. в наступній редакції: ”3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку грудень 2006р.: 34210,14грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством ”; ”3.2.Орендна плата за місяць оренди січень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди грудень 2006р. на індекс інфляції за січень 2007р. включно. ”

Договором про внесення змін до Договору оренди від 28.08.2006р., що був підписаний РВФДМУ по Одеській області та ПП „Берег” 03.12.2007р., строк дії Договору продовжено до 20.08.2008р. Рішеннями господарського суду Одеської області від 09.09.2009р. по справі №34/87-09-2439, від 05.02.2010р. по справі № 34/186-09-5733 та від 23.06.2011р. по справі № 35/17-1458-2011 було встановлено, що строк дії Договору оренди від 28.08.2006р. закінчився 20.08.2008р., у звязку з відмовою орендодавця від подальшої пролонгації договору.

Згідно розділу 10 Договору у разі припинення цього Договору обєкт оренди повертається Орендарем Балансоутримувачу. Обєкт оренди вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

За умовами п. 5.7. Договору у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобовязаний повернути Орендодавцю за участю Балансоутримувача, обєкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) обєкту оренди з вини Орендаря. У разі невиконання Орендарем обовязку повернути обєкт оренди Орендодавцю за участю Балансоутримувача, Орендодавцем нараховується неустойка у розмірі подвійної плати за користуванням майном за весь час прострочки, яка стягується у судовому порядку .

Згідно Свідоцтва про право власності, виданого 09.07.2008р. виконавчим комітетом Одеської міської ради, обєкт, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4-а, який складається з приміщень загальною площею 604,7 кв.м, в цілому, належить Державі, в особі Міністерства оборони України, на праві державної власності, та знаходиться у повному господарському відання Концерну „Військторгсервіс”.

08 січня 2009р. РВФДМУ по Одеській області, ПП „Берег” та Концерн „Військторгсервіс” підписали Акт прийому-передачі (повернення) майна до Договору оренди від 28.08.2006р., згідно якого Орендар повернув Балансоутримувачу обєкт оренди. Але, фактично обєкт оренди Орендарем звільнений не був, у звязку з чим військовий прокурор Одеського гарнізону вважає, що ПП „Берег” без договірних або інших правових підстав утримує державне майно та використовує його у своїй господарській діяльності, що є порушенням прав та інтересів держави в особі Міністерства оборони України та Регіонального відділення Фонду державного майна України.

Військовий прокурор Одеського гарнізону зазначає, що згідно ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України. Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За таких обставин, виходячи з встановленого договором розміру плати за користування приміщенням, військовий прокурор Одеського гарнізону просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 410521 грн. 68 коп. за період з 08.02.2011р. по 08.08.2011р.

Позивач у справі Міністерство оборони України, повністю підтримує позов військового прокурора Одеського гарнізону та зазначає, що відповідач безперервно користується державним майном, яке знаходиться у повному господарському відання Концерну „Військторгсервіс”, без достатньої на то правової підстави, адже, орендні відносини припинилися ще 20.08.2008р.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів здійснює управління обєктами державної власності. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. № 8-92 „Про управління майном, що є загальнодержавній власності” управління цим майном покладається на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Позивач - РВФДМУ по Одеській області повністю підтримує позов військового прокурора Одеського гарнізону.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Концерн „Військторгсервіс”, повністю підтримує позов військового прокурора Одеського гарнізону та зазначає, що відповідач безперервно користується державним майном, яке знаходиться у повному господарському відання Концерну „Військторгсервіс”, без достатньої на то правової підстави, адже, орендні відносини припинилися ще 20.08.2008р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до умов п. 10.7 Договору ПП „Берег” повернуло обєкт оренди Орендодавцеві та Балансоутримувачу, що підтверджується актом від 08.01.2009р. На думку відповідача, з моменту підписання акту про вернення орендованого майна договір оренди припиняється, в тому числі припиняється право Орендодавця вимагати від Орендаря сплати неустойки за несвоєчасне повернення обєкту оренди, оскільки майно вже повернуто.

Відповідач зазначає, що згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків , зокрема, є договори та інші правочини. 01 березня 2009р. між Концерном „Військторгсервіс” та ПП „Берег” було укладено договори № 29р та № 11п про надання послуг щодо обладнання та технічного забезпечення робочих місць офісних працівників та надання стоянки у двох гаражах цілодобово. За таких обставин, відповідач вважає, що з 01.03.2009р. у нього виникли нові правові підстави для користування приміщеннями за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4-а.

Крім того, відповідач зазначає, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення неустойки потрібна наявність повного складу цивільного право рушення, як-то: протиправна поведінка (порушення договору або закону), дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. Відповідач вважає, що в його діях відсутня протиправна поведінка, адже він повернув обєкт оренди Орендодавцю за Актом приймання-передачі від 08.01.2009р.

Відповідач також вважає, що Міністерство оборони України не є належним позивачем у справі, так як Орендодавцем за Договором було РВФДМУ по Одеській області, а у повному господарському відання обєкт оренди знаходиться у Концерну „Військторгсервіс”.

Розглянув матеріали справи суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке:

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення в ст. 5 Закону України "Про прокуратуру", де зазначено, що прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Згідно п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Згідно ст. 1 Закону України „Про управління обєктами державної власності” управління обєктами державної власності це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами , іншими субєктами , визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких обєктів, повязаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Відповідно до ст. 4 цього Закону субєктами управління обєктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські обєднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави; Національна академія наук України, галузеві академії наук.

При таких обставинах прокурор представляє в цій справі інтереси держави в особі Міністерства оброни України та РВФДМУ по Одеській області, оскільки вони є уповноваженими державою органами, які здійснюють управління державним майном.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 серпня 2006 р. між РВФДМУ по Одеській області (Орендодавець) та ПП „Берег” (Орендар) був укладений Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення адміністративної окремо розташованої 2-поверхової будівлі (532,6 кв.м) з гаражом (72,1 кв.м) на території в/м № 118 ДП МОУ „ОУНР”, загальною площею 604,7 кв.м, що перебуває на балансі ДП МОУ „Одеське управління начальника робіт”, та які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4а, з метою розміщення офісу (532,6 кв.м) та гаража (72,1 кв.м).

Згідно розділу 10 Договору у разі припинення цього Договору обєкт оренди повертається Орендарем Балансоутримувачу. Обєкт оренди вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

За умовами п. 5.7. Договору у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобовязаний повернути Орендодавцю за участю Балансоутримувача, обєкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) обєкту оренди з вини Орендаря. У разі невиконання Орендарем обовязку повернути обєкт оренди Орендодавцю за участю Балансоутримувача, Орендодавцем нараховується неустойка у розмірі подвійної плати за користуванням майном за весь час прострочки, яка стягується у судовому порядку .

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

08 січня 2009р. РВФДМУ по Одеській області, ПП „Берег” та Концерн „Військторгсервіс” підписали Акт прийому-передачі (повернення) майна до Договору оренди від 28.08.2006р. , згідно якого Орендар повернув Балансоутримувачу обєкт оренди. Але, фактично обєкт оренди Орендарем звільнений не був, проти чого відповідач у справі не заперечує, посилаючись на те, що підставою користування нежитловими приміщеннями адміністративної окремо розташованої 2-поверхової будівлі (532,6 кв.м) з гаражом (72,1 кв.м) стали інші договори, укладені з Концерном „Військторгсервіс”, а саме: Договір про надання послуг № 11п від 01.03.2009р. та Договір про надання послуг щодо обладнання та технічного забезпечення робочих місць офісних працівників № 29р від 01.03.2009р.

На думку суду, зазначені Договори не можуть бути підставою для користування обєктами нерухомого майна, що є державною власністю, адже, користування майном державної форми власності можливе лише на підставах, визначених у Законі України „Про оренду державного та комунального майна”, який є спеціальним законом що регулює орендні відносини стосовно державного майна. Зазначені ж Договори взагалі не регулюють питання користування нежитловими приміщеннями адміністративної окремо розташованої 2-поверхової будівлі, загальною площею 532,6 кв.м з гаражом площею 72,1 кв.м.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 23.06.2011р. по справі № 35/17-1458-2011, яке набрало законної сили, встановлено, що строк дії договору № 29р від 01.03.2009р. про надання послуг щодо обладнання та технічного забезпечення робочих місць офісних працівників та строк дії договору № 11п від 01.03.2009р. про надання послуг встановлений до 31.12.2009р. Концерн "Військторгсервіс" надав суду повідомлення № 263 від 29.07.09р. про визнання недійсними договору надання послуг № 11п від 01.03.2009р. та повідомлення № 264 від 29.07.2009р. про визнання недійсним договору надання послуг щодо обладнання та технічного забезпечення робочих місць офісних працівників № 29р від 01.03.2009р., та зазначив про те, що оскільки ПП "БЕРЕГ" протягом 4-х місяців ніяких заходів щодо виконання умов цих договорів не здійснив, це свідчить про нікчемність цих правочинів.

У зазначеному рішенні судом також встановлений факт використання ПП "БЕРЕГ" приміщень розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4-а після закінчення строку дії договору та після підписання акту приймання-передачі обєкту оренди.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

28 лютого 2007р. між сторонами був підписаний Договір про внесення змін до договору оренди від 28.08.2006р. нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого сторони внесли зміни в п.1.3., та виклали його в наступній редакції:” 1.3. Мета використання обєкту оренди: для розміщення офісу (532,6кв.м) та гаража (72,1кв.м).”, а також виклали п. 3.1. та 3.2. в наступній редакції: ” 3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку грудень 2006р.: 34210,14грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством”; ”3.2.Орендна плата за місяць оренди січень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди грудень 2006р. на індекс інфляції за січень 2007р. включно”.

Виходячи з зазначеного Договору від 28.02.2007р., за період з 08.02.2011р. по 08.08.2011р. розмір неустойки складає 410521 грн. 68 коп.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги Військового прокурора Одеського гарнізону інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по судового збору покласти на відповідача відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оброни України, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Берег” (м. Одеса, вул. Коблівська, 45, код ЄДРПОУ 31347641) на користь Державного бюджету України неустойку у сумі 410521 грн. 68 коп.

3.Стягнути з Приватного підприємства „Берег” (м. Одеса, вул. Коблівська, 45, код ЄДРПОУ 31347641) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у сумі 8210 грн. 43 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 28 лютого 2012 р.

Суддя Рога Н. В.