Рішення № 21731017, 27.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2012 р.Справа № 26/17-5204-2011 Господарський суд Одеської області у складі : судді Никифорчука М.І.

при секретареві Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №б/н від 10.01.2012р.;

від відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСКА ЛІЗИНГ";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАСТ ЛТД" ;

про стягнення 381394,64грн., -

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАСКА ЛІЗИНГ" ( далі позивач, лізингодавець) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАСТ ЛТД" ( далі відповідач, лізингоодержувач) про стягнення заборгованості згідно договору фінансового лізингу №1263/04/2008 від 03.04.2008р. у сумі 381394,64 грн., у тому числі 355902,84 грн. боргу, 18919,47грн. неустойки, 2093,65 грн., інфляційного збільшення, 4478,68 грн. -3% річних, посилаючись на наступне.

03.04.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАСТ ЛТД" уклали договір фінансового лізингу №1263/04/2008 (далі договір), згідно якого Позивач зобов'язувався передати без надання послуг по управлінню та технічної експлуатації, а Відповідач прийняти в тимчасове володіння та користування за плату майно - колісний екскаватор JS160 W (одна одиниця) та зобов'язувався здійснювати лізингові платежі.

Позивач на виконання умов Договору передав Предмет лізингу Відповідачу 19 травня 2008 року, що підтверджується довіреністю серії НБИ № 816706 від 19 травня 2008 року та видатковою накладною №РН-0000145 від 19 травня 2008 року.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК»), кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення. Згідно ст. 16 ЦК, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права.

Як зазначає позивач у позові, відповідно до п. 6.3. Договору загальна вартість лізингових платежів, що підлягають до сплати Відповідачем становить 229 350,76 умовних одиниці. Умовна одиниця відповідно до п. 6.1. Договору, розуміється як сума, що виражена в гривнях України та є рівною одному Долару США по курсу НБУ.

Згідно пункту 6.5 Договору Відповідач зобов'язаний був вносити на розрахунковий рахунок Позивача платежі, розмір яких встановлювався на кожний період в Графіку внесення платежів, що є Додатком № 1 до Договору (надалі «Графік внесення платежів»).

В Графіку внесення платежів визначено, що за 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44 періоди, тобто відповідно по 31 січня 2011 р., 28 лютого 2011 р., 31 березня 2011 р., 30 квітня 2011 р., 31 травня 2011 р., 30 червня 2011 р., 31 липня 2011 р., 31 серпня 2011 р., 30 вересня 2011 р., 31 жовтня 2011 р., 30 листопада 2011 р., Відповідач повинен був сплатити по 4 021,66 умовних одиниць .

Відповідач не виконав зазначені положення Договору в частині щодо сплати платежів, а саме за періоди з 34 по 44 (включно) не здійснював оплати.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, як зазначає позивач у позові, загальний розмір заборгованості Відповідача за прострочені платежі по Договору становить 355 902,84 грн., згідно розрахунку наданого до позову.

Відповідно до статті 6 ЦК України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначає позивач у позові, в положеннях ЦК України, що регулюють способи забезпечення зобов'язань, а саме в частині 2 статті 546 ЦК України зазначається про відкритість переліку способів забезпечення зобов'язань. На думку позивача, в свою чергу це вказує на можливість не тільки вносити зміни в договірному порядку у використання положень про способи забезпечення зобов'язань, а навіть докорінним чином змінювати їх структуру.

Згідно статті 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач у позові зазначає, відповідно до п. 8.5 Договору передбачено, що Відповідач повинен сплатити Позивачеві неустойку в розмірі 0.1% від поточного боргу лізингоотримувача за кожний день прострочення платежів, однак, зважаючи на положення статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року, щодо обмеження розміру неустойки не більше, ніж розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка, розмір неустойки нарахований лише відповідно до положень договору, зменшений.

Розмір неустойки, який нарахований позивачем становить 18 919,47 грн., згідно розрахунку до позовної заяви.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене, позивачем нараховано інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 2 093,65 грн., 3% річних - 4 478,68 грн.

На підставі викладеного позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСКА ЛІЗИНГ" заборгованість згідно договору фінансового лізингу №1263/04/2008 від 03.04.2008р. у сумі 381394,64 грн., у тому числі 355902,84 грн. боргу за період 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44 (включно) відповідно до графіку внесення платежів (Додаток №1 до Договору фінансового лізингу №1263/04/2008 від 03.04.2008р.), неустойку у сумі 18919,47грн., інфляційне збільшення у сумі 2093,65 грн., 3% річних у сумі 4478,68 грн.

23.02.2012р. до господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач зазначає наступне.

В позовній заяві (вих. № 1574-12/11 від 01 грудня 2011 року) TOB «Ласка Лізинг»просило стягнути з TOB «Бласт ЛТД»за неналежне виконання останнім своїх зобов'язань по оплаті лізингових платежів за 34-44 періоди за договором фінансового лізингу № 1263/04/2008 від 03 квітня 2008 року суму основної заборгованості у розмірі 355 902,84 грн., неустойку в розмірі 18 919,47 грн., інфляційне збільшення суми боргу - 2 093,65 грн., 3% річних - 4 478,68 грн., а всього -381 394,64 грн.

Під час примусового виконання рішення господарського суду Одеської області № 14/17-347-2011 від 25 березня 2011 року Другим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з рахунку TOB «Бласт ЛТД»на користь TOB «Ласка Лізинг»були перераховані кошти, які були до цього добровільно сплачені Боржником (Відповідачем). Ці кошти TOB «Ласка Лізинг»у своїй позовній заяві (вих. № 1574-12/11 від 01 грудня 2011 року) помилково не врахувало.

TOB «Ласка Лізинг»здійснило перерахунок заборгованості (зменшило суму позовних вимог на суму сплачених коштів) TOB «Бласт ЛТД»за договором фінансового лізингу № 1263/04/2008 від 03 квітня 2008 року станом на 20 лютого 2012 року, а також збільшило суму позовних вимог за періоди фінансового лізингу 45, 46, час оплати яких настав на момент подачі даної заяви про збільшення позовних вимог у справі № 26/17-5204-2011, згідно розрахунку наданого до зазначеної заяви. Враховуючи викладене позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАСТ ЛТД»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» суму заборгованості в розмірі 360 553,35 грн., неустойку в розмірі 23 101,13 грн. , інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 2 015,06 грн., 3% річних у сумі 5 748,48 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Представник відповідача у жодне судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений (повідомлення у справі ), відзив на позов не надав, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не поступало і тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами згідно правил ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ч.2 ст. 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, а в силу вимог ч.3 ст. 806 ЦК України особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Водночас вимогами ч.7 ст.292 ГК України також передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів. Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України “Про фінансовий лізинг”.

Вимогами ч.1 ст.2 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачено, що відносини, які виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Закону “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються вищеприведеними доказами вказаним вище Договором фінансового лізингу №1263/04/2008 від 03.04.2008р., графіком внесення платежів (Додаток №1 до Договору фінансового лізингу №1263/04/2008 від 03.04.2008р.), довіреністю серії НБИ № 816706 від 19 травня 2008 року та видатковою накладною №РН-0000145 від 19 травня 2008 року.

Проаналізувавши приведені докази суд приймає їх до уваги як доказ наявності у Відповідача боргу перед Позивачем по вказаному Договору, вважає їх достовірними та такими, що не викликають сумніву.

Наданий позивачем до заяви про збільшення позовних вимог розрахунок суми стягнення по лізинговим платежем згідно договору фінансового лізингу №1263/04/2008 від 03.04.2008р. у розмірі 360553,35 грн. суд приймає до уваги та вважає правильним.

Дотеперішнього часу відповідач суму боргу повністю не погасив, чим порушив умови Договору та приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Зворотнього відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

В силу вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки. Вимогами ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При цьому Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені за прострочення виконання грошових зобовязань, що встановлюються договором, обмежує подвійною обліковою ставкою НБУ.

Позивач нарахував відповідачу неустойку у сумі 23101,13 (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач нарахував відповідачу інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 2 015,06 грн., 3% річних у сумі 5 748,48 грн. (розрахунок у матеріалах справи).

Перевіривши наданий позивачем до заяви про збільшення позовних вимог розрахунок сум стягнення неустойки, інфляційного збільшення , 3% річних , суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано виконання своїх зобовязань за договором.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що вимоги позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог наданої до суду 23.02.2012р. (вх. №5816/2012), є цілком обґрунтованими, доведеними, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 391418,02 грн., у тому числі боргу у розмірі 360553,35 грн., неустойки у сумі 23101,13 грн., інфляційного збільшення у сумі 2015,06грн., 3% річних у сумі 5748,48грн.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСКА ЛІЗИНГ"- задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАСТ ЛТД" (юридична адреса: 65091, м. Одеса, вул. Садиківська, 9, поштова адреса: 65091, м. Одеса, вул. Південна, 26, код ЄДРПОУ 20961931, р/р 26005690406990 в Одеській обл. ФАКБ СОЦ. РОЗ. „УКРСОЦБАНК”, МФО 328016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг” (03150, м. Київ, вул. Дмитрова, 5, корп.2 Бізнес Центр „Реноме”, код ЄДРПОУ 33104543, р/р 26008301013536 в КРД АТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904) заборгованість в сумі 360553 (триста шістдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 35 коп., неустойку в розмірі 23 101 (двадцять три тисячі сто одна) грн. 13 коп., інфляційне збільшення у сумі 2 015 (дві тисячі п'ятнадцять) грн. 06 коп., 3% річних у сумі 5 748 (п'ять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 48 коп., судовий збір у розмірі 7828 (сім тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 36 коп.

Суддя Никифорчук М.І.

Повне рішення складено 02.03.2012 р.