Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" лютого 2012 р.Справа № 5017/40/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі, Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"; До відповідача: Головного управління юстиції в Одеській області про стягнення 1818,12 грн.;
Суддя О.Ю. Оборотова
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1.- довіреність №1558 від 30.12.11 р.
Від відповідача: ОСОБА_2. довіреність №03-148 від 05.01.2012 р.; ОСОБА_3 на підставі довіреності №03-212 від 06.01.2011р.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Головного управління юстиції в Одеській області про стягнення 1818,12 грн.
20.01.2012р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 27.02.2012 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:
01.02.2010р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (Підприємство) та Головного управління юстиції в Одеській області (Абонент) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №5601047, згідно умов якого, Укртелеком відповідно до умов Договору зобовязується надавати Абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах замовлених Абонентом (Послуги), а Абонент зобовязується своєчасно оплачувати отримані Послуги відповідно до умов цього Договору.
Згідно загальних зборів акціонерів ВАТ „Укртелеком” №8 від 14.06.2011р. перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", що підтверджується п. 1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства "Укртелеком".
Відповідно до рахунку суми заборгованості свої зобовязання за договором №5601047 від 01.02.2010р. позивач виконав належним чином, встановив телефон та надав відповідачеві послуги телефонного звязку.
Згідно п. 3.4.2 договору №5601047 від 01.02.2010р. Абонент в свою чергу зобовязався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Згідно п. 4.2 договору №5601047 від 01.02.2010р. Абонент сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою кредитною з поданням рахунків системою оплати.
Згідно п. 4.15 договору №5601047 від 01.02.2010р. передбачено, що розрахунки за фактично отримані послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться Абонентом протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідач взяті на себе зобовязання належним чином не виконав, не оплатив послуги звязку надані за період 01.01.2011р. по 01.11.2011р. у звязку з чим виникла заборгованість перед позивачем у сумі 1703,67грн.
Згідно п. 5.2 договору №5601047 від 01.02.2010р. передбачено, що у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг Абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених Послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.
Позивачем було нараховано Відповідачу пеню в сумі 33,91 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, наявний розрахунок суми індексу інфляції 57,39грн. та суми 3% річних 23,15грн.
Позивач вважає, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 1818,12 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 1703,67грн., пені в сумі 33,91 грн., індексу інфляції 57,39грн. та суми 3% річних 23,15грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено Договір №5601047 від 01.02.2010р. про надання телекомунікаційних послуг, згідно умов яких, Укртелеком відповідно до умов Договору зобовязується надавати Абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах замовлених Абонентом (Послуги), а Абонент зобовязується своєчасно оплачувати отримані Послуги відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до п. 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги
Згідно до п. 11 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720 тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тарифів, які згідно із Законом підлягають державному регулюванню. Державному регулюванню шляхом установлення граничних або фіксованих тарифів підлягають тарифи на загальнодоступні (універсальні) послуги і на надання в користування каналів електрозв'язку операторів, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1703,67 грн., а отже і їх задоволення в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 33,91 грн., індексу інфляції 57,39грн. та суми 3% річних 23,15грн., господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати «Укртелекому»послуг відповідач сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.
20.01.2012р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що за вказаний період, а саме з 01.01.2011 по 01.11.2011, Головне управління юстицій в Одеській області споживало послуги телефонного звязку, але провести розрахунки за фактично отримані послуги з постачальником останніх Публічним акціонерним товариством „Укртелеком” не було можливим, зважаючи на те, що Міністерством економіки України (Міністерством економічного розвитку і торгівлі України) було двічі відмовлено Головному управлінню юстиції в Одеській області в погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника. Розмір заборгованості сторонами договору узгоджено, про що складено акти звірки, які знаходяться у позивача.
Щодо сплати пені за прострочення виконання зобовязання, Головне управління юстиції в Одеській області зауважує, що позивачем нараховано пеню за 9 місяців, в той час , як відповідно до частини 6 статті 232 Господарського України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязаня, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання повинно було бути виконано.
Таким чином, господарський суд вважає у задоволенні суми стягнення пені у розмірі 33,91грн. слід відмовити.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобовязання, підставою яких є Договір №5601047 від 01.02.2010р. про надання телекомунікаційних послуг.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнає частково, а саме стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 1784,21грн.
Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених Публічним акціонерним товариством "Укртелеком", в особі, Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" позовних вимог та наявності підстав для їх часткового задоволення, у звязку з чим з відповідача слід стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі, Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 1784,21грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 1411,50 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі, Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до відповідача до відповідача Головного управління юстиції в Одеській області про стягнення 1818,12 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Головного управління юстиції в Одеській області (65028, м. Одеса, вул Богдана Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 34929741, п/р 35215001004626, 35225002004626 ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі, Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (65029, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691, р/р 26004258 в ООД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 328351) суму заборгованості у розмірі 1784,21грн., яка складається з суми основного боргу у сумі 1703,67грн., індексу інфляції 57,39грн. та суми 3% річних 23,15грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50грн.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.Ю.Оборотова
Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.03.2012р.
Судове рішення № 21731004, Господарський суд Одеської області було прийнято 27.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5017/40/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: