Рішення № 21730982, 20.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2012 р.Справа № 16/17-4327-2011 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 01-13/7706 від 22.12.2011р.

Від відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до виробничо-комерційної фірми „МГК” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 59223,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до виробничо-комерційної фірми „МГК” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту ВКФ ТОВ „МГК”) про розірвання договору оренди № 75/31 від 09.09.2003р., укладеного між сторонами, про виселення ВКФ ТОВ „МГК” з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 107,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 56802,79 грн. і нарахованої пені в сумі 2420,52 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 75/31 від 09.09.2003р. з урахуванням додаткових угод до нього в частині повного та своєчасного перерахування орендних платежів.

В процесі розгляду справи Департаментом комунальної власності Одеської міської ради заявлені позовні вимоги в частині визначення адреси та загальної площі спірного майна були уточнені через допущені описки у прохальній частині позовної заяви, в результаті чого позивач просить суд виселити відповідача із нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 105,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач заперечує проти предявлених Департаментом комунальної власності Одеської міської ради позовних вимог з огляду на наявність наміру врегулювання існуючого спору мирним шляхом, однак доказів досягнення згоди між сторонами по справі щодо врегулювання спору мирним шляхом ВКФ ТОВ „МГК” суду надано не було.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та ВКФ ТОВ „МГК” (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р., відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 3.4 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 107,6 кв.м, під офіс, на підставі листа Орендаря № 01-08/2306 від 08.04.2003р. Орендодавець зобовязується передати Орендарю в оренду приміщення за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами. Строк дії договору оренди сторонами встановлено до 09.09.2005р.

Додатковим погодженням від 27.10.2003р. до договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. сторонами по справі було змінено цільове використання орендованого майна на „виробництво поліграфічної продукції”, а також уточнено спосіб визначення орендної плати та її розмір.

На підставі додаткового погодження від 26.10.2005р. до договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. сторонами по справі було погоджено внесення змін до п. 1.1 основного договору оренди в частині зміни площі орендованого майна з 107,6 кв.м. на 86,0 кв.м. згідно листа Орендаря № 01-14/9327 від 29.09.2005р., а також визначено строк дії договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. до 01.08.2006р. на підставі листа Орендаря № 01-14/8209 від 05.09.2005р. Крім того, названою додатковою угодою сторонами по справі було уточнено спосіб визначення орендної плати та її розмір.

В подальшому, згідно з додатковим погодженням від 11.07.2006р. до договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. сторонами було змінено адресу місцезнаходження орендованого майна на „АДРЕСА_1”. Відповідно до додаткового погодження від 27.04.2007р. до договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. було погоджено пролонгацію дії основного договору до 26.10.2007р., а також уточнено спосіб визначення орендної плати та її розмір.

У відповідності до додаткового погодження від 12.06.2007р. до договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. площу орендованого приміщення було змінено на 105,2 кв.м., у тому числі з місцями загального користування, згідно технічного паспорту КП „ОМБТІ та РОН” від 23.05.2007р., а також уточнено спосіб визначення орендної плати та її розмір. В подальшому, строк дії договору оренди було продовжено до 27.03.2008р. згідно з додатковим погодженням від 28.09.2007р.

На підставі додаткових погоджень від 13.05.2008р., від 30.12.2008р., від 22.10.2010р. до договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. сторонами було продовжено строк дії договору оренди по 12.11.2008р., 30.06.2009р. та 22.04.2011р. відповідно. Крім того, додатковим погодженням від 17.02.2010р. сторонами було уточнено спосіб визначення орендної плати та її розмір.

За поясненнями позивача, на підставі ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту Закон України „Про оренду державного та комунального майна”), договір оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р., за відсутністю заперечень з боку учасників угоди, неодноразово продовжувався та є діючим на теперішній час.

На підставі п. 4.1. рішення Одеської міської ради від 31.01.2011р. № 273-VI „Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради та її виконавчих органів” змінено найменування Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на Департамент по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Вимогами ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Умовами п. 2.1, 2.2, 2.4 договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. передбачено, що орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради від 26.03.2003 року № 1054-ХХIV „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”. За орендоване приміщення орендар зобовязується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1832,99 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

В подальшому, як зазначалось вище по тексту рішення, порядок визначення та розмір орендної плати було неодноразово уточнено, про що між сторонами по справі було укладено додаткові погодження до договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. З 17.02.2010р. сторони визначили, що орендна плата визначається на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. № 1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна”, та складає 3643,02 грн. з урахуванням податку на додану вартість та індексу інфляції.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. з урахуванням додаткових погоджень до нього, вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, Орендарем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалась орендна плата, внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості станом на 10.10.2011р. за ВКФ ТОВ „МГК” утворилась заборгованість на суму 56802,79 грн.

З огляду на викладене, а також наполягаючи на неналежному виконанні відповідачем наведених умов договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. з урахуванням додаткових погоджень до нього в частині своєчасної сплати орендних платежів, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р., укладеного між сторонами по справі, виселення відповідача із орендованого ним нежитлового приміщення та стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 56802,79 грн. та пені у сумі 2420,52 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами п.п. 5.3, 5.6., 7.6. договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством. За невиконання або неналежне виконання Орендарем обовязків за цим договором, Орендодавець має право розірвати договір у відповідності з чинним законодавством. Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору. Так, перелік істотних умов договору оренди надається у статті 284 ГК України, до яких, у тому числі, відноситься орендна плата.

Крім того, згідно зі ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Зобовязання, прийняті на себе відповідачем при укладенні договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. в частині своєчасного і повного перерахування орендних платежів щомісячно, у строк до 15 числа поточного місяця, ВКФ ТОВ „МГК” не виконувалися, що в силу положень ст. 762 ЦК України, ст. 284 ГК України є порушенням істотних умов договору оренди та істотним порушенням договору в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, оскільки Департамент комунальної власності Одеської міської ради, внаслідок допущених з боку відповідача порушень позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. отримання грошових коштів в якості орендної плати за користування переданим в оренду майном.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р., укладеного між сторонами по справі, через істотне порушення відповідачем умов зазначеного договору.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд щодо правомірності заявлених вимог в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. на підставі якого нежитлове приміщення підвалу, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 105,2 кв.м., перебувало у користуванні відповідача, суд оцінює правомірними та обгрунтованими вимоги позивача в частині виселення відповідача із орендованого ним приміщення. Будь-яких інших документів, які надають право користування даним приміщенням відповідачем, з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, до господарського суду представлено не було.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову в частині виселення ВКФ ТОВ „МГК” з нежитлового приміщення підвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 105,2 кв.м.

Як було зазначено по тексту рішення вище, в порушення умов п.п. 2.2, 2.4, 4.2 договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р., вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідачем не сплачувалась орендна плата з серпня 2010р. у встановлених порядку та розмірі, внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості Департаменту комунальної власності Одеської міської ради за ВКФ ТОВ „МГК” утворилась заборгованість на суму 56802,79 грн., яку відповідачем до теперішнього часу погашено не було.

Умовами п.п. 2.1, 2.2, 2.4 договору оренди № 75/31 від 09.09.2003р. сторони домовилися, що за орендоване приміщення орендар зобовязується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1832,99 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. З 17.02.2010р. сторони визначили, що розмір орендної плати складає 3643,02 грн. з урахуванням податку на додану вартість та індексу інфляції.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Аналогічний за змістом обовязок орендаря вносити оренду плату в порядку та на умовах договору оренди закріплений статтею 762 ЦК України

З огляду на викладене, суд оцінює позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в частині стягнення з ВКФ ТОВ „МГК” заборгованості з орендної плати у розмірі 56802,79 грн. обґрунтованими та доведеними.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2 договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченного платежу за кожен день прострочки.

З огляду на викладене, Департаментом комунальної власності Одеської міської ради також було нараховано до сплати ВКФ ТОВ „МГК” пеню у розмірі 2420,52 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2420,52 грн. базуються на умовах договору оренди, укладеного між сторонами по справі та факту порушення відповідачем прийнятих на себе за вказаною угодою зобовязань в частині повного та своєчасного перерахування орендних платежів, підтверджуються обґрунтованим розрахунком позовних вимог та матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем під час розгляду справи до господарського суду представлено не було.

З огляду на наведене, суд доходить висновку щодо правомірності позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення з ВКФ ТОВ „МГК” заборгованості з орендної плати у розмірі 56802,79 грн. та пені в сумі 2420,52 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р. та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 629, 762 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Підсумовуючи все вищевказане, на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 629, 651, 762, 782, 785 ЦК України, ст. ст. 284, 291 ГК України, ст.ст. 2, 17, 18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР суд вважає за правомірне позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 75/31 від 09.09.2003р., укладеного між сторонами по справі, виселення ВКФ ТОВ „МГК” з нежитлового приміщення підвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 105,2 кв.м., стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 56802,79 грн., та пені у розмірі 2420,52 грн. задовольнити у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на рахунок відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 629, 651, 762, 782, 785 ЦК України, ст. ст. 284, 291 ГК України, ст.ст. 2, 17, 18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 75/31, укладений 09.09.2003р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та виробничо-комерційною фірмою „МГК” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

3.Виселити виробничо-комерційну фірму „МГК” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю /65029, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22469453/ з нежитлового приміщення підвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 105,2 кв.м., та передати це нежитлове приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011/. Наказ видати.

4.Стягнути з виробничо-комерційної фірми „МГК” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю /65029, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22469453/ на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011/ заборгованість з орендної плати у розмірі 56 802 грн. 79 коп. /пятдесят шість тисяч вісімсот дві грн. 79 коп./, пеню у розмірі 2420 грн. 52 коп. /дві тисячі чотириста двадцять грн. 52 коп./, витрати зі сплати державного мита у розмірі 677 грн. 23 коп. /шістсот сімдесят сім грн. 23 коп./, витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 29.02.2012р.1

1Примітка: в судовому засіданні 20.02.2012р. при оголошенні вступної та резолютивної частини даного рішення представнику позивача було повідомлено, що повний текст рішення буде підписано 27.02.2012р. Однак у звязку з перебуванням судді Желєзної С.П. на лікарняному з 24.02.2012р. по 28.02.2012р. включно, повний текст даного судового рішення було оформлено відповідно до вимог ст.ст. 84 85 ГПК України 29.02.2012р.

Суддя Желєзна С.П.