Рішення № 21725075, 28.02.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.2012 Справа № 5008/1804/2011

За позовом Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м. Київ

до Фермерського господарства „Ласточка”, с. Дерцен, Мукачівський район

про стягнення 118 229,56 грн.,

Суддя господарського суду Кривка В.П.

представники:

Позивача ОСОБА_1., довіреність №7 від 04.01.2012р.;

Відповідача Горват А.А., директор ФГ;

СУТЬ СПОРУ: Державним підприємством „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м. Київ заявлено позов до Фермерського господарства „Ласточка”, с. Дерцен, Мукачівський район про стягнення 118 229,56 грн.

За клопотаннями сторін справу вирішено в строк з урахуванням положень ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні 07.02.2012 року судом оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України для надання додаткового часу врегулювання спору в позасудовому порядку, шляхом погашення заявленої до стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не повністю виконано взятих на себе грошових зобовязань щодо оплати за поставлене насіння згідно умов договорів поставки насіння №5-74 від 20.10.2010 року та №0923-04 від 23.09.2009 року, до якого було внесено зміни Додатковою угодою №5-68 від 15.10.2010 року та допустив заборгованість з оплати поставленого товару згідно договору №5-74 від 20.10.2010 року в сумі 12759,94 грн., а згідно договору №0923-04 від 23.09.2009 року на суму 51697,15 грн. Зважаючи на те, що відповідачем не виконано зобовязань щодо своєчасного розрахунку, відповідно до умов вказаних договорів та закону, заявником проведено нарахування штрафів в сумах 7427,98 грн. та 16109,14 грн. відповідно. Крім цього, за невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань щодо укладення договорів застави та страхування предмету застави в забезпечення зазначених договорів поставки, заявник просить також стягнути обумовлений зазначеними угодами штраф в розмірі 11447,98 грн. та 16469,14 грн. відповідно.

У ході судового розгляду уповноваженим представником позивача, у звязку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, позовні вимоги уточнено і зменшено та просить стягнути з відповідача згідно договору №5-74 від 20.10.2010 року в сумі 5759,94 грн. заборгованості за поставлене насіння, 7427,98 грн. штрафу за прострочення виконання грошових зобовязань та 11447,98 грн. штрафу за невиконання умов договору щодо укладення договору застави та страхування предмету застави в забезпечення зазначеного договору, а згідно договору №0923-04 від 23.09.2009 року суму 51697,15 грн. та нараховані штрафи в сумі 16109,14 грн. і 16469,14 грн. відповідно. За таких обставин, суд розглядає уточнені позовні вимоги.

Уповноважений представник відповідача у ході судового розгляду наявність заборгованості підтвердив, між тим інформував суд про повне погашення заявленого основного боргу за поставлене насіння за договором №5-74 від 20.10.2010 року, про що подав квитанцію №892810047 від 28.02.2012 року про оплату залишку боргу. Поряд з цим, проти стягнення заявленої суми штрафних санкцій за прострочення оплати заперечив і просить суд їх максимально зменшити. При цьому вказує, невиконання умов договору щодо своєчасної оплати за поставлене насіння в повному обсязі мало місце, внаслідок перевиробництва в країні у 2010 році ярих зернових культур, що потягло за собою падіння закупівельних цін майже на 50% та не отримання очікуваних прибутків. Водночас звертає увагу суду на статус відповідача, як сільгоспвиробника, сезонність отримання ним прибутку, ступінь виконання зобовязання за договорами поставки насіння, визнання боргу та реальну можливість в найближчий час погасити борг добровільно, внаслідок отримання виручки з продажу с/г продукції.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача проти зменшення заявленої до стягнення суми штрафу не заперечувала, при цьому вказала на вирішення цього питання - на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення

представників сторін

суд встановив:

20 жовтня 2010 року між Державним підприємством „Державний резервний насіннєвий фонд України” (Постачальник) та Фермерським господарством „Ласточка” (Покупець) було також укладено договір поставки насіння №5-74. Згідно умов якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця насіння сільськогосподарських рослин, а Покупець зобовязується прийняти це насіння та оплатити його вартість поетапно, відповідно до узгодженого договором графіку, при цьому остаточний термін оплати поставленого товару сторони обумовили також до 01.09.2011 року (а.с. 11-12). Загальну вартість договору сторони обумовили 38159,94 грн.

На виконання умов зазначеного договору Постачальником було поставлено обумовлене насіння зернових у власність Покупця на загальну суму 38159,94 грн. що достовірно підтверджено долученими до матеріалів справи узгодженими сторонами: видатковою накладною від 20.10.2010 року та довіреністю ЗКЛ №007569 від 20.10.2010 року про отримання відповідачем зазначених товарно-матеріальних цінностей (а.с. 13-14). Як вбачається з наявних у справі матеріалів (розгорнута довідка заявника про стан розрахунків від 06.02.2012 року), яку відповідачем підтверджено, ФГ „Ласточка” свої зобовязання щодо проведення опати за поставлене насіння відповідно до узгодженого графіку провело не в повному обсязі, і станом на момент звернення до суду з даним позовом (06.12.2011 року) заборгованість за поставлений товар становила 7759,94 грн. Поряд з цим, в процесі вирішення спору по суті відповідачем квитанцією №192220024 від 22.12.2011 року та проведено часткове погашення заборгованості на загальну суму 2000 грн., у звязку з чим представником заявника суму заявленого боргу було уточнено та зменшено до 5759,94 грн.

У ході судового засідання 28.02.2012 року відповідач інформував суд про повне погашення заявленого основного боргу за поставлене насіння за договором №5-74 від 20.10.2010 року, про що подав квитанцію №892810047 від 28.02.2012 року про оплату залишку боргу.

За таких обставин, відповідно до ч.1 п. 11 ст. 80 ГПК України провадження у справі у зазначеній частині слід припинити.

Крім цього 23 вересня 2009 року між Державним підприємством „Державний резервний насіннєвий фонд України” (Постачальник) та Фермерським господарством „Ласточка” (Покупець) було укладено договір поставки насіння №0923-04, до якого 15.10.2010 року було внесено зміни Додатковою угодою №5-68. Згідно умов договору (з урахуванням додаткової неї угоди) Постачальник зобовязується передати у власність Покупця насіння сільськогосподарських рослин, а Покупець зобовязується прийняти це насіння та оплатити його вартість поетапно, відповідно до узгодженого договором графіку, при цьому остаточний термін оплати поставленого товару сторони обумовили до 01.09.2011 року (а.с.18-19). Загальну вартість договору сторони обумовили 66774,55 грн.

На виконання умов зазначеного договору Постачальником було поставлено обумовлене насіння зернових у власність Покупця на загальну суму 66774,55 грн. що достовірно підтверджено долученими до матеріалів справи узгодженими сторонами: видатковою накладною від 25.09.2009 року та довіреністю ЗКЛ №007556 від 25.09.2009 року про отримання відповідачем зазначених товарно-матеріальних цінностей (а.с. 20-21). За даними позивача, які відповідачем підтверджено, ФГ „Ласточка” свої зобовязання щодо проведення опати за поставлене насіння відповідно до узгодженого графіку провело не в повному обсязі, і станом на момент звернення до суду з даним позовом (06.12.2011 року) заборгованість за поставлений товар становить 51697,15 грн. Вказані обставини в ході судового розгляду відповідачем підтверджено.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення непогашеної заборгованості за поставлене насіння в сумі 51697,15 грн. належним чином доведена матеріалами справи та визнана відповідачем.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 51697,15 грн. заборгованості за поставлений товар.

Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобовязань покликаючись на пункт 4.2 вказаних Договорів поставки, якими передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 30% від всього залишку заборгованості, заявник просить стягнути з відповідача: за прострочення проведення оплати за поставлену продукцію, згідно договору №5-74 від 20.10.2010 року суму 7427,98 грн., а згідно договору №0923-04 від 23.09.2009 року суму 16509,14 грн. Між тим, здійснивши перерахунок вимог у зазначеній частині виходячи з умов договору та наявного боргу станом на момент звернення до суду суд констатує, що вказані суми заявником розраховані невірно такі повинні б становити 2327,98 грн. та 15509,15 грн. відповідно.

Крім цього згідно п.8.1 та п.8.2 зазначених договорів, порядок виконання їх умов забезпечується договорами застави жаток для збирання кукурудзи марки „OROS” і пристосування для збирання насіння ріпаку, які повинні бути нотаріально посвідченими та укладеним до 25 та 20 листопада 2010 року відповідно. Предмети договору застави мають бути застрахованим на користь ДП «Держрезервнасінфонд»не пізніше, ніж через місяць після укладення договорів застави. Покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 30% від загальної вартості договорів при неукладені договорів застави та договорів страхування предмета застави, що забезпечує виконання п.3.2.2 та п.8.1 договорів. Покликаючись на невиконання зазначених умов заявник провів нарахування штрафів і просить стягнути з відповідача за невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань щодо укладення договорів застави та страхування предмету застави в забезпечення зазначених договорів поставки, обумовлений зазначеними угодами штраф в розмірі 11447,98 грн. та 16469,14 грн. відповідно. Відповідач у ході судового розгляду заявлених вимог у вказаній частині у встановленому порядку не заперечив та їх не спростував.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України). Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Між тим, враховуючи умови договору та здійснивши перерахунок вимог у зазначеній частині, ступінь виконання зобовязання боржником в тому числі під час вирішення спору, незначний час прострочення (прострочення з 01.09.2011 року), беручи до уваги значний розмір штрафних санкцій, який є предметом позову (нараховані до стягнення штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, реальність понесення яких позивачем у встановленому порядку не доведено), статус відповідача, як сільгоспвиробника та сезонність отримання ним прибутку, а також наведені відповідачем обставини щодо виникнення боргу, внаслідок чого Фермерське господарство „Ласточка” опинилося у скрутному матеріальному становищі, його доводи про можливість погашення заборгованості добровільно, керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 ЦК України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність в порядку винятку зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, згідно договору поставки насіння №5-74 від 20.10.2010 року, відповідно до п. 4.2 до 500 грн. штрафу, до 8.2 500 грн. штрафу, а згідно договору поставки насіння №0923-04 від 23.09.2009 року відповідно до п. 4.2 до 2 000 грн. штрафу, до 8.2 2 000 грн. штрафу. В задоволенні решти заявленої до стягнення суми штрафів відмовити.

Зменшуючи заявлений розмір неустойки рішення суд враховує наведені відповідачем обставини, що ускладнили виконання зобовязання станом на даний час (а саме відсутність покупця на с/г продукцію), матеріальні інтереси обох сторін, а також висловлену з даного приводу у ході судового розгляду уповноваженими представниками сторін правову позицію щодо коментованої частини вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог і становлять 2104,11 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Селянського фермерського господарства „Ласточка”, Мукачівський район, с. Дерцен, вул. Ракоці 2а (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30483413) на користь Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м. Київ, вул. Ямська, 32 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30518866) суму 56697 (Пятдесят шість тисяч шістсот девяносто сім) грн. 15 коп., а також 2 104 (Дві тисячі сто чотири) грн. 11 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення суми 5759,94 грн. боргу за поставлене насіння провадження у

справі припинити.

4. У задоволенні решти суми позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

В звязку з оголошенням в судовому засіданні 28.02.2012 року лише вступної і резолютивної частини, повний текст рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 02.03.2012 року

Суддя В.Кривка