Рішення № 21724983, 01.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2012Справа №5002-12/284-2012 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Севпродукт і К» (99011, м. Севастополь, вул. Пирогова, 3)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій ім. С. М. Кірова» (98600, м. Ялта, вул. Кірова, 39)

про стягнення 382229,24 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність від 01.12.2011 р.

Від відповідач ОСОБА_2., представник, довіреність від 01.11.2010р.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Севпродукт і К» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій ім. С. М. Кірова» про стягнення заборгованості в сумі 382 229,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем були здійснені поставки товару на адресу відповідача на загальну суму 4901052,08 грн., що підтверджується розхідними накладними, підписаними сторонами. Однак, у порушення норм чинного законодавства, відповідач вартість отриманого товару в повному обсязі не сплатив, у звязку з чим, виникла заборгованість у сумі 382229,24 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає. Згідно до наданих письмових заперечень, відповідач посилається на висновки перевірки Державної податкової інспекції в м. Ялта щодо недійсності правочинів, укладених між сторонами по даної справі та різність підписів директора на рахунках, накладних та податкових накладних, у звязку з чим, відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної податкової інспекції у м. Ялта та призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Суд, розглянувши вказане клопотання, не знаходить підстав для його задоволення, оскільки статтею 27 Господарського процесуального кодексу України передбачені необхідні умови для залучення до участі у справі третьої особи, а саме, можливий вплив рішення з господарського спору на права або обовязки особи. Даний спір ніяким образом не впливає на права або обовязки податкової інспекції, тому залучати останню до участі у справі в якості третьої особи підстав немає.

Щодо клопотання про призначення почеркознавської експертизи на предмет ідентичності підпису директора товариства з обмеженою відповідальністю «Севпродукт і К», то суд також не вбачає необхідності в її призначенні, оскільки матеріалами справи підтверджується вчинення сторонами юридичними особами відповідного правочину, дій на якого виконання, спеціальні знання для вирішення даного спору по суті не потрібні.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

В судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2010 року та 03 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Севпродукт і К» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Санаторій ім. С. М. Кірова» (Покупець) укладені договори поставки, відповідно до яких, Постачальник зобовязався на підставі усних заявок Покупця поставити Покупцю продовольчі та непродовольчі товари, вказані в накладних, яки являються невідємною частиною даного Договору.

Поставка товару здійснюється за цінами Постачальника, що діють на момент відвантаження, з урахуванням ПДВ 20% (пункт 1.2. Договорів).

Пунктом 1.3. договорів передбачено, що поставка товару здійснюється партіями, на підставі поданих Покупцем усних заявок.

Відповідно до пункту 1.4 договорів, Покупець зобовязався прийняти та своєчасно оплатити товар.

Умовами пункту 5.2. договорів також передбачено, що Покупець оплачує товар шляхом перерахування 100%-ої суми за кожну партію товару, що відпускається по накладної на розрахунковий рахунок Постачальника.

На виконання умов договорів поставки, позивачем у період з 05 січня 2010 р. по 15 листопада 2011 р. була здійснена поставка товару на адресу відповідача на загальну суму 4901 052,08 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи накладними у кількості 300 штук.

У свою чергу, відповідачем була здійснена лише часткова оплата поставленого позивачем товару на суму 4518822,84 грн., та відповідно до розрахунків позивача, сума заборгованості за отриманий товар складає 382 229,24 грн.

28 листопада 2011р. на адресу відповідача була направлена вимога про оплату суми боргу за отриманий товар у розмірі 382229,24 грн. у семиденний строк з моменту отримання вимоги.

Проте, на даний час вимоги щодо добровільної оплати суми заборгованості за отриманий товар відповідачем виконані не були, у звязку з чим, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобовязання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільним кодексом України (ст. 204) презюмується правомірність правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. На час розгляду справи доказів недійсності договорів між сторонами, зокрема відповідного судового рішення з цього приводу, господарському суду не подавалось.

Стаття ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У свою чергу, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги. Відповідна вимога щодо сплати суми боргу від 28.11.11 р. надсилалась відповідачеві про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини щодо укладення договорів поставки, належність первинних документів, які фіксують факт здійснення господарських операцій, не спростовано.

Доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідачем надано не було.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та задовольняє їх у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій ім. С. М. Кірова» (98600, м. Ялта, вул. Кірова, 39, код ЄДРПОУ 35446355) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Севпродукт і К» (99011, м. Севастополь, вул. Пирогова, 3 код ЄДРПОУ 33276143) суму заборгованості в розмірі 382 229,24 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 7644,59 грн.

3.Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.