Рішення № 21723450, 06.10.2011, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 2-1293/2011 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2011 року. Шевченківський районний суд м.Чернівці

в складі: головуючого судді - Дудакова С.Є.

при секретарі - Колосар О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до приватної фірми «Інтервал»про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

встановив:

          позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому посилалася на те, що вона з 1 листопада 208 року по 6 березня 2009 року працювала у відповідача на посаді начальника комерційного рекламного відділу і була звільнена із займаної посади. Постановою Шевченківського райсуду м.Чернівці від 11 березня 2010 року її звільнення визнане протиправним і відповідачем її було поновлено на займаній посаді.

Вказувала, що у зв»язку із незаконним звільненням та подальшим поновленням на роботі утворився час вимушеного прогулу з 6 березня 2009 року по 25 березня 2010 року. Останній місяць, за який відповідач виплатив їй заробітну плату –листопада 2008 року.

В обгрунтування своєї правової позиції посилалася на вимоги ст.ст. 235, 94, 115 КЗпП України, п.32 Постанови Пленуму ВСУ від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів, ст.1-3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати»від 19 жовтня 2000 року, ст. 34 ЗУ «Про оплату праці», і просила стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 6 березня 2009 року по 5 березня 2010 року в сумі 5 323,56 грн. та невиплачену заробітну плату за період з 1 грудня 2008 року по 28 лютого 2009 року - 1492,20 грн. та суму компенсації втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням строків виплати заробітної плати –359,02 грн.

          В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, пославшись на обставини, вказані в позовній заяві, і пояснили, що вони дійсно мали місце. Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з метою врегулювання даного спору в позасудовому порядку, але той від цього відмовився і не надав навіть будь-яких даних щодо розміру її заробітку, який їй не виплачено. Останній раз вона спілкувалася з керівником і повідомила про дату даного судового засідання напередодні.

          Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджено повідомленням про вручення телеграми та оголошенням в газеті «Буковина»від 20 вересня 2011 року, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу без представника відповідача відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши письмові докази, вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що дійсно мають місце обставини, вказані позивачкою у позовній заяві, що стверджено копіями її трудової книжки, наказів ПФ «Інтервал»№№ 2-К, 3-К від 5 березня 2010 року та Постанови Шевченківського райсуду м.Чернівці від 11 березня 2010 року. Наявність даних обставин ніким не оспорена.

За таких обставин суд доходить висновку, що звернення позивачки до суду за захистом своїх порушених прав в частині виплати заробітку за час вимушеного прогулу є законним та обгрунтованим.

Стосовно суми позову враховуючи те, що відповідачем так і не надано достеменних даних про розмір заробітку позивачки під час її роботи у відповідача, що стверджено актом від 30 червня 2011 року, складеним ст.суд.розпорядником Шевченківського райсуду м.Чернівці, суд вважає законним порядок визначення нею цієї суми, а саме врахування розрахунку компенсації працівникам втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати, індивідуальних відомостей про застраховану особу (позивачку)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.115, 235 КЗпП України, ЗУ «Про оплати праці», ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати», Постановою КМ України від 8 лютого 1995 року №100, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 5 «Про практику розгляду судами трудових спорів», 10, 60, 212, 224, 367 ч.1п.2ЦПК України, суд , -

вирішив:

позов задовольнити. Стягнути з приватної фірми «Інтервал»(код ЄДРПОУ:21431690) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 6 березня 2009 року по 5 березня 2010 року в сумі 5 323,56 грн. та невиплачену заробітну плату за період з 1 грудня 2008 року по 28 лютого 2009 року - 1492,20 грн. та суму компенсації втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням строків виплати заробітної плати –359,02 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

          Рішення суду може бути оскаржене до палати в цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський райсуд м.Чернівці на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: