Постанова № 21722020, 01.03.2012, Галицький районний суд м. Львова

Галицький районний суд м.Львова

Справа № 1304/1449/2012

П О С Т А Н О В А

01.03.2012 суддя Галицького районного суду м.Львова Курилець А.Р., при секретарі Замфереско К.В. з участю прокурора Андрусишин С., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові скаргу захисника ОСОБА_2 на постанову від 17 січня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.212, ч.2 ст.15, ч.4 ст.191, ч.4 ст.358 КК України, в с т а н о в и в :

Заявник звернувся в суд із скаргою на постанову про порушення кримінальної справи від 08.08.2011 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.212, ч.2 ст.15, ч.4 ст.191, ч.4 ст.358 КК України.

В обґрунтування заявленої скарги покликається на те, що постанова прокурора відділу прокуратури Львівської області Андрусишин С.Я. від 17.01.2012 року в частині порушення кримінальної справи, винесена без законних приводів та підстав на її порушення, оскільки на момент винесення оскаржуваної постанови були відсутні будь-які дані, які б могли вказувати на наявність ознак злочинів.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 скаргу підтримав, дав пояснення аналогічні її мотивам та додатково пояснив, що на момент порушення кримінальної справи у органу досудового слідства були відсутні елементи складу злочинів, передбачених ч.2 ст.212, ч.2 ст.15 - ч.4 ст.191, ч.4 ст.358 КК України, що в порядку п.2 ст.6 КПК України є обставиною, що виключає можливість порушення кримінальної справи.

Прокурор, який брав участь в справі в судовому засіданні скаргу заперечив, дав пояснення, що постанова про порушення кримінальної справи від 17.01.2012 року була винесена відповідно до вимог КПК України. При порушенні кримінальної справи для цього були достатні приводи та підстави.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінальної справи щодо приводів та підстав винесення постанови про порушення кримінальної справи від 17.01.2012 року приходжу до наступного висновку.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що між ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»та ПП «Бізнес-Резонанс»укладено договір поставки №1308-1 від 13.08.2009р., згідно з яким ПП «Бізнес-Резонанс»здійснювало постачання запасних частин, комплектуючих виробів та контрольно-перевірочної апаратури до авіаційної техніки. Згідно цього договору ДП МОУ «ЛДАРЗ»у жовтні 2009р. проведено часткову оплату в сумі 4261204,02 грн., в т.ч. ПДВ 710200,67 грн. В подальшому на підставі договору від 18.10.2010р. про відступлення права вимоги від ПП «Бізнес-Резонанс»до ТзОВ «Алтея-Консалтинг», 20.10.2010р. ДП МОУ «ЛДАРЗ»здійснено проплату на рахунок ТзОВ «Алтея-Консалтинг»в сумі 1196995,29 грн., у тому числі ПДВ 199499,22 грн. Зазначена сума ПДВ, а саме 199499,22 грн. пред`явлена до відшкодування у листопаді 2010 року. Вироком Ленінського районного суду м.Луганська від 04.02.2011р., яким директора ПП «Бізнес-Резонанс»ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.205, ч.1,3 ст.358 КК України, встановлено, що ОСОБА_4 без наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність створив ПП «Бізнес-Резонанс», яке у подальшому використовувалось для здійснення незаконних фінансово-господарських операцій. На підставі цього прокурор дійшов до висновку про незаконність фінансово-господарської операції між ДП МОУ «ЛДАРЗ»та ПП «Бізнес-Резонанс», внаслідок чого встановив наявність в діях директора ДП МОУ «ЛДАРЗ»ОСОБА_2 ухилення від сплати податку на прибуток за IV квартал 2009р. в сумі 1137120 грн., замах на заволодіння бюджетними коштами у вигляді незаконного заявлення до відшкодування ПДВ в сумі 199499,22 грн. та використання завідомо підроблених документів, а саме вищевказаних податкових накладних, договору поставки та договору про відступлення права вимоги.

Згідно ст.94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, наявні лише тоді, коли службова особа вчиняє дії, що спрямовані на умисне ухилення від сплати тих податків, яких зобов`язана сплачувати і такі дії призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах.

Відповідно до норм глави 4 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання вважається узгодженим і підлягає сплаті, або з дня подання податкової декларації, у випадку самостійного визначення такого зобов`язання платником податків у декларації (самостійне узгодження), або з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, у випадку нарахування контролюючим органом податкового зобов`язання, за вийнятком адміністративного чи судового оскарження такого нарахування у податковому повідомленні-рішенні (апеляційне узгодження).

Пленум Верховного суду України у постанові №15 від 08.10.2004р. „Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів" вказує, що злочин, передбачений ст.212 КК, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобовязань, а самез наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обовязковий платіж, що вважається узгодженим і підлягає сплаті). Умисне ухилення від сплати чи сплата у неповному обсязі сум податкових зобовязань, нарахованих контролюючими органами, утворює склад злочину з моменту закінчення граничного строку, в який мали бути сплачені нараховані (донараховані) такими органами суми зазначених зобовязань.

В судовому засіданні встановлено, що наявне в матеріалах дослідчої перевірки податкове повідомлення-рішення №0000320804/0/1390 від 08.06.2011р. на суму 199499,22 грн, що винесене на підставі акту невиїзної документальної перевірки ДП МОУ «ЛДАРЗ»№612/08-04/0784556 від 06.06.2011р. про завищення заявленої суми відшкодування ПДВ на 199499,22 грн., оскаржено ДП МОУ «ЛДАРЗ»в судовому порядку 28.10.2011р. Як на момент порушення кримінальної справи, так і на даний час, будь-якого прийнятого судового рішення Львівським окружним адміністративним судом з цього приводу не має.

Наявна в матеріалах дослідчої перевірки, довідка №7751/26-50 від 31.08.2011р. «Про результати проведеного документального дослідження, ДП МОУ «ЛДАРЗ»за період IV кв. 2009 року», про заниження податку на прибуток в сумі 1137120 грн., не є документом, що нараховує чи донараховує податкове зобовязання чи породжує обов`язок сплати податку для підприємства. З матеріалів дослідчої перевірки вбачається, що актів податкової перевірки з питань нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток складено не було, податкові повідомлення-рішення контролюючим органом з цього приводу не виносились, платнику податків такі не надсилались.

Відтак, на момент порушення кримінальної справи, узгодженого податкового зобов`язання, тобто обов`язку сплати податків у ДП МОУ «ЛДАРЗ», не було. Тому, податкове повідомлення-рішення №0000320804/0/1390 від 08.06.2011р., акт перевірки ДП МОУ «ЛДАРЗ»№612/08-04/0784556 від 06.06.2011р. та довідка №7751/26-50 від 31.08.2011р., не могли бути підставами для порушення кримінальної справи.

Ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.4 ст.191 КК України (замах на заволодіння чужого майна шляхом зловживання службовим становищем), наявні лише тоді, коли службова особа вчинила всі можливі дії для незаконного обернення чужого майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище.

Наявним в матеріалах дослідчої перевірки вироком Ленінського районного суду м.Луганська від 04.02.2011р., яким визнано винним та засуджено директора ПП «Бізнес-Резонанс»ОСОБА_4 за співучасть у фіктивному підприємництві та підроблення установчих документів ПП «Бізнес-Резонанс», не встановлено фактів незаконних чи безтоварних господарських операцій між ПП «Бізнес-Резонанс»та ДП МОУ «ЛДАРЗ». Таких фактів не встановлено і під час проведення дослідчої перевірки. Так, в наданих суду матеріалах перевірки, відсутні пояснення службових осіб ДП МОУ «ЛДАРЗ», в тому числі директора ОСОБА_2, з приводу отримання поставлених товарів, пояснення водіїв з приводу перевезення товарів, вантажників та завідуючих складів заводу з приводу розвантаження та в подальшому завантаження товарів, пояснення працівників заводу з приводу ремонту та тестування товарів для їх подальшого продажу. Органом дізнання не вжито заходів до встановлення місць доставки та зберігання товарів, транспортних засобів, якими товари перевозились, не досліджено рух товарно-матеріальних цінностей, який відображається у картках складського обліку. Натомість, наявні в матеріалах перевірки вантажно-митні декларації про відчуження ДП МОУ «ЛДАРЗ», попередньо придбаних товарів в ПП «Бізнес-Резонанс», іноземному нерезиденту, спростовують думку прокурора про безтоварність господарських операцій та про незаконність заявлення до відшкодування ПДВ підприємством.

Ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, наявні лише тоді, коли особа, будучи обізнаною із фактом підроблення документу, свідомо та умисно такий документ використовує.

З матеріалів дослідчої перевірки вбачається, що почеркознавчих чи будь-яких інших експертних досліджень з приводу можливого підроблення договорів та податкових накладних ПП «Бізнес-Резонанс», органом дізнання не призначались та не проводились. Жодних даних про обізнаність ОСОБА_2 з фактом можливого підроблення документів в матеріалах перевірки не має. Службові особи ДП МОУ «ЛДАРЗ», в тому числі директор ОСОБА_2, з приводу обставин підписання договорів з ПП «Бізнес-Резонанс»та отримання податкових накладних, органом дізнання не опитані. Відтак, наявна в матеріалах перевірки копія пояснення директора ПП «Бізнес-Резонанс» ОСОБА_4 про те, що останній не підписував податкових накладних та договорів з ДП МОУ «ЛДАРЗ», суд не може визнати достатніми та беззаперечними даними про наявність ознак підроблення документів.

Крім того, з копії пояснення ОСОБА_4 не зрозуміло ким, коли і де саме таке отримувалось, яким чином дане пояснення потрапило в розпорядження органу дізнання, та на підставі чого дана копія пояснення долучена до матеріалів дослідчої перевірки. Також, в копії пояснення ОСОБА_4, останнього не попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, не роз`яснено положення ст.63 Конституції України, не роз`яснено право скористатись допомогою захисника, що викликає обгрунтований сумнів в отриманні даного пояснення працівником правоохоронного органу. Тому, в даному випадку, суд позбавлений можливості оцінити законність джерел отримання вищевказаного пояснення, що не дозволяє визнати таке пояснення підставою для порушення кримінальної справи.

З огляду на це, в судовому засіданні не виявлено даних, які б вказували на наявність умисного ухилення від сплати податків, замаху на заволодіння бюджетними коштами чи використання завідомо підроблених документів. Тому, приходжу до переконання, що у прокурора не було підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.212, ч.2 ст.15 - ч.4 ст.191, ч.4 ст.358 КК України.

Таким чином, кримінальну справу порушено передчасно, за відсутності підстав для її порушення та достатніх даних про ознаки злочинів, за результатами неповної та однобічної перевірки. В основу оскаржуваної постанови покладено лише припущення, що виникли внаслідок неповного та поверхневого аналізу цивільно-правових відносин, що склались між юридичними особами.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що на час винесення 17.01.2012р. оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи, не було приводів та підстав для її порушення, а також були відсутні достатні дані, які б вказували на наявність ознак злочинів, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.94,97,236-7,236-8 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Скаргу задоволити.

Постанову від 17 січня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.212, ч.2 ст.15, ч.4 ст.191, ч.4 ст.358 КК України скасувати.

Набрання законної сили постановою про скасування постанови про порушення справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом семи діб із дня її винесення.

СуддяА.Р.Курилець