Рішення № 2171803, 03.10.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2008 р.

Справа № 10/140-2677

Господарський суд Тернопільської області складі

Розглянув справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Лізингової компанії "Украгромашінвест", м. Київ, вул. Сурікова, 3.

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський комбайновий завод", м. Тернопіль, вул. Лук'яновича, 8.

За участю представників:

Позивача: не прибув;

Відповідача: не прибув.

Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовом Відкрите акціонерне товариство "Лізингова компанія "Украгромашінвест", м. Київ, вул. Сурікова, 3 до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський комбайновий завод", м. Тернопіль, вул. Лук'яновича, 8 про зобов’язання ВАТ припинити дії, направлені на відчуження гуртожитку, що знаходиться за адресою м. Тернопіль вул. К.Савури, 7.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він є акціонером ВАТ “Тернопільський комбайновий завод“ і володіє часткою більш ніж 50% у статутному фонді..

Вказує, що головою правління ВАТ вчиняються дії стосовно відчуження майна ВАТ та укладанні угод від імені Товариства з фізичними особами, предметом яких було відчуження на умовах дольової участі громадянам майна ( гуртожиток по вул. К. Савури,7 в м. Тернополі ) і яке включене у статутний фонд ВАТ. Такі угоди були укладені протягом 2001-2004 років.

Посилається на приписи ст. 47 Закону України “Про господарські товариства“ та положеннями статуту ВАТ, якими визначено повноваження голови правління, а саме укладання договорів від імені ВАТ на суму, що не перевищує 8 тисяч мінімальних заробітних плат. У випадку , якщо сума таких договір перевищує вищевказану суму, голова повинен отримати на це згоду загальних зборів акціонерів товариства.

Стверджує, що приміщення гуртожитку за адресою м. Тернопіль, вул. К. Савури, 7 за своєю балансовою та ринковою вартістю значно перевищує суму 8 тисяч мінімальних заробітних плат, однак голові правління загальні збори не давали згоди на їх відчуження. Також зазначає, що голова правління ВАТ жодним чином не повідомив акціонерів ( в тому числі і позивача ) про те, що приміщення гуртожитку повинно бути виключене із статутного фонду ВАТ.

Дії ( бездіяльність ) голови правління ВАТ “Тернопільський комбайновий завод“ протирічить вимогам чинного законодавства України, створює загрозу застосування штрафних санкцій з боку державних органів, приведе до зменшення прибутку Товариства та розмір дивідендів, право на отримання яких мають акціонери.

Ухвалою господарського суду від 07 листопада 2006 року було зупинено провадження у справі в порядку статті 79 ГПК України до вирішення спору у цивільній справі за позовом прокурора м. Тернополя в інтересах групи фізичних осіб до ВАТ “Тернопільський комбайновий завод“, третя особа –Фонд державного майна України про виключення майна з статутного фонду та виконання умов договорів.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 06 лютого 2007 року у справі № 2/71/07 позовні вимоги задоволено частково, визнано неправомірним включення гуртожитку ( 127 квартирного житлового будинку для малосімейних ) по вул. К. Савури, 7 у м. Тернополі до статутного фонду ВАТ “Тернопільський комбайновий завод“, зобов’язано товариство виконати угоди і передати у власність позивачів квартири, визначені в договорах, та документи для оформлення права власності на них.

Ухвалою від 07 червня 2007 року Колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області апеляційну скаргу ВАТ “Тернопільський комбайновий завод“ відхилено; рішення Тернопільського міськрайонного суду від 06.02.2007 року та ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 20.03.2007 року залишено без змін.

Ухвалою господарського суду від 12.09.2008 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання о 12 годин 03 жовтня 2008 року.

У судове засідання 03.10.2008 року представники сторін не прибули, а позивач по справі подав клопотання №1987 від 03.10.2008р. та просить розглянути справу без участі його представника.

У зв’язку з тим, що явка повноважних представників сторін у судовому засіданні не визнавалася судом обов’язковою, враховуючи, що подані суду докази є достатніми для розгляду спору по суті, тому справа розглядається без участі представників сторін згідно приписів ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив наступне:

Згідно статті 1 ГПК України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 4 статті 12 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Пунктом 2 статті 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення .

Позивач по справі –Відкрите акціонерне товариство “Лізингова компанія “Украгромашінвест“, місцезнаходження якого м. Київ, вул. Сурікова, 3, є юридичною особою, яка включена до ЄДРПО України, ідентифікаційний код 21661438, що підтверджується Довідкою № 22-15 Тернопільського обласного управління статистики, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом свої прав.

Відповідач по справі –відкрите акціонерне товариство “Тернопільський комбайновий завод“, місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. Лук’яновича, 8 є юридичною особою, яка включена до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 05754502, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики в Тернопільській області № 07-1749 від 21 червня 2005 року.

Статтею 12 Закону України “Про господарські товариства“ встановлено, що відкрите акціонерне товариство є власником майна, переданого йому засновником.

Майно Товариства складають матеріальні та нематеріальні активи, кошти, цінні папери, в тому числі акції підприємств, що передані засновником, інші цінності, вартість яких відображається в балансі Товариства. Товариству належать: майно, передане до Статутного фонду ( пункт 4.1,4.2 Статуту ).

Як акціонер господарського товариства позивач по справі наділений правами та обов’язками, які закріплені у Законі України “Про господарські товариства“ та в установчих документах.

Так, права учасників господарських товариств визначені статтею 10 вказаного Закону, згідно пункту “а“ до прав учасників товариства віднесено брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест“, м. Київ визначила предметом позову зобов’язати ВАТ «Тернопільський комбайновий завод»припинити всі дії, направлені на відчуження гуртожитку, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. К.Савури, 7.

У судовому засіданні встановлено , що Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 06 лютого 2007 року по справі 2-71/07 позов задоволено частково; визнано неправомірним включення гуртожитку (127 –квартирного житлового будинку для малосімейних) по вул. К.Савури, 7в м. Тернополі до статутного фонду ВАТ «Тернопільський комбайновий завод) та зобов’язано ВАТ «Тернопільський комбайновий завод»виконати зобов’язання відповідно до укладених договорів, угод та передати у власність жителям по вул. К.Савури, 7 в м. Тернополі.

В мотивувальній частині рішення суд зазначив, ВАТ «Тернопільський комбайновий завод»створений в процесі корпоратизації шляхом перетворення НВО «Тернопільський комбайновий завод»у ВАТ «Тернопільський комбайновий завод»у відповідності до указу Президента України «Про корпоратизацію підприємства від 15.06.1993р. та положення про порядок корпоратизації»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993р. №508. Станом на 04.04.1993р. гуртожиток, який належав на праві повного господарського відання НВО «Тернопільський комбайновий завод»і відноситься до об’єктів державного житлового фонду.

Відповідно до інструктивного листа №10-25-21463 від 30.12.2005р. Фонду Державного майна України гуртожитки, як об’єкти державного житлового фонду не підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна». Враховуючи відсутність чітких актів законодавства щодо обов’язкової передачі гуртожитків, інших об’єктів державного житлового фонду, що належать державним підприємствам, у комунальну власність, керуючись роз’ясненням міністерства юстиції України від 20.03.1998р. №11-8-1122, Мінекономіки України від 17.03.1998р. №2323/378 та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.03.1998р. №5-79, органи приватизації включали вартість гуртожитків до вартості цілісних майнових комплексів підприємств, що підлягали приватизації. На підставі вищенаведеного, акти органів приватизації щодо включення вартості гуртожитків до вартості ЦМК, що підлягають приватизації, можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 07 червня 2007 року апеляційну скаргу ВАТ «Тернопільський комбайновий завод»відхилено; рішення Тернопільського міськрайонного суду від 06 лютого 2007 року –залишено без змін.

Статтею 35 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду ( іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, суд підтвердив, що гуртожиток (127-квартирного житлового будинку для малосімейних) неправомірно включений до статутного фонду ВАТ «Тернопільський комбайновий завод».

З огляду на зазначене суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов’язання ВАТ «Тернопільський комбайновий завод»припинити дії направлені на відчуження гуртожитку, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. К.Савури, 7 не підлягають до задоволення.

. Витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно ст.ст. 44- 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 316 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,4,12,22,32,43,44-49,69,75,82,84,85,115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

3.Повний текст рішення складено та підписано 09 жовтня 2008 року.

Суддя