Рішення № 21711085, 09.02.2012, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа № 2-1451/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2012смт. Комінтернівське Комінтернівський районний суд Одеської області в складі: судді Рідник І.Ю.

при секретарях Данько Т.В., Бочковській Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Комінтернівське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та садовим будинком,

в с т а н о в и в:

У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні садовим будинком, що знаходиться на земельній ділянці АДРЕСА_1 в СТ «Якірь» СМ «Тилигульський-12» територія Кордонської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та земельними ділянками НОМЕР_2,НОМЕР_1, розташованими за вказаною вище адресою.

В подальшому позов доповнила вимогою про стягнення з відповідача на її користь завдану моральну шкоду в розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала і просила їх задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог послалася на наступне.

З відповідачем вони знаходяться у шлюбі з 1991 року. Від шлюбу мають двох дітей: дочку ОСОБА_3, 1993 року народження, і дочку ОСОБА_4, 2004 року народження. У звязку з тим, що старша донька ОСОБА_3 хвора на бронхіальну астму, вони, за показниками лікарів, вирішили купити на березі лиману дачу. 30 серпня 2006 року ними, за договором купівлі-продажу, оформленого на чоловіка, була придбана земельна ділянка на території Кордонської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в садівничому товаристві «Якір» садового масиву «Тилигульський-12» по АДРЕСА_1. На ділянці на тої час знаходився будинок, пошкоджений пожаром. Вони його повністю переобладнали і усі ці роки з ранньої весни до пізній осені жили сімєю на цієї дачі, де нею були насаджені різні види плодово-ягідних кущів і дерев, вирощувалися овочі, квіти. На поряд розташовану земельну ділянку за НОМЕР_1 вони оформили право користування, оскільки колишній її користувач не оформив своє право власності на цю земельну ділянку і вона на теперішній час вирішує питання про її приватизацію на своє імя. Однак, наприкінці 2010 року чоловік пішов з сімї до іншої жінки та зібрав з собою правовстановлюючі документи на земельну ділянку НОМЕР_2. У березні 2011 року відповідач попередив її по телефону, що змінив від садового будинку ключі, а її власні речі з будинку викинув. Така поведінка відповідача її дуже здівувала, оскільки ця дача була куплена для їх дітей. Для дітей така новина також стала шоком, оскільки вони вже привикли все літо проводити на дачі, їсти свіжи фрукти і овочі, які вирощуються на цієї дачі, тобто відповідач в першу чергу позбавив дітей права на користування тим, що придбалося особисто для них. По приїзду з молодшої дочкою, після такого повідомлення, на дачу, вона побачила там відповідача разом зі співмешканкою та її дітьми. На ділянку відповідач її не впустив та очах їх доньки її побив, про що вона написала заяву у Комінтернівський РВ ГУМВС України в Одеській області. В Приморському районному суді м.Одеса розглядається позов про розподіл їх майна, але відповідач умисно затягує розгляд тої справи, у звязку з чим, вона вимушена була звернутися до Комінтернівського районного суду, за місцем розташування нерухомого майна, про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками до вирішення питання по розподілу їх майна. Враховуючи те, що вона разом з дітьми неправомірно були позбавлені відповідачем права користування своєю власністю, було порушено їх привичний склад життя у літній період, що негативно відобразилося на їх моральному стані, а у дітей ще і на стані здоровя, оскільки вони були позбавлені свіжого лиманського повітря, свіжих овочів і фруктів зі своєї дачі, якісних молочних продуктів, які вона постійно для них купляла у селі, пошкодженням саду та квітника сторонніми особами, яких став привозити на дачу відповідач, його діями їй спричинена моральна шкода, яку вона оцінює 40000 (сорок тисяч) гривень. На підставі викладеного, просить позов, з урахуванням уточнень, задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що окрім садової ділянки з будинком ними з позивачкою за час шлюбу також були придбані: квартира в АДРЕСА_2, два автомобілі та накопичені грошові кошти у банках «Аваль» та «Південний». Після фактичного розриву їх шлюбних відносин позивачка змінила замки на вхідних дверях їх спільної квартири, чим позбавила його права користування своєю часткою майна, та виставила у парадну його особисті речі. Після цього він 10.02.2011 року звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом про поділ майна подружжя, який тривали час розглядається із-за перешкод з боку позивачки. Оскільки позивачка позбавила його права проживання в квартирі, він став користуватися дачним будинком, який просить залишити йому в позові про поділ майна. Не заперечує, що в судовому порядку питання про вселення в квартиру до розгляду справи по розподілу майна, не вирішував. Дітям перешкод в користуванні дачею він не створював і створює. Неодноразово пропанував дочкам разом у трьох поїхати на дачу, але позивачка до нього дітей не відпускає, а саме позивачці він дійсно робить перешкоди у користуванні садовою ділянкою і будинком. Просить в позові відмовити, оскільки вважає, що як тільки та отримує дозвіл суду на користування садовою ділянкою з будинком, то одразу же поміняє там замки і він буде позбавлений на користування ще і цим майном. В подальшому в судові засідання відповідач зявлятися перестав, у звязку з чим, справа розглянута за його відсутність.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає,що уточнений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що подружжя ОСОБА_2 знаходяться у шлюбі з 05.07.1991 року та від шлюбу мають двох доньок: ОСОБА_3, 1993 року народження, та ОСОБА_4, 2004 року народження /а.с.4,5,9,52/.

30.08.2006 року державним нотаріусом Комінтернівської державної нотаріальної контори Фьодоровим Є.А. посвідчено договір купівлі продажу земельної ділянки, реєстр за №3023, згідно якого ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_2 купив земельну ділянку площею 0.060 га, розташовану на території Кордонської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в СТ «Якір» СМ «Тилигульський-12», АДРЕСА_1, з цільовим призначенням ведення садівництва /а.с.26-27/.

Враховуючи те, що земельна ділянка була придбана сторонами у шлюбі, вона належить їм, відпо-відно зі ст.60 СК України, на праві спільної сумісної власності.

Статтею 63 СК України, ч.2 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідач підтвердив суду, що дійсно перешкоджає позивачці користуватися спірною земельною ділянкою та збудованим на неї садовим будинком.

Відповідно до ст.391 ЦК України, ст.152 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкоду здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Захист цивільних прав та інтересів судом передбачений ст.ст.15,16 ЦК України.

Таким чином, позивач обґрунтовано скористалась своїм законним правом щодо захисту в судовому порядку порушених відповідачем прав та інтересів відносно земельної ділянки НОМЕР_2, яка знаходиться по АДРЕСА_1 в СТ «Якір» СМ «Тилигульський-12» територія Кордонської сільської ради Комінтернівсь-кого району Одеської області та розташованим на неї садовим будинком.

Щодо вимоги позивача про усунення відповідачем перешкод в користуванні земельною ділянкою НОМЕР_1, розташованої по АДРЕСА_1 в СТ «Якір» СМ «Тилигульський-12» Кордонської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ця вимога задоволенню не підлягає, оскільки не ґрунтується на законі.

Як було судом зазначено вище, вимагати усунення будь-яких порушень прав, в даному випадку на землю, може тільки власник земельної ділянки або землекористувач.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наданих позивачем доказів, що стосуються земельної ділянки НОМЕР_1 в садівничому товаристві «Якір» /а.с.6,8/, земельна ділянка у власності або користуванні, яке повинно оформлюватися, відповідно зі ст.93 ЗК України, договором оренди земельної ділянки, у позивача або відповідача не перебуває, у звязку з чим ця обставина унеможлює захист не існуючого цивільного права.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Як розяснює законодавець - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода може полягати, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

При визначенні розміру моральної шкоди, обумовленої обставинами, що суд вважає доведе-ними, суд виходить з глибини душевних страждань позивача, порушення звичного способу життя її та дітей, позбавлення її та дітей можливості користуватися тими благами, які спільним трудом членів їх сімї були створені на спірній земельній ділянці, наслідком чого позивач була вимушена прикладати додаткові зусилля і матеріальні засоби для організації свого життя і життя дітей, ступень вини відповідача у порушенні прав позивача, враховуючи вимоги розумності і справедливості, вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню на суму 3000(три тисячі) гривень.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст.55 Конституції України, ст.ст.15,16 ЦК України, ст.ст.35,118, Закону України «Про кооперацію» та керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та садовим будинком, та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою НОМЕР_2, що розташована на території Кордонської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в садівничому товаристві «Якір» садового масиву «Тилигульський-12» і збудованим на неї садовим будинком.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого в АДРЕСА_3 гуртожиток, фактично проживаючого в АДРЕСА_4, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 45.50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 214.60 грн. на рахунок: 31214206700270, одержувач УДК у Комінтернівському районі, код одержувача 23214979, МФО 828011, банк: ГУДКУ в Одеській області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. Ю. Рідник