Рішення № 21710769, 11.01.2012, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №2/2515/94/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          11 січня 2012 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова

в складі: головуючого-судді Ченцової С.М.

при секретарі Биховець Н.М.

за участю : позивача – ОСОБА_1,           представника позивача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Чернігівське Хімволокно» про стягнення заборгованості по заробітній платі , компенсації за невикористану відпустку , середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В с т а н о в и в:

25.11.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ « Чернігівське Хімволокно» , в якому просить : стягнути з відповідача нараховану , але не виплачену заробітну плату в розмірі 3223,89 грн, вихідну допомогу - 3682,35 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку з 01.11.2011 року по 20.01.2012 року в розмірі – 4373,61 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачка працювала у відповідача з 10.04.1979 року. У зв»язку з невиконанням відповідачем умов колективного та трудового договору , а саме : умов оплати праці та її виплати , відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України , позивачка 28.10.2011 року подала до суду заяву про звільнення та 01.11.2011 року була звільнена з роботи, того ж числа отримала трудову книжку.

Зазначає , що на день звільнення відповідач нарахував позивачці заборгованість по заробітній платі , в тому числі за невикористану відпустку в розмірі – 3223,89 грн., але виплатити відмовляється зв»язку з відсутністю грошових коштів, що підтверджується довідкою відповідача від 15.11.2011 року. Згідно довідки середньомісячний заробіток позивачки складає -1227,45 грн., тому розмір вихідної допомоги складає 3682,35 грн. На день звернення до суду з позовом , сума середнього заробітку , який відповідач зобов»язаний сплатити за час затримки розрахунку складає – 4373,61 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала , просила врахувати ту обставину , що середній заробіток за період затримки необхідно зменшити , оскільки розрахунок зроблений на 20.01.2012 року.

Відповідач у судове засідання не з"явився , про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином , що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомляв , з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням вимог, встановлених законом.

Вислухавши позивача та його представника , дослідивши представлені докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Згідно ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст.ст. 1,15,21 Закону України "Про оплату праці" власник або уповноважений ним орган в першочерговому порядку зобов'язаний виплачувати працівнику заробітну плату за виконану ним роботу, в тому числі і при його звільненні.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення; про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП України, у разі, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням у визначений ним строк.

Судом встановлено , що ОСОБА_1 працювала у ПАТ «Чернігівське Хімволокно» на посаді слюсаря з ремонту та обслуговування систем вентиляції та кондиціювання , обслуговуючою хіміко-прядильний цех аміачно- холодильно-компресорних установок, по 3 розряду ( а.с. 10). Наказом № 199-К від 28.10.2011 року , ОСОБА_1 звільнена з роботи 01.11.2011 року на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням у зв'язку з невиконанням умов колективного договору (а.с. 10).

Згідно довідки ПАТ "Чернігівське Хімволокно" № 2334-0107 від 15.11.2011 року, заборгованість перед позивачем по заробітній платі за квітень-жовтень 2011 року становить -3085,76 грн. , компенсація за невикористану відпустку – 762,50 грн, всього- 3848,26 грн. (а.с.13).

За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено право позивача на своєчасне отримання заробітної плати і розрахунку при звільненні, що передбачено ст.ст.115, 116 КЗпП України, ст.24 Закону України "Про оплату праці", а отже сума заборгованості по заробітній платі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Статтею 44 КЗпП України встановлено, що при припиненні трудового договору внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст.ст. 38, 39 цього ж Кодексу) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Представник відповідача не надав суду доказів, які б спростовували докази, надані позивачем щодо її права на отримання вихідної допомоги при звільненні.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

За вищевказаних обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на вихідну допомогу при звільненні. Розмір належної останній вихідної допомоги при звільненні становить: 3682,35 грн. (середньомісячний заробіток (а.с. 13) - 1 227 грн. 45 коп. х 3).

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" роз'яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Крім того, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2011 року зазначено, що обов'язок із виплати заборгованості із заробітної плати покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану виплату; ст.117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати працівнику сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.

Факт порушення права позивача на розрахунку при звільненні знайшов своє підтвердження в суді.

Як вбачається з наданої ПАТ "Чернігівське Хімволокно" довідки № 2334-0107 від 15.11.2011 року (а.с. 13), середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 1227,45 грн. , заробітна плата за останні два місяці роботи позивача, зокрема: за вересень 2011 року становить 367,48 грн., кількість відпрацьованих днів - 7 дн., за жовтень 2011 року – 395,64 грн., відпрацьованих днів - 7 дн.

При визначенні суми середнього заробітку, що підлягає стягненню, суд враховує, середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 , яка складає 1227,45 грн. , її середньоденний розмір становить 54 грн. 51 коп. ( 367,48 грн. + 395,64 грн. = 763,12 грн. (заробітна плата за останніх два місяця роботи позивача); 7 дн. + 7 дн. = 14 дн. (кількість відпрацьованих робочих днів за останніх два місяця роботи позивача); 763,12 грн. /14 дн. = 54,51грн.), що відповідає правилам Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати".

Згідно п.8 цього Порядку "нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів". Часом затримки розрахунку з позивачем є період з 01.11.2011 року по 11.01.2012 року (день постановлення рішення), який має 54 робочих дні, середній заробіток складає 54 грн. 51 коп. х 52 = 2834,52 грн.(без врахування обов'язкових платежів), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 500 грн, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст.84 ЦПК України - витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При цьому, за умовами ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ "Юридична компанія "Правова допомога" був укладений договір про надання правової допомоги від 23.11.2011 р., за яким замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок по наданню правової допомоги в об'ємах та на умовах, передбачених даним договором. Відповідно до умов договору вартість послуг замовника складає 500 грн, однак позивачем не надано суду жодних підтверджуючих документів (квитанція, касовий ордер) щодо сплати за надання їй правової допомоги.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача у ході розгляду справи на підставі довіреності від 23.11.2011 року представляв ОСОБА_2 в якості представника(а.с.25).

Відповідно до роз'яснень п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", особа, яка надає правову допомогу, не є особою, яка бере участь у справі, а належить до інших учасників цивільного процесу, тому вона не може замінювати в процесі особу, якій надає правову допомогу, та бути її представником і вході розгляду справи має лише ті права, які зазначені в ч.2 ст. 56 ЦПК України .

Враховуючи, що ОСОБА_2 діяв від імені позивача як його представник з відповідними процесуальними правами, а не в порядку ст. 56 ЦПК України, як особа, яка надає правову допомогу, а тому відсутні підстави для стягнення витрат на правову допомогу.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.38, 44, 117,233 КЗпП України, ст.ст. 111, 57 - 60, 84, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, Законом України "Про оплату праці", Законом України "Про судовий збір", враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Чернігівське Хімволокно» про стягнення заборгованості по заробітній платі , компенсації за невикористану відпустку , середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чернігівське "Хімволокно" на користь ОСОБА_1 3 223 грн.89 коп. заборгованості по заробітній платі, 3682 грн. 35 коп. вихідної допомоги при звільненні, 2834 грн 52 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (без урахування обов'язкових платежів), всього – 9740 (дев'ять тисяч сімсот сорок ) гривень 76 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чернігівське "Хімволокно" судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. на користь УДКСУ у м.Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31212206700002, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: 02894496.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова           С.М. Ченцова