Рішення № 21707463, 24.02.2012, Господарський суд Чернігівської області

24.02.12

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

23 лютого 2012 року справа № 5028/12/9/2012

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросем",

юридична адреса: пр-т Науки, 54-Б, офіс 7-А, м. Київ, 03083

поштова адреса: вул. Маршала Тимошенка, буд. 29-Б, літера А, м. Київ, 04205

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Черешеньки",

вул. Дачна, 25, смт. Короп, Чернігівська область, 16200

Предмет спору: про стягнення заборгованості 13281,00 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з»явився

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 48090 грн. 00 коп. боргу, згідно видаткової накладної № АГ-01/06 від 01.06.2011 р.

Відповідач був належним чином попереджений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 602298061 від 17.02.2012 року, але повноважного представника в судове засідання не направив, документів, витребуваних ухвалою суду від 16.02.2012 року суду не надав.

Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2012 р. надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2012 р. виклав свої позовні вимоги.

Також представником позивача в судовому засіданні 16.02.2012 р., відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, було надано письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв"язку з частковою оплатою боргу в сумі 34809,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 244 від 20.05.2011 р., № 736 від 15.11.2011 р. та № 592 від 13.01.2012 р., доданими позивачем до заяви. У зв"язку з цим представник позивача просить суд стягнути з відповідача 13281,00 грн. боргу та судовий збір.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 34809,00 грн. прийнята судом, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.02.2012 р. було здійснено огляд оригіналів документів, доданих позивачем до позовної заяви.

Розгляд справи було відкладено на 23.02.2012р.

В судове засідання 23.02.2012 р. представники сторін не з»явилися.

Заяв та клопотань від сторін на час слухання справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 07.02.2012 р. та 16.02.2012 року сторони були попередженні, що не з’явлення в судове засідання повноважних представників, не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Не з’явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Приймаючи до уваги, що позивачем було подано письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 34809,00 грн., яка прийнята судом, суд розглядає справу з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі –продажу передає або зобов’язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Згідно видаткової накладної № АГ-01/06 від 01.06.2011 року, яка підписана та скріплена печатками сторін позивач передав відповідачу товар на суму 48090,00 грн.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується довіреністю № 381 від 27.05.2011 року, виданої на ім’я Годун Ірини Вікторівни, яка дійсна до 07.06.2011 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Єдиний письмовий договір на купівлю-продаж товару між сторонами не укладався.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами у видатковій накладній № АГ-01/06 від 01.06.2011 року вказані асортимент, вартість та кількість товару, що була відпущена.

Таким чином, угода купівлі –продажу, відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, була укладена між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Вартість поставленого товару на суму 48090 грн. 00 коп. була сплачена відповідачем частково в сумі 34809 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 244 від 20.05.2011 р. на суму 4809,00 грн., № 736 від 15.11.2011 р. на суму 20000,00 грн., № 592 від 13.01.2012 р. на суму 10000,00 грн., копії яких додані позивачем до матеріалів справи.

Строк оплати отриманого товару по вказаній накладній № АГ-01/06 від 01.06.2011 року сторонами визначено не було.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо сторонами не визначено строк виконання зобов'язання, то кредитор має право вимагати його виконання в будь - який час, а боржник зобов'язаний виконати вимогу кредитора на протязі семи днів з моменту пред'явлення вимоги кредитором.

13.01.2012 року позивачем була направлена відповідачу вимога № 748 про оплату суми заборгованості за отриманий товар по видатковій накладній № АГ-01/06 від 01.06.2011 року.

Факт направлення відповідачу вимоги № 748 від 12.01.2012 р. та її отримання підтверджується копією фіскального чеку від 13.01.2012 року і копією поштового повідомлення про вручення вимоги відповідачу, доданих позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, вимогу позивача від 13.01.2012 року відповідач зобов’язаний був виконати до 20.01.2012 року включно.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач вимогу позивача в семиденний строк повністю не виконав, і заборгованість в сумі 13281 грн. 00 коп. в строк до 20.01.2012 року включно не сплатив.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання повністю не виконав, за поставлений товар своєчасно в повній сумі не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд, з урахування вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 13281 грн. 00 коп. боргу.

Оскільки спір виник у зв’язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст.4 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1609 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 626, 638, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 175, 179, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.4 Закону України „Про судовий збір” , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки", вул. Дачна, 25, смт. Короп, Чернігівська область, 16200 (р/р 26006161855 в ПАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 380805, код ЄДРПОУ 14249045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросем», юридична адреса: пр-т Науки, 54-Б, офіс 7-А, м. Київ, 03083; поштова адреса: вул. Маршала Тимошенка, буд. 29-Б, літера А, м. Київ, 04205 (р/р 26008500046111 в ПАТ „Креді Агріколь Банк”, м. Київ, МФО 300614, код ЄДРПОУ 30967207) 13281 грн. 00 коп. боргу та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

Суддя Л.М.Лавриненко