Рішення № 21707210, 15.02.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2012 р. Справа № 5019/2821/11

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси"

до відповідача Дядьковицьке споживче товариство

про стягнення 4 767 грн. 19 коп.

Суддя Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача : Карплюк С.В.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Дядьковицького споживчого товариства про стягнення 4 767 грн. 19 коп. заборгованості, з яких 4 289 грн. 68 коп. - основного боргу за поставлений товар по договору поставки № 0163-Р11 від 24.05.2011р., пені у сумі 400 грн. 10 коп. та 3 % річних у сумі 77 грн. 41 коп.

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 15.02.2012 р., у якій зазначає, що відповідачем сплачено суму основного боргу у розмірі 4 289 грн. 68 коп. Тому в цій частині просить припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80- ГПК України. В частині стягнення з відповідача 400 грн. 10 коп. пені та 77 грн. 41 коп. 3% річних просить позов задоволити. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням поданої заяви від 15.02.2012 р. Просить стягнути з відповідача 477 грн. 51 коп., з яких 400 грн. 10 коп. пеня та 77 грн. 41 коп. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції адресату (арк.с.25).

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами.

Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач не був позбавлений права надіслати докази суду поштовим зв'язком.

Статтею 75 ГПК України встановлено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ТД Міжрегіональні ресурси" (надалі –постачальник, позивач) та Дядьковицьким споживчим товариством (надалі –покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 0163-Р11 (далі –Договір), згідно з яким постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, діючою у постачальника на час поставки, згідно видаткових накладних, що є додатками та невід’ємними частинами даного договору (арк.с.6-9).

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3, 2.4 Договору загальна ціна даного договору становить суму всіх видаткових накладних. Оплата за товар здійснюється покупцем протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання партії товару. Підставою перерахування коштів за товар покупцем є видаткова накладна.

За умовами п.6.2. Договору у разі порушення покупцем грошового зобов'язання, передбаченого у п.2.2. цього договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми платежу за кожен день прострочення.

Даний договір є укладеним та вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця до закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на один рік (п.п.9.1.,9.2. Договору).

Договір підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплений відбитками печаток сторін.

На виконання умов договору ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» поставлено відповідачу товар на загальну суму 8012 грн. 68 коп., що підтверджується: видатковою накладною № 116161 від 02.06.2011р. на вказану суму (арк.с. 10).

Станом на 07.09.2011р. заборгованість відповідача становила 8012 грн. 68 коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2011р. по 07.09.2011 р. (арк.с.15).

Відповідач оплату отриманого товару здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі. Всього до порушення провадження у даній справі відповідачем сплачено 3723 грн. 00 коп., про що свідчать банківські виписки (арк.с.11-14).

Після звернення позивача з позовом до суду (23.12.2011р. згідно з відміткою служби діловодства суду) відповідачем 13.02.2012 р. здійснено оплату основного боргу в сумі 4 289 грн. 68 коп. (арк.с.27).

Керуючись пунктом 6.2 Договору, з огляду на прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості товару, позивач нарахував пеню в сумі 400 грн. 10 коп. (розрахунок на арк.с.5).

Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 77 грн. 41 коп. - 3% річних (розрахунок на арк.с.5).

Надані суду розрахунки перевірено та визнано правильними.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача становить 477 грн. 51 коп. (400,10+77,41=477,51).

Доказів сплати вказаної суми відповідач суду не надав.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 цього Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково в сумі 477 грн. 51 коп., з яких: 400 грн. 10 коп.- пені, 77 грн. 41 коп. - 3% річних. В частині стягнення 4 289 грн. 68 коп. основного боргу провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки вказана сума заборгованості відповідачем сплачена, що підтверджено наявними у справі доказами.

Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме судовий збір у сумі 1411 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дядьковицького споживчого товариства (35361, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Дядьковичі, іден.код 01758503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (43005, Волинська обл., м. Луцьк, вул. 8 Березня, 1, п/р 26009055458204 у ВГРУ "ПриватБанк" м. Луцька, МФО 303440, іден.код 35184264) - пеню у сумі 400 грн. 10 коп., 3 % річних у сумі 77 грн. 41 коп., судовий збір в сумі 1411 грн. 50 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4 089 грн. 68 коп. - припинити.

Суддя Бережнюк В.В.

повний текст рішення підписаний суддею "20" лютого 2012 року