Рішення № 21707034, 22.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2012 р.Справа № 5017/280/2012 за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСВІТ ЕКСПОРТ”; до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “НИКОНИЙ”;

про стягнення 198 527,90 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №3 від 13.01.2012р.;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОСВІТ ЕКСПОРТ” (далі по тексту ТОВ “АГРОСВІТ ЕКСПОРТ”), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “НИКОНИЙ” (далі по тексту ТОВ “НИКОНИЙ”) 186 548,00 грн. -сума основної заборгованості, 9 568,31 грн.- пені, 1 851,94 грн. - 3 % річних, 559,65 грн. - інфляційні витрати, всього - 198 527,90 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.02.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно їй № 5017/280/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.02.2012р. наданими суду позивачем, та корінець про вручення поштового повідомлення, але в судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. В процесі розгляду справи представниками сторін надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

30.09.2011р. між ТОВ “АГРОСВІТ ЕКСПОРТ” (Постачальник) та ТОВ «НИКОНИЙ»(Покупець) було укладено договір поставки № 3009ПР, відповідно до якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця просо 1-3 класу українського походження врожаю 2011 року (надалі - Товар), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити Товар відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п.3.3 Загальна вартість Товару, що поставляється за даним Договором становить 270 000,00 грн. з ПДВ +/- 5% в залежності від кількості Товару, сума ПДВ - 45 000, 00 грн. +/- 5% в залежності від - кількості Товару, без ПДВ - 225 000,00 грн. +/- 5% в залежності від кількості Товару.

Згідно п. 4.3 Договору строк поставки загальної кількості Товару встановлено до 07 жовтня 2011 року включно. При цьому оплата за Товар відповідно до п. 5.1 Договору проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у вигляді 100 % передоплати від вартості Товару протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Договору.

На виконання умов Договору Постачальником було поставлено Покупцю Товар на загальну суму 271 548,00 грн., що підтверджується, наявною в матеріалах справи, видатковою накладною № 147 від 30 вересня 2011 року.

Однак, як зазначив позивач, оплата поставленого за договором Товару відповідачем здійснювалася несвоєчасно та не в повному обсязі. Станом на 24.11.2011 р. Покупцем було сплачено лише 85 000,00 грн., від загальної суми поставленого Постачальником Товару, що підтверджується банківськими виписками: №347 від 10.10.2011р., №348 від 10.10.2011р., №369 від 02.11.2011р. та №400 від 24.11.2011р.

Таким чином, станом на 30.11.2011 р. сума заборгованості ТОВ «НИКОНИЙ» по Договору за поставлений Товар склала 186 548,00 грн., що підтверджується також підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 11).

Пунктом 8.1. даного Договору передбачено, що за порушення умов даного Договору винна Сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі не отриманий прибуток, у порядку, передбаченому чинним законодавством. Крім того, відповідно до п. 8.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати Товару згідно умов даного Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,2 % вартості неоплаченої партії Товару за кожен день прострочення.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач, для захисту своїх порушених прав звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунків заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 198 527,90 грн., яка складається з 186 548,00 грн. - суми основної заборгованості, 9 568,31 грн.- пені, 1 851,94 грн. - 3% річних, 559,65 грн. - інфляційні втрати.

Судом перевірено розрахунки Позивача приведені в позовній заяві, встановлено їх правильність та відповідність матеріалам справи.

Під час розгляду даної справи відповідачем було перераховано на рахунок ТОВ “АГРОСВІТ ЕКСПОРТ”, в якості оплати за поставлений товар 7 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 20.02.2012р., яка мається у матеріалах справи.

Так, приймаючи до уваги те, що відповідач частково здійснив оплату за поставлений за поставлений ТОВ “АГРОСВІТ ЕКСПОРТ” товар, суд, робить висновок, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 7 000 грн. основної заборгованості за отриманий товар не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказ и подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „НИКОНИЙ” (676220, Одеська обл., Біляївський р-н., с. Вигода, вул. Вінявського, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 36170760) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСВІТ ЕКСПОРТ”(61002, м. Харків., вул. Маршала Бажанова, 5 літ. Б-3, код ЄДРПОУ 34391363) грошові кошти у розмірі 179 548,00 грн. - сума основної заборгованості, пені в розмірі 9 568,31 грн., 3% річних у розмірі 1 851,94 грн., інфляційних витрат у розмірі 559,65 грн., судового збору у розмірі 3830,56 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Суддя Цісельський О.В.

Повний текст рішення складено 27.02.2012р.