Рішення № 21706495, 23.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.01.12 р. Справа № 32/231пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Несвіт О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 12.01.2012 р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіренність від 10.01.2012

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецький електротехнічний завод” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „САВІ” м .Донецьк.

про визнання права власності.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецький електротехнічний завод”, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „САВІ” про визнання права власності.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ним в процесі господарської діяльності, була побудована будівля адміністративно-побутового корпусу площею 576,5 м2 літ. «Т-3», розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Таллінська, 1а, що належить йому на праві власності. Також, позивач посилався на те, що таке будівництво не впливає (не порушує) на права та охоронні інтереси третіх осіб.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову не заперечував. Проте, під час судового розгляду, вказував, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спірне майно, і тому не можна останнього його власником.

Роз?глянувши матеріали справи, су?д встановив.

28.12.2004р. між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та Відкритим акціонерним товариством „Донецький електротехнічний завод”, був укладений договір оренди земельної ділянки площею 75224 м2 із земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони тощо, для експлуатації існуючих будівель та споруд машинобудівельного заводу, яка знаходиться у м. Донецьку, вул. Таллінська, 1, кадастровий номер: 1410136200:00:027:0027.

За умовами договору на земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна будинки, споруди, а також інші обєкти інфраструктури. Земельна ділянка передається в оренду із земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони тощо, для експлуатації існуючих будівель та споруд промислового майданчика з виробництва коксу та іншої коксохімічної продукції. Договір укладено до 22.09.2009р.

Позивач, в ході своєї господарської діяльності за власні кошти, самочинно (без отримання відповідних дозволів) на земельній ділянці, що знаходиться у нього на праві оренди, здійснив побудову обєкта нерухомості, який було проінвентаризовано, та за даними КП БТІ у м. Донецьк складається з будівлі адміністративно-побутового корпусу літ. «Т-3» загальною площею 576,5 м2.

В зазначеному технічному паспорті, представниками КП БТІ м. Маріуполь, було зроблено висновок щодо самочинного будівництва.

Відповідно до висновку, зробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецька технічна компанія» (ліцензія №514354 від 06.04.2010р.), технічний стан несучіх будівельних конструкцій виробничого будинку за адресою: м. Донецьк, вул. Таллінська, 1а, в цілому можливо визнати відповідним сучасним будівельним нормам та правилам ДБН, СНиП, ДСТУ, ГОСТам та інш., придатним для подальшої експлуатації без змін функціонального використання. Також, позивачем надана довідка про балансову вартість майна, з якої вбачається, що вартість обєкту нерухомості складає 489701,00 грн.

Відсутність належних документів (проектної документації, дозволу на проведення будівельних робіт) на вказаний обєкт, обумовило звернення позивача до суду, з позовом про визнання права власності на самочинно збудовану будівлю адміністративно-побутового корпусу площею 576,5 м2 літ. «Т-3», розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Таллінська, 1а.

Оцінюючи вимоги позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Як слід, відсутність документів, що передують проведенню будівництву (як-то, проектна документація, дозвіл на будівництво), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного обєкта відповідно до встановленого Порядку.

Суд, окремо, зазначає, що приписи ст. 331 ЦК України, яка встановлює, що право на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію, в даному випадку не застосовуються, оскільки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є виключною компетенцією судових органів.

Так, ч. 1, 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням приписів ст. ст. 16, 328, 331, 376, 392 ЦК України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. На підставі ст. ст. 16, 328, 331, 376, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецький електротехнічний завод” м.Донецьк до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „САВІ” м.Донецьк про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати право власності за Відкритим акціонерним товариством „Донецький електротехнічний завод” м.Донецьк (83030, м. Донецьк, вул. Таллінська, 1а, ЄДРПОУ 00174740) на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: м. Донецьк, вул. Таллінська, 1а та складається з будівлі адміністративно-побутового корпусу площею 576,5 м2 літ. «Т-3».

Повний текст рішення підписаний 30.01.2012р.

Рішення набирає законної сили 09.02.2012р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.