Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.02.12 р. Справа № 28/223
Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Київпроменергобуд”, м. Донецьк
про стягнення 205450,70 грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача Полюхович Д.А.
від Відповідача не прибув
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізінг Аваль”, позивач, звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Київпроменергобуд” про стягнення 205 450,70 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань за договором фінансового лізингу № L2540-06/08 від 02.06.2008р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.2011 року справа №20/027-11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Київпроменергобуд”, м. Донецьк, про стягнення 205450,70 грн. була передана за територіальною підсудністю до Господарського суду Донецької області.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 14.12.2012р. порушив провадження у справі №28/223.
Позивач в письмових та усних поясненнях вимоги підтримав, надав розрахунок суми позову, згідно якого сума 205450,70 грн. складається з:
* 450900,00 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (сума непогашеної вартості предмету лізингу),
* 339367,10 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (сума курсової різниці),
* 18966,41 грн. комісії лізингодавця з ПДВ (2% за дострокове розірвання Договору),
* 137531,50 грн. комісії лізингодавця без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення),
* 54587,13 грн. комісії лізингодавця з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ, заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення),
* 147400,00 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення),
* 63409,09 грн. пені (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення),
* 1437,00 грн. додаткових витрат з ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення),
* 140766,50 грн. додаткових витрат з ПДВ (суми які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем).
* мінус 1178664,17 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (вартість продажу предмету лізингу),
* 29750,14 грн. комісії лізингодавця з ПДВ (відсотки за користування грошима).
Відповідач в засідання суду не зявився письмових пояснень по суті спору не надав.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.12.2011р. відповідач зареєстрований за адресою: 83000, м.Донецьк, вул.Шутова, 2.
Ухвали господарського суду Донецької області по цій справі направлялися сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на всі адреси, що вказані у позовній заяві (про що свідчать штампи канцелярії господарського суду на зворотному боці ухвал).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Поважних причин невиконання вимог суду відповідачем не надано.
Таким чином, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
26.12.2011р. до канцелярії суду Бережний Володимир Миколайович надіслав лист б/н від 20.12.2011р., відповідно до якого останній просить суд залучити його як третю особу до розгляду справи, оскільки Бережний В.М. є поручителем за ТОВ „Київпроменергобуд” перед ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль”, відповідно до договору поруки б/н від 06.06.2008р., оскільки засвідчена копія договору поруки суду не надана, суд відмовляє в задоволенні означеного клопотання.
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи продовжувався. Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив.
02.06.2008р. між позивачем (Лізингодавець) та відповідачем (Лізінгоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L2540-06/08, згідно умов п. 1.1. якого Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобовязувався набути в свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (додаток №2 до цього договору), а Лізингоодержувач зобовязується прийняти його та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Пунктом 1.2. договору визначено, що строк лізингу складається з періодів, зазначених в графіку платежів (додаток №1 до договору).
Пунктами 1.2. 1.4. додатку №4 до договору (Загальні умови фінансового лізингу) визначено, що передача предмету лізингу Відповідачу з усіма необхідними належностями, та його прийняття опосередковується складанням акту приймання-передачі предмета лізингу.
Розділом 3 договору фінансового лізингу визначена вартість предмета лізингу в сумі 870000,00грн. разом із ПДВ із можливістю подальшого збільшення після проведення фактичної передачі предмета лізингу, якщо на момент проведення повного розрахунку Лізингодавця з Продавцем за придбання Предмета лізингу Лізингодавець оплатив йому суму, яка перевищує загальну вартість Предмета лізингу на момент укладання договору (вказану в п. 3.1 цього договору). В цьому випадку Лізингодавець складає новий графік з розрахунку на перший робочий день першого лізингового періоду та направляє його Лізингоодержувачу. Змінений за правилами цього пункту графік приймається до виконання Лізингоодержувачем у безспірному порядку.
Розділом 4 договору фінансового лізингу сторонами визначені лізингові платежі та порядок розрахунків, зокрема встановлено, що:
- лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця (п. 4.1.);
- згідно з п. 4.2. договору розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку, який визначає формулу розрахунку платежів в залежності від значення курсу гривні, встановленого НБУ, та можливість коригування розміру платежу у випадках, визначених п. 6.1. Загальних умов. При цьому, п. 6.1.4. Загальних умов визначає, що у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період встановленого НЬУ курсу гривні до зазначеної в п. 4.9 договору валюти по відношенню до визначеного в п. 2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміни курсу гривні до такої визначеної в договорі валюти;
- поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду (п. 4.4.), а комісією Лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті Лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами ч. 2 п. 4.6 цього договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу (п.4.5.).
В свою чергу, в п. 4.6 договору сторони дійшли згоди про те, що до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода Лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати Лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та повязані з ним. Лізингоодержувач щомісячно сплачує відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу за договором купівлі-продажу в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються такі відсотки, від фактичної суми фінансування. Нарахування зазначений в цьому пункті договору відсотків здійснюється за період з дня виконання Лізингодавцем дій по фінансуванню придбання Предмета лізингу до настання першого періоду лізингу, визначеного згідно п. 5.4 Загальних умов.
Крім того, сторони домовилися про наступне:
-п. 4.7 - оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних),зазначених в цьому розділі договору, здійснюється Лiзингоодержувачем в національній валюті України гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця;
-п. 4.8 - Лiзингоодержувач одночасно зі сплатою авансових лізингових платежів сплачує адміністративну комісію за організацію правочину у визначеному в графіку розмірі; адміністративна комісія не входить до складу лізингових платежів та в будь-якому випадку не підлягає поверненню Лiзингоодержувачу;
-п. 4.9 - для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні обрано валюту долари США. При цьому всі визначені цим договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу, Лiзингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в графіку (додаток 1 до цього договору).
Крім того, згідно розділу 7 додатку №4 до договору (Загальні умови фінансового лізингу) до Договору, предмет лізингу повинен бути застрахованим.
Пунктом 5.1. договору встановлена відповідальність Лізингоодержувача за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з пятого дня прострочення виконання грошового зобовязання.
Положеннями п. 6.1. договору визначені підстави для дострокового розірвання договору фінансового лізингу Лізингодавцем в односторонньому порядку, якщо Лізингоодержувач (п.п.6.1.1.-6.1.7.):
- використовує предмет лізингу з порушенням умов цього договору, в тому числі п.п.8.1.1., 8.1.2., 8.1.7. Загальних умов;
- не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів;
- не надає зазначену в п. 8.1.10 Загальних умов інформацію протягом 30 днів з дня отримання письмового запиту Лізингодавця;
- у відношенню Лізингоодержувача прийнято рішення про ліквідацію (реорганізацію) або порушена справа про банкрутство;
- погіршує стан предмета лізингу, а також, якщо з його відома та/або бездіяльності предмет лізингу погіршується третіми особами;
- до закінчення терміну дії договору укладає договори, що полягають у розпорядженні предметом лізингу(продаж, передача, застава, дарування, обмін, оренда, сублізинг і т.п.), окрім тих, що письмово погоджені з Лізингодавцем.
Положеннями п. 5.3. Загальних умов фінансового лізингу визначено, що поточні лізингові платежі сплачують Лiзингоодержувачем щомісячно авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цього договору на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в договорі електрону адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного звязку. При цьому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобовязаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобовязаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.
В свою чергу, п. 5.4. Загальних умов встановлює, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу Лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.
Пункт 6.2. зазначає, що у випадку настання означених випадків (підстав для розірвання договору) Лізингодавець письмово повідомляє про це Лізингоодержувача з зазначенням строку для усунення таких порушень, а якщо Лізингоодержувач у встановлений Лізингодавцем строк не усуває вчинені порушення, Лізингодавець має право здійснити дії, зазначені в п. 6.1. достроково в односторонньому порядку розірвати договір та вилучити у Лізингоодержувача предмет лізингу.
Пунктом 6.4. договору встановлено, що у разі припинення або розірвання договору всі витрати, повязані із вилученням предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок Лізингоодержувача або відшкодовуються Лізингодавцю Лізингоодержувачем в повному обсягу.
Згідно п. 6.5. договору після вилучення та реалізації предмета лізингу Лізингодавець у 15-ти денний строк перераховує Лізингоодержувачу грошові кошти, отримані від реалізації такого предмета лізингу за вирахуванням заборгованості Лізингоодержувача, якщо така є, та витрат, визначених в п. 6.4. договору.
На доповнення означених положень щодо дострокового розірвання лізингових правовідносин та їх наслідків в розділі 10 Загальних умов визначено:
- договір достроково припиняється у останній день місяця, в якому відбулося направлення Лізингодавцем рішення про дострокове припинення з підстав, визначених розділом 6 договору (п.10.2.1.);
- у разі дострокового припинення договору при настанні зазначених в п. 10.2.1. цих Загальних умов обставин Лізингоодержувач зобовязаний: повернути предмет лізингу Лізингодавцю за власний рахунок у визначені Лізингодавцем строки та місце в межах території України. Незалежно від цього Лізингодавець має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання (знаходження) без будь-яких погоджень або дозволу Лізингоодержувача з покладенням на нього понесених при цьому витрат (п.10.3.1.); сплатити Лізингодавцю наведені нижче платежі, які зараховуються в такому порядку (п.10.3.2.):
- комісію Лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмета лізингу, визначеної за правилами ч.5 п.п.10.3.2. цих Загальних умов;
- нараховані за договором штрафні санкції (штраф, пеня);
- суми, які відшкодовують витрати Лізингодавця та не були сплачені Лізингоодержувачем;
- заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях;
- суму непогашеної вартості предмета лізингу, зазначену в графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення договору, змінену за визначеними в п. 3 Графіку правилами.
У відповідності до п. 1.2 (Додатку №4) договору фінансового лізингу, майно, що є предметом лізингу, яке придбане Позивачем за договором купівлі-продажу (поставки) було передано в користування Відповідачу, про що сторонами 11.07.2008р. був складений відповідний акт приймання-передачі Предмета лізингу.
Задля забезпечення виконання грошових зобовязань за договором фінансового лізингу Позивачем складалися рахунки-фактури.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобовязання належним чином не виконав.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що Лізингодавець має право достроково, в односторонньому порядку розірвати цей Договір та вилучити у Лізингоодержувача Предмет лізингу у безспірному порядку, зокрема, у випадку не сплати лізингових платежів, прострочення яких становить більше 30 днів.
У відповідності з п.10.2.1. Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору) відповідачеві був направлений лист вих. №1504-07/09 від 08.07.2009 року, в якому ТОВ «Райффайзен Лізинг Авачь» повідомило Відповідача про відмову від Договору у зв'язку з існуванням заборгованості по лізинговим платежам, прострочення сплати якої становило понад 30 днів, та вимагало повернути Предмет лізингу.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинений виконавчий напис 12.02.2009р., відповідно до якого запропоновано повернути від відповідача позивачу предмет лізингу згідно договору № L2540-06/08 від 02.06.2008р. За вчинення виконавчого напису позивачем нотаріусу було сплачено 1437,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22397 від 19.02.2009р.
13.07.2009 року Лізингоодержувач повернув, а ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» прийняло Предмет лізингу, що підтверджується актом вилучення предмета лізингу від 13.07.2009р.
Після вилучення Предмету лізингу, 17.07.2009р. між позивачем та ТОВ «Консоль-2» був укладений договір фінансового лізингу № LС3361-07/09 щодо того ж предмету лізингу, відповідно до п. 2.1. вартість переданого у лізинг майна становила 1178664,17грн. з ПДВ.
Виконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем за договором фінансового лізингу №L2540-06/08 від 02.06.2008р. за обліковими даними останнього відображено в акті звіряння розрахунків, який не підписаний Лізингоодержувачем, та виписках по рахунку, за змістом яких визначається наявність простроченої заборгованості з рахунком-фактурою № L2540-06/08/г1 від 30.03.2010р. у загальному розмірі 20545,70 грн., яка складається з наступних елементів: 450900,00 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (сума непогашеної вартості предмету лізингу), 339367,10 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (сума курсової різниці), 18966,41 грн. комісії лізингодавця з ПДВ 2% за дострокове розірвання Договору, 137531,50 грн. комісії лізингодавця без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення), 54587,13 грн. комісії лізингодавця з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ, заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення), 147400,00 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення), 63409,09 грн. пені (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення), 1437,00 грн. додаткових витрат з ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення- відшкодування сум сплачених за здійснення виконавчого напису), 140766,50 грн. додаткових витрат з ПДВ (суми які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем), мінус 1178664,17 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (вартість повернення/продажу предмету лізингу), 29750,14 грн. комісії лізингодавця з ПДВ (відсотки за користування грошима).
У звязку із несплатою означеного рахунку-фактури, що був надісланий за адресою Відповідача, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Статтею 292 Господарського кодексу України та 806 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України “Про фінансовий лізинг”, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Статтею 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Позивачем доведені належними доказами наявність заборгованості відповідача за договором фінансового лізингу № L2540-06/08 від 02.06.2008р.: 450900,00 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (сума непогашеної вартості предмету лізингу), 339367,10 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (сума курсової різниці), 18966,41 грн. комісії лізингодавця з ПДВ (2% за дострокове розірвання Договору), 137531,50 грн. комісії лізингодавця без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення), 54587,13 грн. комісії лізингодавця з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ, заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення), 147400,00 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення), 1437,00 грн. додаткових витрат з ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення - за сплачені нотаріальні послуги).
До того ж, відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Разом з цим, згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Судом встановлено, що позивачем здійснений розрахунок пені з урахуванням вимог ст. 232 ГК України (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та за 6 місяців).
Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 37537,09 грн.
Позивачем доведені понесення додаткових витрат, а саме витрат із страхування предмету лізингу, оплату юридичних послуг в звязку з отриманням консультаційних послуг щодо підготовки документів необхідних для організації вилучення та прийому-передачі предметів лізингу.
Стосовно вимог щодо стягнення різниці ПДВ в вартості повернення предмету лізингу та вартості перепродажу предмету лізингу в розмірі 101309,53 грн. судом було здійснено розрахунок та встановлено, що належною до стягнення є сума в розмірі 101305,53 грн.
Щодо вимог про стягнення додаткових витрат повязаних зі сплатою транспортного збору, реєстраційного збору, зняття з реєстрації транспортного засобу, витрат по сплаті збору до Пенсійного фонду, суд відмовляє в задоволенні даних вимог в звязку з необґрунтованістю та недоведеністю позивачем.
В рахунку-фактурі № L2540-06/08/г1 від 30.03.2010р., в тому числі, зазначена сума 29750,14 грн. - комісія лізингодавця з ПДВ (відсотки за користування грошима), в поясненнях позивач обґрунтовує нарахування означеної суми з посиланням на ст.536 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
У відповідності зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Тобто, ч. 6 ст. 231 ГК України, встановлює розмір штрафних санкцій, а не процентів за користування чужими грошовими коштами.
Укладеним між сторонами договором не встановлений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, крім того, в матеріалах справи відсутний обґрунтований розрахунок вимог в цій частині
На підставі зазначенного, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, з огляду на умови договору фінансового лізингу №L2540-06/08 від 02.06.2008р., господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, які складаються з: 450900,00 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (сума непогашеної вартості предмету лізингу); 339367,10 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (сума курсової різниці); 18966,41грн. комісії лізингодавця з ПДВ (2% за дострокове розірвання Договору); 137531,50 грн. комісії лізингодавця без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення); 54587,13 грн. комісії лізингодавця з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ, заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення), 147400,00 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення), 37537,09 грн. пені, 1437,00 грн. додаткових витрат з ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення), 130695,45 грн. додаткових витрат з ПДВ (суми які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем), мінус 1178664,17 грн. відшкодування частини вартості предмету лізингу (вартість продажу предмету лізингу), тобто на загальну суму 139757,51грн.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.ст. 2-1, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Київпроменергобуд”, м. Донецьк, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Київпроменергобуд” (83000, м.Донецьк, вул.Шутова, 2, ЄДРПОУ 30536978, п/р 26008289234001 філія “РЦ “Приватбанк”в м.Києві, МФО 320649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (04073, м.Київ, пр.Московський, 9, корп.5, ЄДРПОУ 34480657, п/р 2600514928 в АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335) заборгованість в розмірі 139757,51грн., державне мито в сумі 1397,58 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 160,54грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 27.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 02.03.2012р.
Суддя Курило Г.Є.
Судове рішення № 21706439, Господарський суд Донецької області було прийнято 27.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 28/223. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: