Рішення № 21706298, 01.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.12р.Справа № 1/5005/12418/2011

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеп", м. Новополоцьк Вітебської області Республіки Білорусь

до Науково-виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Мет", м. Дніпропетровськ

про стягнення 243 038 російських рублів 96 копійок

Головуючий колегії: Рудь І.А.

Судді: Бєлік В.Г.

Манько Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 05-04/215 и від 11.10.11р., представник; Давлатов Ш.Б., посвідч. № 1783 від 09.02.10р., адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 19.10.11р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеп" звернулося до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з Науково-виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Мет" заборгованість у сумі 243 038 російських рублів 96 коп., з яких: 195 054 російських рублів 96 коп. - основний борг, 47 984 російських рублів 00 коп. - пеню, за умовами зовнішньо - економічного договору поставки продукції №13/09/10-В від 13.09.2010року, а також витрати на послуги адвоката в сумі 57 971 російських рублів 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем строків поставки продукції, оплаченої позивачем відповідно до умов п. 4.1 Договору та п. 5 Специфікації товару № 1, яка є додатком до Договору.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що сторонами не був обумовлений конкретний термін поставки товару, оскільки відповідно до п. 6 Специфікації поставка товару здійснюється партіями відповідно до заявок покупця, а розмір партій товару, що поставляється та конкретні дати відвантаження обумовлюються додатково. Тому вважає, що відповідачем не були порушені умови Договору та чинне законодавство України; спірний договір є діючим на даний час, а тому у відповідача відсутні підстави повертати грошові кошти, сплачені позивачем на виконання умов договору та сплачувати безпідставно нараховану позивачем пеню. Одночасно зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 57971 рос. руб. є необґрунтованою, а заявлена сума значно завищеною. Просив в позові відмовити.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 01.12.11р. по 06.12.11р., з 31.01.12р. по 14.02.12р., з 14.02.12р. по 23.02.12р.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін -

ВСТАНОВИВ:

13.09.2010р. між Науково-виробничою фірмою Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Мет" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеп" (покупець) укладений зовнішньо - економічний договір поставки продукції №13/09/10-В (надалі - Договір), у відповідності із умовами якого відповідач зобовязався поставити та передати у власність позивача металопродукцію (товар), а останній прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним Договором (п.1.1 Договору).

Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, та загальна вартість товару зазначені в додатках до Договору, які є його невідємною частиною (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору, поставка товару здійснюється партіями на умовах даного Договору та відповідно до окремих додатків, які після їх підписання уповноваженими представниками сторін будуть являтися невідємною частиною даного Договору. Датою постави вважається дата митного оформлення товару покупцем, датою відвантаження товару вважається день вантаження товару перевізником.

За умовами п. 2.4 Договору, постачальник зобовязується відвантажити товар в строк, обумовлений сторонами в Додатках до даного Договору.

Згідно п. 4.1 Договору та п. 5 Специфікації товару № 1, яка є додатком № 1 до Договору (надалі - Специфікація), покупець здійснює оплату товару у формі 100% передплати вартості товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання по факсимільному звязку або електронною поштою рахунку-фактури на товар.

У п. 4 Специфікації сторони обумовили строки поставки товару протягом 60 календарних днів з моменту надходження 100% передплати на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання умов Договору, позивачем згідно рахунків відповідача № 1/9/1 та № 1/9/2 від 15.09.10р., здійснено передплату товару на суму 2399200 рос. руб., що підтверджується платіжним дорученням № 775 від 17.09.10р.

Відповідач в порушення умов Договору та Специфікації взяті на себе зобовязання у визначені строки не виконав, поставивши позивачу 22.12.10р. товар в кількості 4,668 тон на суму 562372,48 рос. руб. та 04.04.11р. в кількості 13,686 тон на суму 1641772,56 рос. руб.

Непоставленим залишився товар на суму 195054,96 рос. руб.

Позивачем на адресу відповідача направлялися претензії № 05-04/270и від 22.11.10р., № 05-04/17и від 21.01.11р., № 05-04/71и від 14.03.11р. з вимогою поставити товар в обумовленій кількості на суму здійсненої позивачем передплати та оплатити пеню за несвоєчасну поставку товару; здійснити повернення суми передплати за недопоставлений товар тощо.

Відповідач вимоги претензій позивача не виконав, листом № 22/11-10 від 22.11.10р. повідомив про вихід з ладу технологічного обладнання, що зумовило порушення строків поставки товару.

У зв'язку із тим, що відповідачем сума сплачених позивачем за товар коштів в розмірі 195054 рос. руб. 96 коп. повернута не була, на підставі п. 9.3 Договору останнім додатково до сплати відповідачу нарахована пеня в розмірі 2% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення у період з 17.11.10р. по 22.12.10р. в розмірі 47984, рос. руб.

Доказів погашення заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені зовнішньо - економічним договором поставки продукції №13/09/10-В від 13.09.2010р. майново-господарські зобовязання перед позивачем з поставки на його замовлення продукції, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми здійсненої ним передплати в розмірі 195054 рос. руб. 96 коп. та пені в сумі 47984,00 рос. руб. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Що стосується витрат на послуги адвоката в розмірі 57971,00 рос. руб., то вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Послуги адвокатом за цією справою надавались згідно договором про надання адвокатських послуг № 8702 від 11.10.2011р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеп" та адвокатом ОСОБА_3

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України, витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Правила адвокатської етики, затверджені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999р. протокол від 01 - 02.10.1999р. № 6/VI, визначають уніфіковане тлумачення норм адвокатської етики, у тому числі відносно винагороди адвоката за виконані ним дії за подання правової допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 17, ч. 1-6 ст. 33 Правил адвокатської етики, в угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені усі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта. Гонорар, що отримується адвокатом за надання правової допомоги, має бути законним за формою і порядку і розумно обґрунтованим за розміром.

Тобто, гонорар адвоката за надання правової допомоги у будь-якій справі повинен бути законним за формою і порядку, і розумно обґрунтованим за розміром.

Приймаючи до уваги, обставини справи, витрати по оплаті юридичних послуг, оцінені адвокатом у розмірі 57971,00 рос. руб., суд вважає не розумно обґрунтованими за розміром, оскільки робота адвоката обмежена лише складанням уточнення до позовної заяви та підтриманням позовних вимог в судових засіданнях.

За таких обставин, розумними на думку суду є витрати на послуги адвоката в сумі 20000 рос. руб , які підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Науково-виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Мет" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мічуріна, б. 4А, оф. 2; код ЄДРПОУ 32513638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеп" (211502, Республіка Білорусь, Вітебська область, м. Новополоцьк, п. Боровуха-1, вул.. Армійська, 62, УНП 300044107) 195 054 російських рублів 96коп. (сто девяносто пять тисяч пятдесят чотири рос. руб. 96 коп.) основного боргу, 47984 російських рублів 00коп. (сорок сім тисяч девятсот вісімдесят чотири рос. руб. 00 коп.) пені, 20000 російських рублів 00 коп. (двадцять тисяч рос. руб. 00 коп.) витрати на послуги адвоката, 2430 російських рублів 39 коп. (дві тисячі чотириста тридцять рос. руб. 39 коп.) витрат по сплаті державного мита, 505 російських рублів 22 коп. (пятсот пять рос. руб. 22 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий колегії І.А. Рудь

Суддя Г.В. Манько

Суддя В.Г. Бєлік

Рішення підписано 29.02.12р.