Рішення № 21706151, 24.02.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2012 р.

Справа № 5004/2484/11 за позовом Спільного Українсько-Австрійського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна", м.Бровари Київської області

до відповідача Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Луцьк

про стягнення 221 546,63 грн.

Суддя Бондарєв С.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/з.

від відповідача: ОСОБА_1. - довіреність №26 від 04.04.2011р.

В судовому засіданні 15.02.2012р. була оголошена перерва до 20.02.2012р. до 12 год. 30хв.

Суть спору: Позивач - Спільне Українсько-Австрійське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна" - звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в якому просить стягнути з відповідача 224 580,01 грн., в т.ч. 211 750,00 грн. - основного боргу, в т.ч. 202 825,00 грн. боргу за поставлений згідно договору про закупівлю товарів №39 від 26.04.2011р. товар та 8 925,00 грн. за надані згідно акту виконаних робіт послуги, 2 636,73 грн. - суми індексу інфляції за період з травня 2011р. по жовтень (включно) 2011р., 2 867,24 грн. - 3% річних за період з 29.05.2011р. по 18.11.2011р., 7 326,04 грн. - пені за період з 29.05.2011р. по 18.11.2011р.

Позивач в судове засідання 20.02.2012р. не з'явився, в клопотанні від 16.02.2012р. просить розгляд справи відкласти у зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання.

Враховуючи тривалий строк розгляду даної справи, закінчення строку розгляду справи, суд приходить до висновку про залишення даного клопотання без задоволення.

В заяві від 16.02.2012р. позивач уточнив (зменшив) позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 221 546,63 грн., в т.ч. 211 750,00 грн. - основного боргу в т.ч. 202 825,00 грн. боргу за поставлений згідно договору про закупівлю товарів №39 від 26.04.2011р. товар та 8 925,00 грн. за надані згідно акту виконаних робіт послуги, 2 733,88 грн. - 3% річних за період з 08.06.2011р. по 18.11.2011р., 7 062,75 грн. - пені за період з 08.06.2011р. по 18.11.2011р.

Дане уточнення судом прийняте, має місце нова ціна позову з якої і вирішується спір.

В судовому засіданні, в запереченні від 10.01.2012р., в доповненні до заперечення №197 від 14.02.2012р. представник відповідача заперечив позов, вказав, що договір №39 від 26.04.2011р. є неукладеним, оскільки сторонами не погоджено істотних його умов (терміни поставки та строк дії договору), поставка відбулася на підставі ст. 11 ЦК України згідно видаткової накладної №128 від 24.05.2008р., а не по договору.

В поясненні від 13.02.2012р. позивач зазначив, що договір поставки №39 від 28.04.2011р. є укладеним, всі істотні умови договору сторонами погоджено, підписаний сторонами та скріплений печатками.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,-

в с т а н о в и в:

28.04.2011р. між Спільним Українсько-Австрійським підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець, замовник) було укладено договір про закупівлю товарів №39.

Відповідно до п. 1.1 даного договору позивач (постачальник) зобовязався поставляти та передавати у власність покупця, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти і оплатити товар бітумну емульсію в кількості 300 тон (п. 1.2).

Відповідно до п. 3.1 ціна даного договору становить 1 995 000,00 грн. Загальна вартість товару складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії даного договору.

Відповідно до п. 4.3 відповідач зобов'язався розрахуватись з позивачем за отриманий товар протягом 14 днів з моменту отримання партії товару і документів, що підтверджують належну якість товару, видаткові накладні, рахунки на оплату.

В п. 5.1 договору сторони передбачили що строк (термін) поставки (передачі) товарів за договором: учасник (постачальник) здійснює поставку першої партії товару на умовах EXW (Інкотермс 2000) в строк до 3- з календарних днів після отримання письмової заявки від замовника (покупця).

Згідно п. 10.1 встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс". До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За правилами ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ГК України договори поставки, які укладені на строк більше одного року є довгостроковими договорами.

Договір № 39 від 28.04.2011 року, укладений на строк до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Частиною 3 статті 267 ГК України визначено, що якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік.

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України “Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення”. Цією ж статтею ЦК України визначено поняття терміну: “Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення”. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином та рішенням суду.

Згідно ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Отже, строки поставки, інші строки, що мають значення для договорів поставки не є тотожними поняттями поняттям термін та строк дії договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ГК України у разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

З тексту договору № 39 від 28.04.2011 року вбачається, що сторони в порушення вимог ст. 267 ГК України не узгодили ні строків поставки продукції, ні строків подачі заявок на поставку, ні графіків поставок, що в даному випадку є недопустимим.

Відповідно до вимоги ч. 2 ст. 180 ГК України та ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 265, ч.2 ст. 267 ГК України та ст. 712 ЦК України по відношенню до договору поставки строки поставки є істотними умовами договору поставки.

Відсутність таких строків саме в договорі поставки згідно ч. 2 ст. 180 та ч. 8 ст. 181 ГК України свідчить про неукладеність договору або такий договір вважається неукладеним(таким, що не відбувся), а відповідно неукладений договір не є підставою виникнення зобовязань та обовязків щодо його виконання.

Як вбачається з положень договору № 39 від 28.04.2011 року строк поставки договір носить абстрактний, неконкретизований характер і водночас не містить положень про погодження строків та термінів поставки постачальникам, тому суд приходить до висновку, що даний договір є неукладеним.

Письмова заявка відповідачем не направлялась (доказів сторонами не надано).

Крім того, згідно ч. 5 ст. 40 ЗУ "Про здійснення державних закупівель" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю.

В порушення вимог ЗУ "Про здійснення державних закупівель" під час підписання договору п. 10.1 був змінений і викладений у редакції, яка відрізняється від змісту пропозиції СП ТзОВ "Бітунова Україна".

Як встановлено судом, у конкурсній документації ДП "Волинський облавтодор" на проведення закупівлі "Продукти нафтоперероблення інші код 23.20.3" у проекті договору, а саме в п. 10.1 проекту договору зазначено: Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до_ .

П. 10.1 прописаний так, щоб в ньому під час підписання договору зазначити кінцеву дату дії договору.

СП ТзОВ "Бітунова Україна" подало пропозицію, яка відповідала всім вимогам, встановленим в конкурсній документації. В пропозиції, проекті договору, в п. 10.1 зазначено: Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на суму 202 825,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №128 від 24.05.2011р. та надав послуги по транспортуванню бітумної емульсії на суму 8 925,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 24.05.2011р., підписаного сторонами.

Фактично правовідносини між сторонами існували у відповідності з ст. 11 ЦК України, на підставі усного правочину і накладної №128 від 24.05.2011р., а не на підставі договору.

Відповідно до ст.. 509 ЦК України зобовязанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач в позові просив стягнути з відповідача 211 750,00 грн. основного боргу, в тому числі 202 825,00 грн. боргу, на підставі договору №39 від 28.04.2011р. та 8 925,00 грн. послуг по транспортуванню бітумної емульсії на підставі акту виконаних робіт від 24.05.2011р.

Судом встановлено, що договір №39 від 28.04.2011р. є неукладеним, позовні вимоги позивачем були подані на підставі цього договору, а тому суд не може з власної ініціативи змінити підстави позову, провести стягнення основного боргу в сумі 202 825,00 грн. по накладній та провести стягнення нарахованих на підставі договору №39 3% річних в сумі 2 733,88 грн., пені в сумі 7 062,75 грн.

Борг в розмірі 8 925,00 грн. за надані послуги по транспортуванню бітумної емульсії на підставі акту виконаних робіт від 24.05.2011р., враховуючи вимогу від 11.11.2011р. №268 підлягає до стягнення з відповідача.

В решті позовних вимог в сумі 212 621,63 грн. слід відмовити.

Крім того, згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи в заяві від 16.02.2012р. позивач уточнив (зменшив) позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 221 546,63 грн., тому суд приходить до висновку, що слід повернути позивачу судовий збір в розмірі 60,68 грн. (4491,61грн. (судовий збір сплачений позивачем) - 4430,93грн. (розмір судового збору з суми позову 221 546,63 грн.)), сплачений згідно платіжного доручення №1590 від 30.11.2011р. (оригінал знаходиться в матеріалах справи).

Оскільки спір до розгляду суду доведений з частково вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 178,50 грн., слід стягнути з нього.

Керуючись ст. 180, 193, 265, 266, 267 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526 Цивільного кодексу України , ст.ст.44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Луцьк, вул.Ковельська, 41 (р/р 26003000069001 в Луцькій філії ПАТ "Укрінбанк", МФО 330343, код 32035139) на користь Спільного Українсько-Австрійського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна", м.Бровари Київської області, вул.Кутузова, 2А (р/р 26005702712526 в Київській регіональній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ, МФО 380805, код 31256895) 8 925,00 грн. боргу та 178,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог в сумі 212 621,63 грн. відмовити.

4. Повернути Спільному Українсько-Австрійському підприємству з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна", м.Бровари Київської області, вул.Кутузова, 2А (р/р 26005702712526 в Київській регіональній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ, МФО 380805, код 31256895) з Державного бюджету України 60,68 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №1590 від 30.11.2011р. (оригінал платіжного доручення №1590 від 30.11.2011р. знаходиться в матеріалах справи).

Суддя С. В. Бондарєв

Повний текст рішення

складено та підписано

24.02.12