Рішення № 21706128, 03.08.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2011 р.

Справа № 5004/941/11 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Приватного підприємства "ВОЛИНЬ ПРОДУКТ"

про стягнення заборгованості у сумі 6 277,01грн.

Суддя Черняк Л.О.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: позивач підприємець ОСОБА_1 просить суд стягнути з ПП “ВОЛИНЬ ПРОДУКТ” заборгованість за поставлений товар у розмірі 5855,27 грн. сума основного боргу, 46,55 грн. 3% річних, 240,51 грн. пені, 134,68 грн. збитків завданих інфляцією, разом 6277,01 грн., а також просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позивач у судове засідання не зявився, вимог ухвал суду від 01.06.2011р. та від 06.07.2011р. не виконав. В клопотанні від 06.07.2011р. просив, у звязку з тим, що обидві сторони погодилися затвердити мирову угоду, надати тиждень для затвердження даної мирової угоди та відкласти розгляд справи на 14.07.2011р. Однак, докази мирного врегулювання спору суду не надійшли. В клопотанні, яке надійшло на адресу суду факсограмою, позивач просить продовжити строк розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не зявився, повноважного представника не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду від 01.06.2011 року та від 06.07.2011 року не виконав, ухвали суду від 01.06.2011 року та від 06.07.2011 року повернуті поштовим відділенням із відміткою “за зазначеною адресою не знайдено” (а.с.36-39, 43-45), хоча поштові відправлення надіслані на адресу відповідача, вказану в спеціальному витягу із ЄДРПОУ (а.с.30-32).

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначкою „ вибули ” з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у справі доказами.

Із досліджених матеріалів справи суд

встановив:

Між підприємцем ОСОБА_1(продавець) та ПП «Волинь Продукт»(покупець) укладено договір поставки б/н від 01.01.2010р. (а.с.11).

Відповідно до п.2.2 договору розрахунок за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця або внесенням грошових коштів готівкою до каси продавця у розмірі 100% від вартості поставленого товару. Оплата за товар, що був поставлений здійснюється покупцем протягом 45 календарних днів з моменту передачі товару.

На виконання зобовязань по даному договору по видатковій накладній №1798 від 17.12.2010р. підприємцем ОСОБА_1 ПП «Волинь Продукт»поставлено товар ( кондитерських виробів) на суму 4297,20 грн., в т.ч. 716 грн. ПДВ. По видатковій накладній №1718 від 7 грудня 2010р. поставлено відповідачеві товару на суму 2158,56 грн., всього по двох видаткових накладних поставлено товару на суму 5855,27 грн.( а.с. 21,23).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

П. 1.1. договору від 01.01.2010 року передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобовязується передати у власність покупця кондитерські вироби в кількості та асортименті, відповідно до видаткових накладних, які є невідємною частиною дійсного договору, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобовязується прийняти і оплатити кондитерські вироби. (а.с. 11).

Між сторонами виникли правовідносини на підставі договору поставки №б/н від 01.01.2010 року, до якого згідно з ст. 712 ЦК України застосовується загальні положення про купівлю продаж.

Згідно ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наведені докази у справі: договір поставки від 01.01.2010 року видаткові накладні №1798 від 17.12.2010 року, №1718 від 03.12.2010р., товарно-транспортні накладні (а.с. 22, 24) з відміткою підприємства «Волинь Продукт»свідчать про те, що товар отриманий за видатковими накладними співпадає з найменуванням товару, визначеному у предметі договору поставки від 01.01.2010 року.

Відповідач своїх заперечень на позовну заяву не надіслав суду, суму позову не оспорив, не подав доказів виконання зобовязання і перерахування заявленої суми боргу.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містяться в ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно пункту 7.1 договору у разі несвоєчасної сплати за поставлений товар, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, рідіючої на момент виплати, за кожний день прострочки.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача нарахованої пені за видатковими накладними №1718від 01.12.2010 року в сумі 70,80грн, та №1798 від 17.12.2010р. 169,71грн., разом 240,51грн. підставна та підлягає до задоволення.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних втрат становить 134,68 грн., 3% річних 46,55 грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та 236 грн. 00 коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на нього відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 626, 655Цивільного кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «ВОЛИНЬ ПРОДУКТ»(м. Луцьк, вул.. Індустріальна, 2 код 36180941) в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1)

6277,01 грн. в т.ч.: 5855,27 грн. сума основного боргу, 46,55 грн. 3% річних, 240,51 грн. пені, 134,68 грн. збитків завданих інфляцією, а також 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

03.08.11