Ухвала суду № 21703002, 28.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" грудня 2011 р. м. КиївК-7833/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівБившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Лосєва А.М.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області

на постанову Господарського суду Луганської області від 14.12.2007

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2008

у справі № 8/505н-ад

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас"

до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Луганської області від 14.12.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2008, позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області №0001132301/0 від 05.07.2007 про донарахування податкових зобовязань позивачу з податку на прибуток у сумі 15879,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4763,30 грн.

ДПІ у м. Лисичанську Луганської області подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами норм матеріального права, наголошуючи на тому, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено з урахуванням результатів перевірки та на підставі чинного законодавства; позивач на неодноразові вимоги відповідача не надав у ході перевірки доказів наявності у нього права власності на обєкти нерухомості, факту платної передачі йому в оренду двох транспортних засобів, що і стало підставами для донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток та винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ДПІ м. Лисичанську Луганської області проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Галімпекс-Фабрика ялинкових прикрас" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.03.2007, за результатами якої 20.06.2007 року складено акт за №61/23-00310506, яким зафіксовано факт заниження позивачем податку на прибуток за 2006 рік в сумі 15879 грн.

На підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0001132301/0 від 05.06.2007, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 20 642,70 грн., в тому числі: основний платіж - 15 879,00 грн. та штрафні санкції - 4 763,70 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Позиція податкового органу полягає в тому, що Фабрика, не врахувавши суму від купівлі-продажу обєктів нерухомості як безповоротну фінансову допомогу, порушила вимоги підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ №283/97-ВР, якими визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає: доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платником податку в звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному пунктом 7:11 цього Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи. Окрім того, в порушення вимог пункту 1.23 ст. 1, підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем не включено до складу валового доходу вартість майна у сумі 12679,00 грн., отриманого від приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Україна" (смт. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області), - яке передало їй в безоплатну оренду на строк з 01.12.2005 по 01.12.2006 автомашину КАМАЗ-53213, державний номерний знак 05-15 ОНА, балансовою вартістю 8879,30грн., та від приватного підприємства фірма "Інфосервіс" (м. Львів), - яке передало їй в безоплатну оренду на строк з 01.12.2006 по 01.12.2007 року автомашину САЗ-3507 (самоскид), державний номерний знак 164-80 ТА, балансовою вартістю 3800,00 грн.

Судами встановлено, що проданий позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.2007, за реєстром №871, обєкт нерухомості, засновниками Фабрики передано до її статутного фонду ще 28.12.1998, отже, відповідно до статті 12 Закону України від "Про господарські товариства", який був чинним на час заснування Фабрики, остання є власником майна, переданого засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Учасники господарського товариства мають право в порядку, визначеному установчим документом товариства та законом, здійснити відчуження частин у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що підтверджують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом (п. 4 ч. 1 ст. 116 ГК України).

При цьому, відповідачем під час перевірки досліджено договір купівлі-продажу від 22.02.2007, за реєстром №871, на підставі якого Фабрикою отримано грошові кошти у загальній сумі 65000 грн., а отже суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що отримані за цим договором кошти не є безповоротною фінансовою допомогою, а позиція податкового органу суперечить наданим Фабрикою в розпорядження ДПІ документам бухгалтерського обліку відчужених об'єктів нерухомості; змісту самого договору купівлі-продажу та змісту підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств".

Також суди дійшли правильного висновку про помилковість позиції податкового органу про те, що Фабриці належало відобразити вартість транспортних засобів як валовий дохід, оскільки з договорів суди встановили, що транспортні засоби Фабриці передано в оренду за плату.

Зважаючи на достовірно встановлені судами попередніх інстанцій обставини, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Луганської області від 14.12.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2008 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.І. Бившева

Л.В. Ланченко

А.М. Лосєв

О.М. Нечитайло