Вирок № 21697133, 01.03.2012, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 1-216/11

Номер провадження №1/914/38/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді - Собко В.М. ,

секретаря - Плахіна М.З. ,

з участю прокурора - Якубовської Г.Ф.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Вербовець , жителя АДРЕСА_1, з освітою середньою спеціальною, українця, не одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого, громадянина України , за ст. 286 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 допустив порушення правил безпеки дорожнього руху та вчинив дорожньо-транспортну пригоду, що спричинила смерть потерпілого.

Злочин вчинено за наступних обставин:

Так, підсудний 09.10.2011р. о 19.45 год., в умовах недостатньої видимості, в темну пору доби та дощову погоду, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул.Косівська, що в с. Хутір-Будилів Снятинського району в напрямку м. Косів. В цей час попереду автомобіля, в попутному напрямку, правим узбіччям рухався пішохід ОСОБА_3. Водій ОСОБА_2, будучи засліпленим світлом фар зустрічного автомобіля, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та не зменшив її до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, не вжив заходів до зупинки транспортного засобу, не змінюючи смуги руху, виїхав на праве узбіччя, де вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3

При цьому водій ОСОБА_2 порушив Правила дорожнього руху України, а саме:

-п.1.10 в частині визначення терміну «узбіччя», де вказано, що це виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів. Узбіччя може використовуватись для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней);

-п. 2.3, який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

-п. 12.1, який зобовязує водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

-п. 12.2, який вказує, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав можливість зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

-п. 19.3, згідно якого у разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а у разі засліплення зупинитись, не міняючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.

В результаті порушення підсудним Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна подія, внаслідок якої ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з забійною раною потиличної ділянки голови, багато-уламковими вдавленими переломами кісток основи та склепіння черепа, крововиливами в мякі покриви голови, крововиливами під оболонки головного мозку, набряку головного мозку, від яких на місці події наступила його смерть.

У судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним злочину відповідно до предявленого обвинувачення.

Так, підсудний показав, що 09.10.2011р. біля 20.00 год. повертався додому, керував автомобілем автодорогою сполучення Снятин- Косів через с. Хутір-Будилів Снятинського району в напрямку м. Косова. В той час на вулиці була темна пора доби, дорога не була освітлена вуличним освітленням, падав сильний дощ, асфальт був мокрий. Проїхавши залізнодорожний переїзд, рухався із включеним ближнім світлом фар зі швидкістю біля 50 км/год. Видимість дороги була поганою. В попутньому напрямку рухалося декілька автомобілів. Згодом побачив, що по зустрічній смузі руху назустріч йому рухається автомобіль із включеним світлом ближніх фар. Коли автомобіль наблизився ближче, то водій зустрічного автомобіля включив дальне світло фар, тому його осліпив. Коли відстань між автомобілями була близько 10 метрів, то на відстані біля 3 метрів побачив на правому узбіччі дороги людину, яка йшла в попутньому напрямку. Загальмувати не встиг і правою частиною автомобіля вчинив наїзд на пішохода. Із переляку поїхав далі, не зупиняючись. Однак, бачив біля потерпілого людей, мав надію, що він залишиться живим.

Зазначив, що щиро жаліє за тим, що сталося, збитки відшкодував в повному обсязі.

Крім повного визнання вини підсудним, його вина підтверджується зібраними по справі під час провадження досудового слідства доказами, які підсудний не оспорював і вважав їх дослідження в судовому засіданні недоцільним, про що подав до суду заяву.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, обставини що помякшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

До обставин, що помякшують підсудному покарання суд відносить щире каяття, активне сприяння слідству, відшкодовування завданих збитків.

Також суд враховує позитивну характеристику на підсудного з місця проживання, клопотання Косівського деканату Київського патріархату про призначення підсудному міри покарання не повязаної з позбавленням волі, відсутність претензій із сторони потерпілої, її прохання суворо не карати підсуднього.

За таких обставин, суд, вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України з наданням підсудному іспитового строку у порядку ст.75 КК України з покладенням на нього обовязків, передбачених ст.76 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 323, 324 КПК України,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнавши винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, на три роки позбавлення волі .

Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання, з іспитовим терміном на 2 /два/ роки, зобов`язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи, що відають виконанням покарань, про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, згідно ст. 76 ККУкраїни.

Строк відбутя покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Речові докази автомобіль "Фольксваген ЛТ 28" реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути власнику, інші речові докази знищити.

Запобіжний захід залишити підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.

Судові витрати за проведення експертиз №09/17-228, 09/17-230, 09/13-610, 09/12-1196 в сумі 3797грн. 64 коп. стягнути з ОСОБА_2 в користь НДКЦ при УМВС в Івано-Франківській обл., банк УДК в Івано-Франківській обл., ЕДРПОУ 25574765, МФО 836014, р/р 31255272210165.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 15 діб з моменту проголошення через Снятинський районний суд.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського райсудуСобко В.М.