Ухвала суду № 21695773, 01.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14449/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Грищенко Т.М., Петрика І.Й.,

при секретарі Белові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Соломянському району м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазсервіс»до Державної податкової інспекції у Соломянському району м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазсервіс»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському району м. Києва, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення відповідача від 15.08.2010 року №000304/2302/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2011 року. Свої вимоги апелянти аргументує тим, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В період з 21.07.2010 року по 03.08.2010 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Нафтогазсервіс»з питань взаємодії з ТОВ «Метил», про що складено Акт №11178/23-02/32103266 від 03.08.2010р.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за період, що перевірявся на 138624,00 грн.

За результати перевірки, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №000304/2302/0 від 13.08.2010 року, яким визначила ТОВ «Нафтогазсервіс»зобовязання по ПДВ на суму 138624,00 грн. за основним платежем та 69312,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось товариством в адміністративному порядку, проте скарга залишена без задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції між ТОВ «Нафтогазсервіс»та ТОВ «Метил»було укладено договір купівлі-продажу №0106-01 від 01.06.2009 року. На виконання угоди ТОВ «Метил»поставлено метанол технічної марки А, та виписано податкові накладні.

В ході перевірки податковим органом встановлено, що 30.11.2009 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Метил»згідно акту 2179/15-238. 31.05.2010 року, ТОВ «Метил»отримало нове свідоцтво платника ПДВ.

Виписані постачальниками податкові накладні були включені позивачем у податкові декларації з ПДВ та сформовано податковий кредит, проте податковий орган дійшов висновку про безпідставність включення визначених у податкових накладних зобовязань по ПДВ за грудень 2009 року, січень 2010 року, оскільки свідоцтво платника ПДВ анульоване з 30.11.2009 року.

Відповідно до абз.1, 2 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Далі Закон) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1. цього пункту, має відємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу наведених норм та виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в п. 1.8 ст.1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку, згідно п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону, виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Факт оплати позивачем отриманих послуг від ТОВ «Метил»відповідачем не заперечується, про що зазначено і в акті перевірки.

Судом першої інстанції, встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість сплачені у складі ціни товару, що підтверджено податковими накладними, які були досліджені в суді та не оспорюється відповідачем

Також вказано, що при проведенні податковою інспекцією перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказані періоди по взаєморозрахунках ТОВ «Метил», досліджувались первинні документи, а саме: податкові накладні, накладні, та жодного порушення чинного законодавства з цього приводу контролюючим органом не виявлено.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1, пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону (станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2010 року у справі №2а-9005/10/2670 (яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 року) задоволено позовні вимоги ТОВ «Метил» до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та визнано протиправним та скасовано акт від 30.11.2009 року про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Метил»та зобовязано ДПІ у Голосіївському районі м. Києва вчинити дії щодо внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість щодо відновлення реєстрації ТОВ «Метил», як платника ПДВ та відновити з 30.11.2009 року дію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1, абз. 1 пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п. п. 9.2., 9.6. ст. 9 вищевказаного Закону будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку; свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання; зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно, досліджених судом першої інстанцій, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, на момент укладення вказаних вище договорів поставки та їх виконання, ТОВ «Метил»було зареєстрованим, не припинене та не виключене з ЄДРПОУ.

Як встановлено судом першої інстанції, дані про припинення юридичної особи, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача під час здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних відсутні.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Соломянському району м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Грищенко Т.М. Петрик І.Й.