Рішення № 2169310, 25.10.2007, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2007 року м. Чернівці

Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого: Одинака О.О.

суддів: Заводян К.І., Половінкіної Н.Ю.

при секретарі: Скрипник С. В.

за участю: ОСОБА_1 , та її представника ОСОБА_3, ОСОБА_2, та його представника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна яке є спільною сумісною власністю подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 в серпні 2005 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна яке є спільною сумісною власністю подружжя.

Просила розірвати шлюб, укладений між нею і відповідачем, а також поділити спільне майно подружжя та виділити їй п'ятитонний контейнер, що розташований на комунальному підприємстві міський торговельний комплекс „Калинівський ринок" по АДРЕСА_1(далі МТК „Калиновський ринок") вартістю 2777 гривень.

Виділити ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ-21063, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1вартістю 10818 гривень.

Посилалась на те, що 31 січня 1980 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 Неповнолітніх дітей народжених у шлюбі і усиновлених з відповідачем ОСОБА_2 у них немає. Останнім часом між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 постійно виникали безпричинні сварки, непорозуміння та конфлікти, ініціатором яких був

Справа № 22ц-743 / 2007 р. Головуючий у І інстанції

Категорія: 34/35 Попов Г.Г.

Доповідач: Одинак О.О.

відповідач. ОСОБА_2 не піклувався про позивачку, не надавав матеріальної допомоги. У сторін відсутній спільний бюджет, вони не вели спільно домашнє господарство. Як одна сім'я вони не проживали протягом досить тривалого часу. Вважала, що при таких обставинах їх спільне подружнє проживання не можливе, сім'ї фактично немає, сторони втратили почуття любові, а тому їх шлюб потрібно розірвати. Відповідно до положень ст. 63 СК України вона та відповідач ОСОБА_2 мають рівні права щодо володіння, користування і розпорядження їхнім спільним майном, яке було набуто ними під час шлюбу.

Відповідач ОСОБА_2 в процесі розгляду справи подав зустрічну

позовну заяву, в якій просив розділити їх спільне майно подружжя з

відповідачкою ОСОБА_1 і в його власність виділити наступне майно:

контейнер (торговий павільйон) за № 16-Т в торговому секторі

№ 4, який розміщений на території МТК „Калинівський

ринок" по АДРЕСА_1, електрообігрівач вартістю 150 гривень, трюмо з пеналом вартістю 300 грн., тумбочку під телевізор вартістю 150 грн., чайник електричний не робочий вартістю 150 грн., тумбочку вартістю 100 грн., диван з постільними приналежностями вартістю 400 грн., шафу з пеналом вартістю 400 грн., відеомагнітофон вартістю 200 грн., телевізор „Соні" старий вартістю 300 грн., стіл вартістю 150 грн.

У власність ОСОБА_1 просив виділити наступне спільне майна подружжя:

легкову автомашину ВАЗ-21063 1990 року випуску,

реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 6 221 грн., трюмо з пеналом вартістю 200 грн., стіл письмовий вартістю 200 грн., тумбочку під телевізор вартістю 1500 грн., стіл кухонний вартістю 150 грн., телевізор „Соні" новий вартістю 2000 грн., стіл маленький вартістю 150 грн., диванний куточок з постіллю вартістю 2200 грн., шафу вартістю 300 грн., стіл під телевізор вартістю 150 грн., кухонні меблі (5 предметів) вартістю 500 грн., стіл кухонний вартістю 100 грн., чайник електричний робочий вартістю 150 грн., тумбочку вартістю 100 грн., пральну машина автомат вартістю 1500 грн., мікрохвильова піч вартістю 500 грн., холодильник „Бірюса" вартістю 500 грн., диван - тапчан з постільною білизною вартістю 150 грн., дзеркало вартістю 150 грн., стіл вартістю 150 грн.

При поділі спільного майна подружжя просив врахувати їх борг в сумі 5000 доларів США, за які він купив вищевказаний контейнер і встановив його на території МТК „Калинівський ринок" , а також придбав товар для торгівлі.

Посилався на те, що він згідний на розірвання шлюбу з ОСОБА_1, але не погоджується з мотивами розпаду їхньої сім'ї, вказаними ОСОБА_1 в її позовній заяві.

Зазначав, що він фактично є власником контейнера (торгового павільйону) за № 16-Т, який встановлений в торговому секторі № 4 на території МТК „Калиновський ринок". ОСОБА_1 лише торгує в даному

контейнері, що підтверджується довідкою МТК „Калинівський ринок".

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2007 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розподіл майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволені частково.

Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірвано.

Суд поділив в натурі спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Виділив із спільного сумісного майна подружжя в натурі у приватну власність ОСОБА_1 контейнер (торговий павільйон) № 16-Т розташований в торговому секторі № 4 на території МТК „Калинівський ринок" вартістю 2671 гривень; стіл маленький вартістю 150 гривень; чайник електричний вартістю за 150 гривень; пральну машинку автомат за 1500 гривень, мікрохвильову піч вартістю 500 гривень, а всього майна на суму 4971 гривень.

Виділив зі спільного сумісного майна подружжя в натурі в приватну власність ОСОБА_2 легковий автомобіль марки „ВАЗ-21063" 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 6 221 грн., електрообігрівач вартістю 150 грн., трюмо з пеналом вартістю 300 грн., трюмо з пеналом вартістю 200 грн., тумбочку під телевізор вартістю 150 грн., дві тумбочки які ставиться біля ліжка вартістю по 100 грн. кожна, диван з постільними приналежностями вартістю 400 грн., шафу з пеналом вартістю 400 грн., стіл письмовий вартістю 200 грн., відеомагнітофон вартістю 200 грн., телевізор „Соні" який був у використані вартістю 300 грн., тумбочку під телевізор вартістю 150 грн., стіл вартістю 150 грн., стіл кухонний вартістю 150 грн., шафу вартістю 300 грн., стіл під телевізор вартістю 150 грн., кухонні меблі (5 предметів) вартістю 500 грн., стіл кухонний вартістю 100 грн., холодильник „Бірюса" вартістю 500 грн., диван - тапчан з постільною білизною вартістю 150 грн., дзеркало вартістю 150 грн., стіл вартістю 150 грн., а всього майна на загальну суму 11 171 гривень.

В задоволені інших позовних вимог як по основному так і по зустрічному позову суд відмовив за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2007 року в частині поділу спільного сумісного майна подружжя і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його зустрічну позовну заяву.

Вважає, що дане рішення суду в частині поділу майна подружжя є незаконним, необгрунтованим , оскільки суд зробив висновки які не відповідають обставинам справи, допустив порушення норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб які брали участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Чернівецької області дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч.1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Частиною першою статті 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Правилами частини першої статті 71 СК України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи рішення про поділ майна між сторонами суд першої інстанції в порушення вимог частини першої статті 70 СК України відійшов від принципу рівності часток дружини та чоловіка в майні,  що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В порушення правил ч. 1 ст. 71 СК України суд не врахував інтересів відповідача при поділі контейнера (торгового павільйону) № 16-Т, який розташований в торговому секторі № 4 на території МТК „Калинівський ринок", на який він претендує та який суд присудив позивачці. Суд не врахував тієї обставини, що використання вказаного павільйону дає можливість отримувати прибуток, а відповідач є інвалідом та немає інших доходів. Суд також не врахував, що відповідно до технічного висновку від 27 грудня 2006 року, який виконаний інженером проектно-кошторисного бюро побуту є технічна можливість поділу частини вищезазначеного павільйону на дві комори та залишення в спільному користуванні сторін торгового залу.

Суд першої інстанції також помилково визначив дійсну вартість трогового павільйону в сумі 2671 гривня, яка визначена у висновку судової товарознавчої експертизи № 590 від 14 липня 2006 року, як ціна металевого контейнера без врахування місця де він встановлений.

Як вбачається з матеріалів справи, мова йде про поділ торгового

павільйону, а не просто металевого контейнера, а тому на думку колегії

суддів вона правильно визначена у вищенаведеному висновку експертизи в

сумі 24917 гривень з врахуванням місця розташування цієї торгової точки.

При цьому не слід брати до уваги вартість торгового павільйону, визначену

експертом, з врахуванням фундаменту, оскільки павільйон не є

капітальною спорудою.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення в частині поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, допустив порушення норм матеріального права, а тому рішення в цій частині слід змінити та постановити нове рішення про поділ

спірного майна, відповідно до якого присудити позивачці ОСОБА_1 натурі наступне майно: стіл маленький вартістю 150 гривень, чайник електричний вартістю 150 гривень, пральну машинку автомат вартістю 1500 гривень, мікрохвильову піч вартістю 500 гривень, трюмо з пеналом вартістю 300 грн., стіл під телевізор вартістю 150 грн., кухонні меблі (5 предметів) вартістю 500 грн.; стіл кухонний вартістю 100 грн., холодильник „Бірюса" вартістю 500 грн., електрообігрівач вартістю 150 грн., трюмо з пеналом вартістю 200 грн., тумбочку під телевізор вартістю 150 грн., дві тумбочки які ставляться біля ліжка вартістю по 100 грн. кожна, диван з постільною білизною вартістю 400 грн., шафу з пеналом вартістю 400 грн., стіл письмовий вартістю 200 грн., тумбочку під телевізор вартістю 150 грн., стіл вартістю 150 грн., стіл кухонний вартістю 150 грн., шафу вартістю 300 грн., дзеркало вартістю 150 грн., стіл вартістю 150 грн., комору площею 2, 25 квадратних метрів в контейнері (торговому павільйоні) № 16-Т який розташований в торговому секторі № 4 на території МТК „Калинівський ринок" та яка позначена на плані до технічного висновку від 27 грудня 2006 року, який виконаний інженером проектно-кошторисного бюро побуту як приміщення частини першої запропонованого варіанту поділу вартістю 5550 гривень 79 копійок, а всього майна на загальну суму 12 400 гривень 79 копійок.

Присудити ОСОБА_2 в натурі наступне майно: легковий автомобіль марки „ВАЗ-21063" 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 6 221 грн., відеомагнітофон вартістю 200 грн., телевізор „Соні", який був у використані вартістю 300 грн., диван - тапчан з постільною білизною вартістю 150 грн., комору площею 2, 25 квадратних метрів в контейнері (торговому павільйоні) № 16-Т який розташований в торговому секторі № 4 на території МТК „Калинівський ринок" та яка позначена на плані до технічного висновку від 27 грудня 2006 року, який виконаний інженером проектно-кошторисного бюро побуту як приміщення частини другої запропонованого варіанту поділу вартістю 5550 гривень 79 копійок, а всього майна на загальну суму 12 421 гривня 79 копійок.

Виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 ідеальній частці торгового залу, вартістю 6907 гривень 65 копійок кожна, в контейнері (торговому павільйоні) № 16-Т, який розташований в торговому секторі № 4 на території МТК „Калинівський ринок", та який позначений на плані до технічного висновку від 27 грудня 2006 року, який виконаний інженером проектно-кошторисного бюро побуту, залишити цей зал в спільному користуванні сторін.

Визначаючи вартість приміщень в спірному торговому павільйоні колегія суддів виходить з того , що його загальна площа становить 10, 10 квадратних метра, а загальна вартість 24917 гривень. Відповідно вартість одного квадратного метра цієї торгової точки становить 2467 гривень 02 копійки (24917:10, 10 = 2467, 02).

В рахунок забезпечення рівності часток сторін у спільному майні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути грошову

компенсацію за її частку майна яка перейшла у власність відповідача в сумі 10 гривень 50 копійок.

Витрати пов'язані з переобладнання спірного торгового павільйона покласти на сторони в рівних частинах.

З ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. З Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" слід стягнути на користь держави 133 гривні 69 копійок мита, враховуючи , що при подачі позовної заяви вона сплатила мито в сумі 68 гривень в тому числі за позовні вимоги майнового характеру про поділ майна в сумі 59 гривень 50 копійок, а за рішенням суду їй присуджено майна та грошових коштів на суму 19318 гривень 94 копійоки.

З ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України пунктів Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів затвердженого постановою КМУ від 21 грудня 2005 року № 1258 слід стягнути ЗО гривень витрат на інформаційно-техніче забезпечення розгляду справи, враховуючи, що при подачі апеляційної скарги він сплатив такі витрати не на той рахунок, на який сплачуються такі витрати.

Колегія суддів також вважає, що в решті рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2007 року слід залишити без змін, оскільки воно ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи зазначені в апеляційній скарзі висновки суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ст. ст. 60, 68, 70, 71 СК України, ст. ст. 219, 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2007 року, в частині поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя змінити.

Поділити майно яке є об'єктом спільної сумісної власності між сторонами, як співвласниками цього майна.

Присудити в натурі ОСОБА_1 наступне майно: стіл маленький вартістю 150 гривень, чайник електричний вартістю 150 гривень, пральну машинку автомат вартістю 1500 гривень, мікрохвильову піч вартістю 500 гривень, трюмо з пеналом вартістю 300 гривень., стіл під телевізор вартістю 150 гривень, кухонні меблі (5 предметів) вартістю 500 гривень, стіл кухонний вартістю 100 гривень, холодильник „Бірюса" вартістю 500 гривень, електрообігрівач вартістю 150 гривень, трюмо з пеналом вартістю 200 гривень, тумбочку під телевізор вартістю 150 гривень, дві тумбочки які ставиться біля ліжка вартістю по 100 гривень кожна, диван з постільними приналежностями вартістю 400 гривень, шафу з пеналом вартістю 400 гривень, стіл письмовий вартістю 200 гривень, тумбочку під телевізор вартістю 150 гривень, стіл вартістю 150 гривень,

стіл кухонний вартістю 150 гривень, шафу вартістю 300 гривень, дзеркало вартістю 150 гривень, стіл вартістю 150 гривень, комору площею 2, 25 квадратних метрів в контейнері (торговому павільйоні) № 16-Т, який розташований в торговому секторі № 4 на території МТК „Калинівський ринок" м. Чернівці та яка позначена на плані до технічного висновку від 27 грудня 2006 року, який виконаний інженером проектно-кошторисного бюро побуту як приміщення частини першої запропонованого варіанту поділу вартістю 5550 гривень 79 копійок, а всього майна на загальну суму 12 400 гривень 79 копійок.

Визнати за ОСОБА_1право власності на вказане майно.

Присудити в натурі ОСОБА_2 наступне майно: легковий автомобіль марки „ВАЗ-21063" 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 6 221 грн., відеомагнітофон вартістю 200 грн., телевізор „Соні" який був у використані вартістю 300 грн., диван - тапчан з постільною білизною вартістю 150 грн., комору площею 2, 25 квадратних метрів в контейнері (торговому павільйоні) № 16-Т, який розташований в торговому секторі № 4 на території МТК „Калинівський ринок" м. Чернівці, та яка позначена на плані до технічного висновку від 27 грудня 2006 року, який виконаний інженером проектно-кошторисного бюро побуту як приміщення частини другої запропонованого варіанту поділу вартістю 5550 гривень 79 копійок, а всього майна на загальну суму 12 421 гривня 79 копійок.

Визнати за ОСОБА_2право власності на вказане майно.

Виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 ідеальній частці торгового залу, вартістю 6907 гривень 65 копійок кожна, в контейнері (торговому павільйоні) № 16-Т, який розташований в торговому секторі № 4 на території МТК „Калинівський ринок", та який позначений на плані до технічного висновку від 27 грудня 2006 року, який виконаний інженером проектно-кошторисного бюро побуту, залишити цей зал в спільному користуванні сторін.

В рахунок забезпечення рівності часток сторін у спільному майні стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за її частку майна, яка перейшла у власність відповідача в сумі 10 гривень 50 копійок.

Витрати пов'язані з переобладнання спірного контейнера покласти на сторони в рівних частинах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 133 гривні 69 копійок мита.

Стягнути з ОСОБА_2 30 гривень витрат на інформаційно-техніче забезпечення розгляду справи, які слід сплатити за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 35222009000095, код ЄДРПОУ 02894728, банк ГУДКУ у Чернівецькій області, МФО 856135, одержувач - Апеляційний суд Чернівецької області.

В решті рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2007 року слід залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його вступу в законну силу.