Постанова № 21693037, 14.02.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

                                                                                Справа № 2а/2570/537/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14 лютого 2012 р.                                                                                 м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Д’якова В.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Борзнянського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття,-

                                                  В С Т А Н О В И В :

          Борзнянський районний центр зайнятості (далі - Борзнянський РЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 7649 грн. 44 коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» станом на дату надання статусу безробітного був зареєстрований як приватний підприємець та не повідомив позивача про факт його відношення до зайнятого населення. У зв’язку з цим, за період з 31.07.2009 року по 04.06.2010 рік ОСОБА_1 незаконно отримав матеріальне забезпечення на випадок безробіття в розмірі 7649 грн. 44 коп. Відповідно до статті 36 зазначеного Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до вимог чинного законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Сума незаконно отриманого матеріального забезпечення відповідачем у добровільному порядку не повернута.

          Представник позивача до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач до суду не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що з позовними вимогами згоден.

Враховуючи, що сторони надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, суд, відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 24.07.2009 року до Борзнянського РЦЗ як такий, що шукає роботу, звернувся громадянин ОСОБА_1. 31.07.2009 року у зв'язку з відсутністю підходящої роботи та на підставі особистої заяви відповідача було прийнято рішення про надання йому статусу безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю згідно зі статтями 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ.

У заяві про надання статусу безробітного від 31.07.2009 року ОСОБА_1 особисто зазначено, що станом на 31.07.2009 року він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію (а.с.8).

Наказом від 31.07.2009 року №НТ090731 відповідачу було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю ( а.с.7).

Відповідач був знятий з обліку у зв’язку з працевлаштуванням з 04.06.2010 року.

За період з 31.07.2009 року по 04.06.2010 рік ОСОБА_1 отримав матеріальне забезпечення на випадок безробіття в розмірі 7649 грн. 44 коп.

Відповідно до підпункту «б» пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

Відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ з 24.10.2011 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності центру зайнятості за період 2009, 2010 роки та 9 місяців 2011 року.

КРВ в Борзнянському районі 09.12.2011 року було зроблено запит до державного реєстратора, щодо виявлення осіб, які на день надання статусу безробітного не припинили підприємницьку діяльність, або в період перебування у статусі безробітного її зареєстрували, що могло привести до незаконного отримання матеріальних виплат. При звірці з даними Держреєстратора виявлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в період перебування на обліку в центрі зайнятості здійснював підприємницьку діяльність починаючи з 24.07.2009 року по 16.06.2011 рік.

Відповідно до ст.43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Згідно ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 09.12.2011 року, 24.07.2006 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 16.06.2011 року зроблено запис про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з її банкрутством ( а.с. 15).

Отже, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 станом на дату надання статусу безробітного був зареєстрований як фізична особа - підприємець, але при заповненні заяви про надання статусу безробітного, не повідомив про це спеціаліста служби зайнятості, що спричинило незаконне надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю.

Згідно довідки Борзнянського РЦЗ сума виплаченої грошової допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період з 31.07.2009 року по 04.06.2010 рік складає 7649 грн. 44 коп. (а.с.12). У зв’язку з цим, позивачем виданий наказ про повернення коштів від 12.01.2012 року №11 та направлений відповідачу лист від 12.01.2012 року з вимогою повернути кошти на протязі 15 календарних днів з дня отримання повідомлення, але кошти в розмірі 7649 грн. 44 коп. до Борзнянського РЦЗ не надходили.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1, як суб’єкт підприємницької діяльності, відносився до зайнятого населення, а тому не мав права отримувати матеріальне забезпечення.

Згідно з частиною 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи вищевикладене та визнання позову відповідачем, позовні вимоги Борзнянського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 7649 грн. 44 коп., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В :

Позов Борзнянського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Борзнянського районного центру зайнятості (16400, Чернігівська обл., м. Борзна, вул. Генерала Кирпоноса, 10а, код 14236887, р/р 37171300901057 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592 ) незаконно отримане матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 7649 ( сім тисяч шістсот сорок дев’ять) грн. 44 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           Д'яков В.І.