Постанова № 21691756, 19.10.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/8437/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В.

при секретаріВересняк А.А.

за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" <3-тя особа >до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області <3-тя особа >про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" звернулося з позовом до Славутської ОДПІ у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що працівниками Славутської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2010 року, за результатами якої складений акт № 1120/23/32285199 від 07.10.2010 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192303/0 від 19.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 3 147 391 грн.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає у завищенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ за перевіряємий період в розмірі 3 147 391 грн.

28.10.2010 року подано скаргу на податкове повідомлення рішення, за підсумками розгляду якої відповідачем прийнято рішення № 19078/10/23-123 від 22.12.2010 року про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення - рішення № 0000192303/0 від 19.10.2010 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення. 23.12.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000192303/1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 147 391 грн.

30.12.2010 року подано повторну скаргу на податкові повідомлення - рішення до ДПА у Хмельницькій області. 04.03.2011 року ДПА у Хмельницькій області прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги № 4205/10/25-034, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

16.03.2011 року подано повторну скаргу на податкові повідомлення - рішення до ДПА України. 18.05.2011 року ДПА України прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. 25.05.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000192303/3, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 147 391 грн.

З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та вказує, що між ним та TOB "Компанія Енерготрейд" 21.12.2007 року укладено договір № 1/102 КЕ про постачання природного газу. Згідно умов договору TOB "Компанія "Енерготрейд" (постачальник) зобов'язується передати ЗАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" (споживач) через систему газотранспортних підприємств ДК "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз України" природний газ в обсягах і порядку, передбаченому договором. На виконання умов договору TOB "Компанія «Енерготрейд" проводило постачання природного газу.

Крім того, позивачем укладені відповідні договори на транспортування природного газу з ДП "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз України" від 31 грудня 2009 року № ПР/2010-Т/К/11.005 та ВАТ "Хмельницькгаз" від 01 квітня 2010 року № 2010-ПДУ-(13)-(1).

Зазначає, що факт поставки природного газу та факт його оплати підтверджуються актами прийому-передачі природного газу, місячними звітами по споживанню газу, платіжними дорученнями, накладними та податковими накладними.

Посилаючись на положення пунктів 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вважає, що відповідно до отриманих податкових накладних правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку із придбанням природного газу. Стосовно відсутності за юридичною адресою деяких з контрагентів TOB "Компанія "Енерготрейд" зазначає, що відсутність за місцем реєстрації одного з контрагентів у ланцюгу постачальників не може бути підставою для застосування санкцій для платника податків, який формує податковий кредит, оскільки це не передбачено як чинним, так і законодавством, яке було чинне у період виникнення спірних правовідносин.

Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000192303/0 від 19.10.2010 року, № 0000192303/1 від 23.12.2010 року та № 0000192303/3 від 25.05.2011 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 3147 391 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав заперечення проти позову, в якому вказує, що при дослідженні взаємовідносин позивача з TOB "Компанія Енерготрейд" встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за перевіряємий період по господарських операціях з TOB "Компанія Енерготрейд" в розмірі 3 147 391 грн. Обгрунтовуючи правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначає, що надані позивачем як для перевірки, так і в матеріали справи первинні документи, а саме платіжні доручення, звіти по споживанню газу, акти прийому-передачі природного газу, накладні та податкові накладні, не є належними та допустимими доказами, оскільки складені з порушенням обовязкових вимог, передбачених при складанні первинних документів відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Вказує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок про те, що надані позивачем первинні документи складені з порушенням встановленого порядку їх заповнення, а тому не підтверджують факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, що є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними та просить відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, працівниками Славутської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2010 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає в завищенні суму бюджетного відшкодування з ПДВ за перевіряємий період по господарських операціях з TOB "Компанія Енерготрейд" в розмірі 3 147 391 грн. На підставі виявлених порушень складено акт № 1120/23/32285199 від 07.10.2010 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192303/0 від 19.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 3 147 391 грн.

За результатами розгляду скарг позивача податковим органом винесено рішення, якими скарги залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін, а також винесено податкові повідомлення-рішення № 0000192303/1 від 23.12.2010 року та № 0000192303/3 від 25.05.2011 року.

21.12.2007 року між позивачем та TOB "Компанія Енерготрейд" укладено договір № 1/102 КЕ про постачання природного газу. Згідно умов договору TOB "Компанія "Енерготрейд" (постачальник) зобов'язується передати ЗАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" (споживач) через систему газотранспортних підприємств ДК "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз України" природний газ в обсягах і порядку, передбаченому договором. На виконання умов договору TOB "Компанія "Енерготрейд" проводило постачання природного газу. Крім того, позивачем укладені відповідні договори на транспортування природного газу з ДП "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз України" від 31 грудня 2009 року № ПР/2010-Т/К/11.005 та ВАТ "Хмельницькгаз" від 01 квітня 2010 року № 2010-ПДУ-(13)-(1). На підтвердження факту поставки природного газу та факту його оплати позивачем надано копії актів прийому-передачі природного газу, місячних звітів по споживанню газу, платіжних доручень, накладних та податкових накладних.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи встановлено, що останні містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні. Крім того, копії платіжних доручень, згідно яких відбувались розрахунки за придбаний природний газ, містять відмітки про проведення даних платежів через банківську установу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 656 ЦК України обумовлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпункт 7.4.5 Закону вказує на те, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином Законом України "Про податок на додану вартість" визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

На основі отриманих податкових накладних, суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до підп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду.

Отже, Законом України "Про податок на додану вартість" встановлено сальдовий метод визначення податкових зобов'язань із цього податку. Цей метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності. При цьому за певних обставин може утворюватися ситуація, коли різниця між податковими зобов'язаннями (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) буде від'ємною. Ця різниця підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

Зважаючи на вищевикладені обставини, а також на положення спеціального закону у сфері оподаткування, зокрема положення Закону України "Про податок на додану вартість", якими регулюється порядок формування податкового кредиту із сплачених сум ПДВ, які в подальшому заявляються до бюджетного відшкодування, суд приходить до висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З врахуванням наведеного суд вважає, що позивач правомірно сформував податковий кредит у відповідних звітних податкових періодах згідно отриманих податкових накладних, а відтак правомірно заявив до бюджетного відшкодування відповідні суми ПДВ, сплачені при здійсненні господарських операцій по придбанню природного газу.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевиклалене, суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, а податкові повідомлення-рішення № 0000192303/0 від 19.10.2010 року, № 0000192303/1 від 23.12.2010 року та № 0000192303/3 від 25.05.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 147 391 грн. не відповідають дійсним обставинам справи та прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Податкові повідомлення- рішення Славутської об"єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області: № 0000192303/0 від 19.10.2010 року, № 0000192303/1 від 23.12.2010 року та № 0000192303/3 від 25.05.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 147 391 грн. визначеному Публічному акціонерному товариству "Славутський комбінат "Будфарфор" визнати протиправними та скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2011 року

Постанова не набрала законної сили <Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/Г.В. Лабань

"Згідно з оригіналом" СуддяГ.В. Лабань